http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15438 2026-04-10T20:03:42Z 2026-04-10T20:03:42Z Яременко, Світлана Степанівна Yaremenko, Svitlana http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15833 2025-07-08T11:15:48Z 2025-05-01T00:00:00Z

Название: Управління конкурентоспроможністю підприємства з використанням інструментарію маркетингової комунікаційної політики Авторы: Яременко, Світлана Степанівна; Yaremenko, Svitlana Краткий осмотр (реферат): UK: У статті запропоновано авторський підхід до управління конкурентоспроможністю підприємства з використанням інструментарію маркетингової комунікаційної політики. Досліджено канали комунікації, які впливають на прийняття споживацького рішення про купівлю продукції підприємства, та зроблено висновок про необхідність розробки ефективної маркетингової комунікаційної політики, яка сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності підприємства. Запропоновано і розраховано коефіцієнти маркетингової комунікаційної активності для промислових підприємств ПАТ «Дніпроважмаш», ПАТ «ДАЗ», ТОВ «ДЗБО» та МНПК «ВЕСТА», що дозволило здійснити оцінку комунікаційної складової конкурентоспроможності та рекомендувати заходи для удосконалення комунікаційної політики для підвищення конкурентоспроможності підприємства.; EN: The purpose of the study is to develop an original approach to managing enterprise competitiveness through the marketing communication policy tools. Based on a marketing study of the information environment of the enterprise MNPK "VESTA", conducted by consumer survey, the communication channels that directly influence the company's products purchase decision were identified. The majority of respondents (31%) indicated that the most significant informational influence comes from consultatnts/salespeople at points of sale, followed by private recommendations (24%), auto service specialists (15%), and online advertising (9%). Outdoor advertising, radio, television, and other sources were noted by 21% of respondents. The study concludes that it is necessary to develop an effective marketing communication policy that ensures the best consumer influence and contributes to enhancing the enterprise’s competitiveness. To assess the communication determinant of competitiveness, communication priority coefficients for various areas of marketing communication activity as well as marketing communication activity coefficients were proposed and calculated based on expert evaluations, for the enterprises PJSC "Dniprovazhmash", PJSC "DAZ", LLC "DZBO", and MNPK "VESTA". The results showed that the marketing communication activity of these enterprises does not fully meet modern market requirements and needs improvement. The proposed approach to measuring the marketing communication activity can be used for improving the marketing communication policy as part of the enterprise competitiveness management system. The assessment rank of the communication determinant of competitiveness for MNPK "VESTA" is higher than that of PJSC "DAZ" and equal to PJSC "Dniprovazhmash", but lags behind LLC "DZBO". It is recommended that MNPK "VESTA" improve its communication policy, in particular, by conducting continuous monitoring of its communication activities and implementing measures to activate relevant communication areas in order to enhance the level of its communication-based competitiveness.

2025-05-01T00:00:00Z Tsybuliak, Anastasiia Цибуляк, Анастасія Геннадіївна http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15832 2025-07-08T11:03:07Z 2025-05-01T00:00:00Z

Название: Evolution of theories of ecological modernization as a manifestation of the increasing risk of the international economy: actualization of sustainable business practices in the conditions of digital transition Авторы: Tsybuliak, Anastasiia; Цибуляк, Анастасія Геннадіївна Краткий осмотр (реферат): EN: The purpose of the article is to study the evolutionary changes in modernization theories with an emphasis on theories of ecological modernization as a special direction in the development of economic science. We recognize the digital transition as a trigger for revising approaches to the interpretation of ecological modernization. The hypothesis of the article is based on the assertion that the increased riskiness of the international economy due to the creation of global valuechains and the strengthening of global interconnectedness, global supply chains leads to an asymmetric distribution of the environmental burden between participants in the world economy, which affects the formation of a specific international division of labor - the green international division of labor. the modernization paradigm of the 1950s and 1960s, which can be called classical, was characterized by focusing research interest on the problems of development, factors and mechanisms of transition from traditionalism to modernity; conducting analysis primarily at the country, national level; operating with endogenous variables, such as social institutions and cultural values; a positive assessment of the modernization process itself as progressive and promising, significantly expanding the potential of human capabilities. The modernization process was viewed as comprehensive, associated with “revolutionary” in significance, radical transformations of models of human existence and activity. The concept of knowledge is characterized by incompleteness, linearity and unambiguous determination, which in itself carries risks. In the modern world, risk begins to be understood as a result of the redundancy of scientific and technological progress. Consequently, within the framework of the theory of ecological modernization, it is accepted as an axiom that the capitalist system contains mechanisms that lead to environmentally friendly activities, and damage to the environment is caused by overexploitation of nature, abuses by the private sector. Social dynamics, which assumes constant modernization, forms a constant interaction of society with various threats and dangers, the result of which are risks. As a result, society itself constantly generates them. They are not a consequence of any exceptional phenomena, but are constantly reproduced in the political, economic, and social spheres of life, and arise as a result of decision-making. The theory of ecological modernization is thus perceived as a model of environmental risk management and political practice that combines direct administrative control and self-regulation, self-restraint in consumption. Ecological modernization is most often defined as a reflexive reorganization of industrial society in an attempt to counter the impending ecological crisis. Ecological modernization in the context of digital transformation is a component of economic reform, which is voluntarily carried out by environmentally and socially responsible businesses. According to the concept of "Industry 4.0", we refer to the "factories of the future" as mechanisms of systemic ecological modernization in the context of digital transformation. In order to maintain material prosperity in modern society, it is important to think together about ecological sustainability as the basis for maintaining life on the planet and about digitalization as the foundation of prosperity.; UK: Мета статті полягає у дослідженні еволюційних змін у теоріях модернізації з акцентом на теоріях екологічної модернізації як особливого напряму у розвитку економічної науки. Ми визнаємо за цифровим переходом тригер до ревізії підходів до інтерпретації екологічної модернізації. Гіпотеза статті базується на твердженні, що посилення ризикогенності міжнародної економіки внаслідок створення глобальних мереж доданої вартості та посилення глобальної взаємопов'язаності, глобальних ланцюгів поставок призводить до неасиметричного розподілу екологічного навантаження між учасниками світового господарства, що впливає на формування специфічного міжнародного поділу праці – зеленого міжнародного поділу праці. Це, в свою чергу, вимагає впровадження конкурентоспроможних сталих стратегій цифрового розвитку, націлених на зелене економічне зростання і підтримку людино орієнтованих соціальних моделей при дотриманні принципів кліматичної нейтральності і раціонального використання природних ресурсів. Відзначено, що озеленення економіки зосереджується на таких ключових цілях: збереження та відновлення природного потенціалу шляхом підтримки біологічного різноманіття, захисту екосистем, раціонального використання ресурсної бази та зниження рівня забруднення навколишнього середовища; позитивні соціальні зміни, що полягають у покращенні якості життя людей (як здоров'я населення, так і природних умов життєдіяльності); підвищення темпів економічного зростання завдяки міжнародній співпраці, глобальним інвестиціям та ефективності новітніх технологій. Акцентовано, що цифровізація призводить до екологічних наслідків у вигляді збільшення споживання енергії та більшої потреби в сировині для електроніки, а також збільшення кількості відходів від електронного обладнання. Перехід до екологічної стійкості зосереджений на збереженні природи та використанні відновлюваних ресурсів без шкоди для навколишнього середовища. Електронні відходи важко переробляти, що призводить до утворення ще більшої кількості відходів. Сучасні теоретичні моделі екологічної модернізації підкреслюють амбівалентний вплив цифрового переходу на навколишнє середовище. Цифрова трансформація промисловості базується на теоретичних концепціях «Індустрії 4.0», «фабрик майбутнього», включаючи цифрові, розумні та віртуальні фабрики. Вони передбачають цифровізацію всього життєвого циклу продукції, використання цифрових моделей як нових розроблених продуктів, так і виробничих процесів, а також поширення цифрових платформ. Ці концепції базуються на цілому спектрі передових технологій, насамперед віртуальному моделюванні, Інтернеті речей, робототехніці, штучному інтелекті, великих даних, хмарних обчисленнях, прогнозній аналітиці, адитивному виробництві. Теоретичні моделі екологічної модернізації не ігнорують розгляд передумов і наслідків посилення конкуренції за традиційні промислові регіони з боку нових центрів проривних технологій. Впровадження проривних зелених технологій може підвищити конкурентоспроможність підприємств у тих країнах, уряди яких приєднуються до глобальних зелених ініціатив щодо скорочення викидів або побудови кліматично нейтральної економіки. Цифровізація сприяє екологічності підприємницької діяльності.

2025-05-01T00:00:00Z Халін, Станіслав Васильович Khalin, Stanislav http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15831 2025-07-08T10:48:52Z 2025-05-01T00:00:00Z

Название: Роль цифрових технологій у формуванні техніко-технологічного потенціалу сільськогосподарських підприємств Авторы: Халін, Станіслав Васильович; Khalin, Stanislav Краткий осмотр (реферат): UK: В умовах глобалізації та науково-технічного прогресу відбувається стрімке оновлення методів управління сільськогосподарським виробництвом, що потребує використання інноваційних рішень для підвищення ефективності агропромислового комплексу. Одним із напрямів удосконалення аграрного виробництва є формування та розвиток техніко-технологічного потенціалу сільськогосподарських підприємств на основі цифрових технологій. Цифровізація сільського господарства трансформує сектор шляхом підвищення ефективності, стійкості та конкурентоспроможності в усьому ланцюжку створення вартості. Формування техніко-технологічного потенціалу сільськогосподарських підприємств за допомогою цифрових технологій сприяє раціональному використанню ресурсів, удосконаленню виробничих процесів і створенню інтелектуальних систем управління. На ринку представлено безліч цифрових розробок для землеробства, тваринництва та рослинництва, забезпечуючи більш точні, ефективні та стійкі методи ведення сільського господарства, ці технології допомагають сільськогосподарському сектору задовольнити зростаючий глобальний попит на продовольство. Однак вирішення проблем впровадження та забезпечення рівноправного доступу до цих технологій матиме вирішальне значення для реалізації їх повного потенціалу в сільськогосподарському секторі.; EN: In modern conditions, there is a noticeable trend of increasing the role of technological development, since the availability of modern technologies and their timely updating, in accordance with market requirements, ensure the competitiveness of agricultural organizations, allow not only to develop production, but also to attract investments. In the context of globalization and scientific and technological progress, there is a rapid update of agricultural production management methods, which requires the use of innovative solutions to increase the efficiency of the agro-industrial complex. One of the key areas of improving agricultural production is the formation and development of the technical and technological potential of agricultural enterprises based on digital technologies. The digitalization of agriculture transforms the sector by increasing efficiency, sustainability and competitiveness throughout the value chain. The formation of the technical and technological potential of agricultural enterprises using digital technologies contributes to the rational use of resources, the improvement of production processes and the creation of intelligent management systems. The relevance of studying the role of digital technologies in agriculture is due to the need to adapt agricultural enterprises to modern challenges associated with increased competition, limited natural resources and increased requirements for environmental safety. The digital transformation of agriculture is gaining momentum and is heading towards the complexity and centralization of the use of various tools, systems and technologies. There are many digital developments on the market for agriculture, livestock and crop production, providing more accurate, efficient and sustainable methods of farming, these technologies help the agricultural sector meet the growing global demand for food. However, solving the problems of implementation and ensuring equal access to these technologies will be crucial for realizing their full potential in the agricultural sector.

2025-05-01T00:00:00Z Міщенко, Тетяна Михайлівна Mishchenko, Tetiana http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15830 2025-07-08T08:58:35Z 2025-05-01T00:00:00Z

Название: Підходи до правового регулювання штучного інтелекту в судово-експертній діяльності Авторы: Міщенко, Тетяна Михайлівна; Mishchenko, Tetiana Краткий осмотр (реферат): UK: У статті розглянуто питання необхідності правового регулювання використання технологій штучного інтелекту в судово-експертній діяльності України. Здійснено аналіз міжнародного та світового досвіду, зокрема Регламенту ЄС щодо регулювання ШІ, а також національних ініціатив, серед яких Концепція розвитку штучного інтелекту та Дорожня карта законодавчого регулювання ШІ. Розкрито особливості застосування ШІ в експертній практиці. Вказано, що експертна сфера не є пріоритетною в регулюванні ШІ в Україні, але потребує уваги, щоб забезпечити якісну реформу та інтеграцію в європейське правове поле. Обґрунтовано актуальність впровадження поетапного національного регулювання ШІ в судово-експертній діяльності на основі рекомендацій «м’якого права» з подальшим ухваленням спеціального закону в сфері ШІ. Запропоновано правила, якими необхідно послуговуватися в процесі формування нормативного поля впровадження ШІ в судово-експертну діяльність.; EN: Artificial Intelligence (AI) has become a central theme in today's information landscape, driven by rapid technological progress and widespread accessibility. Modern AI technologies enhance task efficiency and hold great potential for advancing various aspects of social life, including daily use in apps, smart devices, and automated systems. Ukrainians actively engage with AI, as evidenced by a 2024 Kantar Ukraine survey targeting residents in urban areas, where the majority (73%) express a positive attitude toward AI and its role in improving life. Applications of in AI in the country include creative sectors, security, banking, medicine, and logistics. While AI offers significant innovation and economic benefits, concerns around ethics, legality, national security, and human rights remain prominent. Researchers like Nick Bostrom warn of long-term risks associated with AI development, advocating for global regulatory frameworks to ensure ethical deployment. In this context, legal regulation of AI has emerged as a burning issue globally and nationally. In the EU, the 2024 AI Act introduces a risk-based approach categorizing AI applications into varying levels of risk, from unacceptable to high, limited, and minimal risk. Ukraine seeks to align with this model as part of its European integration efforts, despite limited resources exacerbated by ongoing war. Ukrainian institutions, such as the Ministry of Digital Transformation, have initiated a step-by-step approach towards AI regulation including drafting soft-law instruments like White Papers and sector-specific recommendations for public administration, media, education, and judiciary. A noteworthy area of exploration is AI integration into specialized fields, such as forensic expertise, where ethical and practical challenges persist. Therefore, developing comprehensive legal standards, supported by international cooperation and best practices, is integral to safe AI deployment and Ukraine's future leadership in digital governance.

2025-05-01T00:00:00Z