http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/13614 2026-04-10T22:04:43Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/13719 Название: Соціальні вектори цифрової трансформації: загрози виникнення нових дискримінаційних проявів цифрової бідності та роль сталих фінансів у їхній протидії Авторы: Олійник, Кирило Дмитрович; Oliinyk, Kyrylo Краткий осмотр (реферат): UK: Стаття базується на дослідницькій гіпотезі, що аналіз соціальних наслідків процесів оцифрування та цифровізації як складових цифрових трансформацій, що генерують нові загрози економічній нерівності, передбачатиме уважне вивчення причинно-наслідкових зав’язків, що поставатимуть в конкретних історичних обставинах та інституційних умовах, і віддзеркалюватимуть комплекс поєднаних у моменті взаємозалежних подій глобального, регіонального і національного значення. Мета дослідження полягає в узагальненні уявлень про вплив процесів цифровізації на перебіг цифрових трансформацій із особливим акцентом на ролі цифрових технологій в генеруванні нового типу нерівності — цифрової бідності. Складовою процесів оцифрування, а відтак і цифровізації, є процес датафікації, під якою ми розуміємо діяльність, поведінку чи процес, в результаті якої формуються нові фактори виробництва — значущі дані як центральний аспект цифровізації. У сучасних дослідженнях процесів цифровізації, технології постають такими ж багатогранними акторами, як і соціально-технічні паттерни, у які вони вбудовані і під впливом яких вони формуються та змінюються. Цифрові зміни як проміжний етап цифрових трансформацій чинять еволюційний, а часом й насильницько революційний (у разі інноваційного прориву як прояву шумпетеріанської творчої деструкції) тиск на всіх рівнях соціальної взаємодії: на рівні суспільства у цілому; на рівні оцифрованого суспільства з його цифровими новостовреними віртуальними просторами; на рівні організацій та інститутів. Питання тривалості процесів цифрової трансформації так само є контроверсійним, хоча наявний емпіричний досвід дозволяє встановити, що цифровізація — це процес, який триває десятиліттями, що означає, що сама по собі вона може бути частиною інших трансформаційних процесів, як то такі «мегапроцеси», як глобалізація, стандартизація, раціоналізація. Аналіз проявів глобальної проблеми бідності в умовах цифрових трансформацій ставить під сумнів місце «соціального» в суспільстві, адже змушує визнати, що уряди держав, незалежно від рівня їхнього розвитку, не здатні забезпечити відповідною цифровою інфраструктурою всіх громадян для забезпечення соціальних послуг. Концептуальні розбіжності між інвесторами, що позиціонуються як раціональні, і передбачуваними бенефіціарами, що позиціонуються як ті, хто сподівається на інтерес із боку інвесторів, легітимізують процес накопичення капіталу для внеску у вирішення проблеми цифрової бідності.; EN: The article is based on the research hypothesis that the analysis of the social consequences of digitization and digitalization processes as components of digital transformations that generate new threats to economic inequality will involve a careful study of cause-and-effect relationships that will arise in specific historical circumstances and institutional conditions, and will reflect a complex of combined at the moment of interdependent events of global, regional and national importance. The purpose of the study is to generalize ideas about the impact of digitization processes on the course of digital transformations with a special emphasis on the role of digital technologies in generating a new type of inequality — digital poverty. A component of the processes of digitization, and therefore digitalization, is the process of datafication, by which we understand the activity, behavior or process, as a result of which new factors of production are formed - meaningful data as a central aspect of digitalization. In modern studies of digitization processes, technologies appear as multifaceted actors as the socio-technical patterns in which they are embedded and under the influence of which they are formed and changed. Digital changes as an intermediate stage of digital transformations exert evolutionary, and sometimes violently revolutionary (in the case of an innovative breakthrough as a manifestation of Schumpeterian creative destruction) pressure on all levels of social interaction: at the level of society as a whole; at the level of digitized society with its digital newly created virtual spaces; at the level of organizations and institutes. The question of the duration of digital transformation processes is also controversial, although the available empirical experience allows us to establish that digitalization is a process that lasts for decades, which means that it can itself be part of other transformation processes, such as such "mega-processes" as globalization, standardization, rationalization. Digitization is not always immanent in novelty and innovation, because digitization processes can arise from existing processes, or even block potential novelty in business processes, which can lead to a decrease in profitability or even the destruction of business models themselves. In this case, digitalization can be characterized by a so-called built-in stabilizer, which, in fact, blocks digital changes. This means that both new and institutionalized technologists will form new socio-technical mechanisms of interaction between various stakeholders. The analysis of the manifestations of the global problem of poverty in the conditions of digital transformations calls into question the place of "social" in society, because it forces us to admit that the governments of states, regardless of their level of development, are not able to provide the appropriate digital infrastructure for all citizens to provide social services. Conceptual differences between investors, positioned as rational, and intended beneficiaries, positioned as those hoping for interest from investors, legitimize the process of capital accumulation to contribute to the solution of digital poverty. 2024-09-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/13718 Название: Генезис та еволюція теоретичного дискурсу екологічної економіки Авторы: Чала, Вероніка Сергіївна; Chala, Veronika; Зимогляд, Богдан Геннадійович; Zimoglyad, Bogdan Краткий осмотр (реферат): UK: Стаття відображає ключові тенденції та виклики сучасної світової економіки. Автори підкреслюють, що системні структурні трансформації, що охопили усі підсистеми світової економіки за останні чотири десятиліття, демонструють виражений дуалізм розвитку та поглиблення асиметрій у розподілі вигод і загроз глобалізації. Описані явища, такі як технологічне оновлення, інтелектуалізація, інноватизація, цифровізація та глобалізація економічної діяльності, відповідають реаліям промислової революції. В статті акцент зроблено на загостренні екологічних проблем та неспроможності забезпечити довгострокову структурну рівновагу свідчить про нагальність обговорюваних тем для формування стратегій сталого розвитку. Ці виклики обумовлюють потребу в глибокому переосмисленні взаємозв’язків між економічною діяльністю, соціальними процесами та навколишнім середовищем. Доведено, що актуальним стає дослідження теоретичних основ екологічної економіки, які б враховували нові реалії та сприяли розробці інноваційних підходів до управління природними ресурсами та збереження екологічного балансу. Визначені нові парадигми, які забезпечать сталий розвиток та мінімізацію негативних наслідків глобальних екологічних та економічних змін.; EN: The article examines key trends and challenges in the modern global economy. Over the last four decades, structural changes have profoundly impacted industries and economic relations, emphasizing a growing divide between advanced and developing nations. This gap exacerbates existing inequalities, with developed countries often reaping more benefits from globalization, while developing nations face difficulties in keeping up. One of the most significant drivers of these transformations is the rapid pace of technological advancement. New industries and economic models have emerged, making innovation and digitalization central to modern economies. These changes are reshaping production methods, resource allocation, and labor structures, effectively marking a new industrial revolution and pushing even traditionally slow-to-adapt sectors to evolve rapidly. Simultaneously, the global economy faces increasing environmental challenges, including climate change, pollution, and resource depletion. The difficulty of achieving a lasting balance between economic growth and environmental sustainability is becoming more pressing. Without addressing these issues, economic systems risk further destabilization, deepening environmental crises and threatening long-term global stability. Given these intertwined challenges, there is a growing need for a comprehensive re-evaluation of the relationship between economic activities, social processes, and the natural environment. It has been emphasized that ecological economics, which integrates environmental concerns into economic theory, offers a valuable framework for understanding how to manage economic growth without exceeding the planet’s ecological limits. Future research and policy should not only address current challenges but also anticipate new approaches to resource management and ecological preservation. These approaches might include transitioning to circular economies, expanding the adoption of green technologies, and prioritizing renewable energy sources. In this context authors believe that it is crucial for policymakers, businesses, and civil society to collaborate in shaping new economic models that prioritize both human and environmental well-being. Only through such joint efforts can we hope to achieve sustainable economic growth that aligns with the planet's ecological boundaries, ensuring a stable future for generations to come. 2024-09-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/13717 Название: Теоретичні основи формування доктрини зеленої регіональної економіки Авторы: Чала, Вероніка Сергіївна; Chala, Veronika; Якуб, С. В.; Yakub, Stanislav Краткий осмотр (реферат): UK: У статті проаналізовано концепції «зеленої» економіки, короткий огляд еволюції розробки концепції, визначення взаємозв’язку понять «зеленої» економіки, «зеленого» зростання та сталого розвитку. Розглянуто теоретичні аспекти формування зеленої регіональної економіки, яка є однією з ключових концепцій сталого розвитку в умовах зростаючої екологічної загрози. Досліджено еволюцію економічної думки щодо інтеграції екологічних та економічних цілей, що визначають основні фактори та принципи зеленої економіки на регіональному рівні. Окрему увагу приділено проблемам адаптації глобальних екологічних ініціатив до специфіки окремих регіонів, а також визначенню шляхів стимулювання екологічно орієнтованого економічного розвитку. Запропоновано підходи до розробки доктрини зеленої економіки, що включають формування політики екологічної безпеки, розвиток «зелених» інновацій, залучення соціального капіталу та регіональне управління ресурсами.; EN: This article explores the theoretical underpinnings of the green regional economy, a crucial concept within the broader framework of sustainable development, particularly in light of increasing global environmental challenges. The authors delve into the evolution of economic thought regarding the integration of environmental and economic objectives, highlighting the importance of balancing ecological sustainability with regional economic growth. The study identifies key factors and principles that underpin the green economy at the regional level, such as the efficient use of natural resources, the promotion of renewable energy, and the development of eco-friendly technologies. The article emphasizes the need to tailor global green initiatives to the specific needs and characteristics of individual regions, considering factors such as natural resource endowments, industrial structure, and socio-economic conditions. A significant focus is placed on the challenges of fostering environmentally sustainable economic development, with a particular emphasis on policy formulation that promotes ecological security and economic resilience. The article also discusses the role of green innovations, the mobilization of social capital, and regional governance in advancing the green economy. Furthermore, the authors propose a theoretical framework for the development of a green economy doctrine that incorporates key strategic initiatives, such as the transition to a circular economy, the integration of sustainability metrics into regional development plans, and the creation of green jobs. These elements are critical for fostering long-term ecological balance while ensuring economic growth and improving the quality of life at the regional level. The paper concludes with recommendations for further research and practical implementation of the green regional economy doctrine, underscoring the need for interdisciplinary approaches and collaboration between governments, businesses, and civil society to achieve sustainable development goals. 2024-09-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/13716 Название: Теоретичні та методичні аспекти стратегії розвитку підприємства Авторы: Філіна, Світлана Володимирівна; Filina, Svіtlana; Дрига, Олександр Васильович; Dryga, Oleksandr; Кужель, О. В.; Kuzhel, Oleksandr Краткий осмотр (реферат): UK: У статті досліджено теоретико-методологічні засади процесу формування стратегії розвитку підприємства. Основною метою стратегії розвитку є досягнення довгострокової конкурентної переваги, яка гарантує виживання та стійке функціонування підприємства в майбутньому. Враховуючи думки різних авторів, дійшли висновку, що стратегія розвитку – це цілісний комплекс взаємопов’язаних стратегічних рішень, які визначають пріоритетні напрямки діяльності підприємства для досягнення її місії, цілей і завдань. Узагальнено різні підходи до змісту процесу формування стратегії та визначено, що єдиного способу формулювання стратегії розвитку не існує. Аналіз низки публікацій свідчить, що науково-методичні підходи до формування стратегій розвитку та структуризації процесів їх розробки потребують оновлення та подальшого розвитку як у науковому, так і в організаційно-практичному аспектах.; EN: This paper presents a study of the theoretical and methodological foundations of the process of forming a development strategy for a company. It was determined that the main goal of the development strategy is to achieve a long-term competitive advantage that guarantees the survival and sustainable functioning of the enterprise in the future. After considering the opinions of various authors, we have reached the conclusion that a development strategy is a coherent set of interrelated strategic decisions that determine the priority areas of a company's activities in terms of implementing its mission, goals, and objectives. According to its content, the strategy takes into account the main fundamental processes in the company and its external environment, the potential for growth of its strategic potential. And since each firm is unique, the strategy formulation process for each firm is individual. The paper investigates the possibility that an enterprise can function well through management that is adaptable to rapid changes in business conditions and through efforts to solve internal problems related to increasing the efficiency of resource use in current activities. In other words, it is necessary to implement a process of planning, organizing, motivating, and controlling in order to formulate and achieve the goals of the enterprise. Summarizing the different approaches to the content of the strategy formulation process, it was determined that there is no single method of formulating development strategies, nor is there a single form of enterprise. After analyzing the studies of scientists dealing with the issue of the development strategy of an enterprise, it was determined that the development strategy of an enterprise is a complex and long process of actions and measures to improve business processes, continuously shape the customer portfolio, and improve the system of relations with customers, taking into account the interaction between the external environment and the enterprise and the dynamics of its development, as well as the We were able to reach the conclusion that it is the result of a process, designed to support the sustainable and long-term livelihood of enterprises in the turbulent conditions of the socio-economic system. The analysis of a large number of publications shows that the scientific and methodological approach to the formation of development strategies and the structuring of their development process needs updating and further development, both in its scientific and organizational/practical aspects. 2024-09-01T00:00:00Z