http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/14382 2026-06-14T23:09:43Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17107 Название: Європейська політика розвитку зеленої економіки — орієнтир стратегії повоєнної відбудови України. Авторы: Глущенко, Анна Вадимівна; Hlushchenko, Anna; Зимогляд, Богдан Геннадійович; Zimiglyad, Bogdan; Морозова, Світлана Анатоліївна; Morozova, Svitlana Краткий осмотр (реферат): UK: В статті доводиться необхідність переходу до нової моделі економічного розвитку - зеленої економіки – як відповідь на сучасні глобальні виклики, які зумовлені зміною клімату, виснаженням природних ресурсів, деградацією екосистем і зростанням енергетичної залежності. Авторами наголошується, що для України, яка прагне інтеграції до Європейського Союзу та перебуватиме в невизначених умовах повоєнного відновлення, питання формування ефективної стратегії зеленої трансформації економіки набуває особливої актуальності. Попри наявність природно-ресурсного потенціалу, вітчизняна економіка залишається ресурсо- та енергоємною, з високим рівнем залежності від викопного палива, низькою часткою інноваційних технологій і значним екологічним навантаженням на довкілля. Водночас, відновлення країни після воєнних руйнувань створює унікальне вікно можливостей для переходу до стійкої моделі розвитку на засадах європейського «зеленого курсу». У ході дослідження для визначення ключових орієнтирів зеленої трансформації було застосовано інструментарій SWOT-аналізу, який дозволив ідентифікувати сильні та слабкі сторони формування зеленої економіки України, а також можливості та загрози її розвитку в сучасних умовах. Використання інструментарію SWOTаналізу дозволило систематизувати результати попередніх досліджень і визначити стратегічні завдання розвитку зеленої економіки України, які полягають у поєднанні екологічної модернізації, інноваційного зростання та соціальної справедливості в умовах повоєнного відновлення. Досягнення поставленої мети статті передбачає узагальнення теоретичних засад формування зеленої економіки, аналіз європейського досвіду реалізації політики сталого розвитку, а також визначення пріоритетних напрямів адаптації цих підходів до українських умов у контексті післявоєнного відновлення та інтеграції до ЄС. Результати аналізу стали підґрунтям для формування стратегічних завдань розвитку зеленої економіки, спрямованих на використання потенціалу внутрішніх переваг і зовнішніх можливостей при мінімізації впливу загроз і подоланні внутрішніх обмежень.; EN: Modern global challenges caused by climate change, depletion of natural resources, degradation of ecosystems and increasing energy dependence necessitate a transition to a new model of economic development — the green economy. The authors emphasize that for Ukraine, which seeks integration into the European Union and will be in uncertain conditions of post-war recovery, the issue of forming an effective strategy for green economic transformation is becoming particularly relevant. Despite the presence of natural resource potential, the domestic economy remains resource- and energy-intensive, with a high level of dependence on fossil fuels, a low share of innovative technologies and a significant environmental burden on the environment. At the same time, the country’s reconstruction after the war devastation creates a unique window of opportunity for the transition to a sustainable development model based on the European “green course”. During the study, the SWOT analysis tool was used to identify the key landmarks of green transformation, which allowed us to identify the strengths and weaknesses of the formation of Ukraine's green economy, as well as the opportunities and threats to its development in modern conditions. The use of the SWOT analysis tool allowed us to systematize the results of previous studies and determine the strategic objectives of the development of Ukraine's green economy, which consist in combining ecological modernization, innovative growth and social justice in the conditions of post-war recovery. Achieving the goal of the article involves generalizing the theoretical foundations of the formation of a green economy, analyzing the European experience of implementing sustainable development policies, and determining priority areas for adapting these approaches to Ukrainian conditions in the context of post-war recovery and integration into the EU.The results of the analysis became the basis for the formation of strategic objectives for the development of a green economy aimed at using the potential of internal advantages and external opportunities while minimizing the impact of threats and overcoming internal limitations. 2025-09-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17105 Название: Досвід ЄС екологічна упаковка як інноваційний тренд маркетингу товарів та чинник сталого розвитку Авторы: Юрченко, Олександр Анатолійович; Yurchenko, Оleksandr; Руденко, Валентина Сергіївна; Rudenko, Valentyna; Никонюк, Катерина Олегівна; Nykoniuk, Kateryna Краткий осмотр (реферат): UK: У статті розглянуто екологічну упаковку як сучасний тренд маркетингу та важливий інструмент сталого розвитку. Проаналізовано функції екологічної упаковки та ключові чинники, що зумовлюють зростання її значущості у глобальній та локальній бізнес-практиці, зокрема посилення екологічних вимог, зміна споживчих пріоритетів і корпоративна соціальна відповідальність. Визначено маркетингові переваги впровадження екологічних рішень у сфері пакування. Наголошено на актуальності розвитку цього напряму в Україні у контексті євроінтеграції та адаптації бізнесу до міжнародних стандартів. Практична цінність статті полягає у можливості використання її результатів для формування стратегій підприємств щодо впровадження екологічної упаковки, розробки маркетингових програм позиціонування продукції та підвищення рівня екологічної свідомості споживачів.; EN: The article considers ecological packaging as a modern marketing trend and an important tool for sustainable development. The relevance of the topic is due to the fact that in the context of globalization and increasing environmental challenges, modern companies are increasingly focusing on implementing sustainable development practices in their business models. One of the key areas of such transformation is the use of ecological packaging, which combines the economic interests of enterprises with social responsibility. The purpose of the article is to study the functions and marketing role of ecological packaging, as well as factors that increase its significance in global and local business. The work uses general scientific methods of analysis and synthesis, systematic and comparative approaches, which made it possible to reveal the essence of ecological packaging, its marketing potential, functions and development prospects. The key factors that determine the growth of its significance in global and local business practice are analyzed. The marketing advantages of implementing ecological solutions in the field of packaging are determined: forming a positive image of the company, increasing competitiveness and ensuring consumer loyalty. A set of measures aimed at increasing the volume of ecological packaging in Ukraine is proposed, including: creating economic incentives for enterprises that introduce ecological materials; encouraging eco-design and positioning products as premium; conducting educational campaigns among consumers about the benefits of ecological packaging and implementing motivational programs; developing infrastructure for the production of reusable or recyclable packaging. The practical value of the article lies in the possibility of using its results to form enterprise strategies for the introduction of ecological packaging, developing marketing programs for product positioning and increasing the level of environmental awareness of consumers. A crucial factor behind the transition to eco-packaging is corporate social responsibility, as companies strive to enhance their reputation and align with sustainability strategies. However, certain barriers remain, including limited consumer awareness, doubts about economic efficiency, and technological constraints. In the Ukrainian context, key measures should involve stimulating innovation in packaging technologies, introducing economic incentives and educational campaigns, improving recycling infrastructure, and strengthening direct communication between producers and consumers. These steps will foster environmentally oriented consumer behavior and stimulate demand for products in «green» packaging. 2025-09-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17097 Название: Досвід ЄС щодо впровадження політики зеленого економічного зростання на регіональному рівні. Авторы: Чала, Вероніка Сергіївна; Chala, Veronika; Якуб, С. В.; Yakub, Stanislav Краткий осмотр (реферат): UK: Статтю присвячено дослідженню досвіду Європейського Союзу у впровадженні політики зеленого економічного зростання на регіональному рівні та можливостям його використання в Україні. У центрі аналізу – поєднання нормативно-фінансової архітектури ЄС (Європейський фонд регіонального розвитку, Когезійний фонд, Фонд справедливого переходу, програма REPowerEU) з інструментально-управлінською логікою (стратегії смарт-спеціалізації S3/S4, кластерні ініціативи, місійний підхід). Показано, що ефективність зелених трансформацій визначається не лише обсягами фінансування, а й здатністю регіонів інтегрувати ресурси у власні стратегії розвитку. Розглянуто чотири типи регіональних моделей: соціально орієнтовану (вугільні регіони Польщі, Греції, Іспанії), інноваційно-промислову (Емілія-Романья з акцентом на циркулярну економіку), ресурсно-біоекономічну (Північна Карелія, Фінляндія) та місійно-лідерську (регіони Швеції та Данії). Проаналізовано систему моніторингу та індикаторів, що охоплюють зайнятість, перекваліфікацію, частку відновлюваних джерел енергії, розвиток кластерів і динаміку приватних інвестицій. Визначено ключові ризики: затримки з підготовкою планів справедливого переходу, нерівність у доступі до ресурсів, конфлікт між екологічними та соціальними цілями, фрагментація інструментів, слабка участь бізнесу й громад. На основі досвіду ЄС сформульовано уроки для України: розробка регіональних «дорожніх карт» відновлення, інтеграція принципів смарт-спеціалізації, поєднання грантових і кредитних механізмів, створення регіональних обсерваторій для моніторингу, забезпечення балансу між екологічними та соціальними завданнями. Обґрунтовано, що зелений перехід може стати для України не лише екологічним, а й соціально-економічним проектом відновлення, що сприятиме інтеграції до європейського простору.; EN: The article is devoted to the analysis of the European Union’s experience in implementing green economic growth policies at the regional level and to identifying possible lessons for Ukraine in the context of post-war recovery and European integration. The concept of green growth is interpreted as the combination of economic development with environmental imperatives, where ecological restrictions act as a stimulus for innovation and diversification rather than as a barrier to progress. The European Green Deal, adopted in 2019, serves as the overarching framework that institutionalizes this approach, setting the goal of climate neutrality by 2050 and mobilizing financial and regulatory instruments to support regions in transition. A special emphasis is placed on the interaction between the EU’s normative-financial architecture and its instrumental-managerial logic. On the one hand, the architecture is represented by the European Regional Development Fund, the Cohesion Fund, the Just Transition Fund, and the REPowerEU initiative, which together provide financial resources and regulatory conditions for a green transition. On the other hand, the managerial logic is reflected in the evolution of Smart Specialisation strategies (S3 to S4), the formation of regional clusters, and the use of mission-oriented approaches that allow regions to translate resources into concrete projects and innovation ecosystems. The article analyzes different regional models that illustrate the diversity of approaches within the EU: the socially oriented trajectory of coal-dependent regions in Poland, Greece, and Spain; the innovation- and industry-driven circular economy model in Emilia-Romagna (Italy); the resource-based bioeconomy of North Karelia (Finland); and the missionoriented leadership approach of Swedish and Danish regions. Monitoring systems and indicators are considered not as technical tools only, but as mechanisms of accountability and trust-building, covering employment, reskilling, renewable energy deployment, cluster dynamics, and investment flows. The analysis identifies several structural risks that may undermine green growth at the regional level, including delays in approving territorial just transition plans, unequal access to EU resources, conflicts between environmental and social priorities, fragmentation of instruments, and insufficient participation of businesses and local communities. Based on this review, the article formulates key lessons for Ukraine: the necessity of regional recovery roadmaps modeled on territorial just transition plans; the integration of Smart Specialisation into regional strategies; the combination of grants and loans to scale investment; the creation of regional observatories for monitoring employment and skills; and the balancing of ecological and social objectives to maintain public trust. The conclusion highlights that for Ukraine, green transition should not be reduced to environmental policy alone but should be understood as a comprehensive socio-economic recovery project, reinforcing resilience and facilitating integration into the European Union. 2025-09-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17094 Название: Інноваційні методи прийняття управлінських рішень в бізнес-організаціях в умовах діджиталізації Авторы: Труніна, Ірина Михайлівна; Trunina, Iryna; Сухомлин, Лариса Вадимівна; Sukhomlyn, Larysa; Шишлова, Ю. В.; Shyshlova, Yuliia Краткий осмотр (реферат): UK: У даній статті актуалізується питання вивчення та імплементації інноваційних механізмів прийняття рішень, які мають забезпечити лідерство організацій на сучасному цифровому ринку в перспективі. Поточна динаміка ринку зумовлює гостру потребу в систематизації та пошуку інноваційних методів, які можуть оптимізувати управлінські процеси та створити нові технологічні механізми для підвищення загальної ефективності діяльності. Розповсюдження відповідних технологій відбувається паралельно з боку малих, швидко адаптованих стартапів та величезних корпорацій, що мають значні ресурси для масштабних інвестицій. Такий двополюсний розвиток особливо підкреслює необхідність для організацій середнього рівня знайти та сформувати свою власні інноваційні методи прийняття рішень. Управлінське рішення щодо впровадження технологій Web3 розглядається не як слідування трендам, а як усвідомлений вибір, безпосередня відповідь на зовнішні виклики, спрямована на забезпечення сталості та розвитку в швидкозмінному ринковому середовищі. З моменту свого формування у 2009 році екосистема Web3 активно розростається, формуючи нові ринки та інструменти, що змушує менеджерів переосмислювати свої підходи до прийняття рішень та стратегічного планування.; EN: The relevance of the study is determined by the need for in-depth study and systematization of innovative decisionmaking methods that Web3 technologies offer to the modern business environment. In the context of global digital transformation, traditional approaches to management and finance are proving insufficient to ensure the competitiveness and sustainable development of organizations. The purpose of this article is to analyze Web3 tools, in particular blockchain, asset tokenization, decentralized finance (DeFi), and decentralized autonomous organizations (DAOs), as a basis for forming new, more transparent, secure, and effective methods and models for management decision-making. The paper applies a comprehensive methodology that includes a systematic analysis of the functional capabilities of Web3 technologies and a structural-logical approach to classifying their impact on corporate governance and financial management. The use of case studies has made it possible to illustrate the practical aspects of integrating these tools into the activities of large companies. The results confirm that Web3 is not only a technological trend but also a new paradigm that provides managers with qualitatively different tools. It has been established that blockchain creates a foundation for trust and data security; tokenization and DeFi radically increase the flexibility and liquidity of financial management; and DAOs transform corporate governance into a collective and inclusive process. In addition, the integration of AI agents into routine operations allows managers to effectively refocus their attention on strategic planning. The practical value of the article lies in providing organizations with clear recommendations for implementing Web3 technologies: from the need to start with pilot projects to test systems and processes to the mandatory investment in the development of internal competencies. The materials in the article can serve as a basis for developing innovative strategies that will help business organizations minimize technical and regulatory risks and secure leadership in today's digital market. 2025-09-01T00:00:00Z