http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15826 2026-04-10T20:03:42Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15878 Название: Управління розвитком земельних відносин в умовах сучасних викликів Авторы: Шинкаренко, Владислав Юрійович; Shynkarenko, Vladyslav Краткий осмотр (реферат): UK: Виділено та проаналізовано етапи земельної реформи, наголошено на необхідності здійснення інтеграції земельних відносин до європейського ринку, гармонізації законодавства України із стандартами ЄС. Зазначено, що розвиток земельних відносин в Україні супроводжується недостатньою увагою до екологічних стандартів, що створює ризики для сталого розвитку земельних ресурсів. Підкреслено, що на розвиток земельних відносин в Україні значно вплинули процеси децентралізації та інформатизації. Проаналізовано структуру власності на землю, що була сформована в результаті земельної реформи, констатовано, що основними категоріями власності на землю стали приватна, державна та комунальна форми. Визначено проблеми земельних відносин в використанні земель комунальної власності. Доведено, що ключовими гравцями на ринку землі є агрохолдинги, вони здійснюють надзвичайно великий вплив на систему земельних відносин та створюють значний ризик щодо монополізації земельного ринку. Підкреслено, що початок війни 2022 року спричинив до виникнення цілого ряду проблем в земельних відносинах України. Наголошено, що повоєнне відновлення земельних ресурсів України є основою відновлення економіки, забезпечення продовольчої безпеки та сталого розвитку країни.; EN: The land resources available in Ukraine help to guarantee the country's food security and make our country one of the important participants in the global agricultural market. Given the current challenges of martial law, the study of the process of managing the development of land relations is becoming an important vector of scientific research. The article is devoted to the substantiation of effective management of land relations development in the context of modern challenges and taking into account the world experience. The research of the problem was carried out using the following methods: monographic - in the study and theoretical generalization of research on the scientific foundations of land relations development management; system analysis - in the analysis of the mechanism of land relations management; comparative analysis - in the study of global trends in land relations management; statistical - for the analysis of data characterizing the state of the object under study; abstract and logical - in the formulation of conclusions and proposals. As a result of the land reform in Ukraine, there are three main categories of land ownership: private, state and communal. Private ownership in Ukraine is the largest part of the total land fund. In the pre-war period, the irrational use of land caused a number of problems with both property relations and the environmental safety of land resources. The war deepened and exacerbated the problems of land relations, making them critical for the national economy. The main vector of the postwar land restoration system should be to focus efforts on preserving and restoring land resources, as well as on repairing damage and cleaning up pollution caused by both military operations and anthropogenic impact. An important factor in the post-war recovery period should also be the intensification of the development of land relations on the basis of sustainable and structurally balanced agricultural production, taking into account global climate change. Further research is planned to focus on the strategic goals of managing the development of land relations in Ukraine. The practical significance of the results obtained is that they can be used by the authorities and local communities to improve the strategy of land relations management. 2025-06-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15877 Название: Prospects for deepening international economic cooperation in the conditions of bioeconomy development: theoretical traps VS institutional collisions Авторы: Tsybuliak, Anastasiia; Цибуляк, Анастасія Геннадіївна Краткий осмотр (реферат): EN: The purpose of the study is to determine the substantive features of the bioeconomy as an environment for implementing international economic cooperation in the context of the institutionalization of the green agenda. The bioeconomy paradigm rethinks the traditional economy based on fossil fuels and limited resources. With the emergence of new political and economic incentives, new enterprises in the bioeconomy sector began to actively form, which prompted many countries to develop specific programs, strategies and approaches to stimulate it. Institutionally, the concept of bioeconomy was first proposed in the form of the concept of a knowledge-based bioeconomy - as a vision for the development of the European bioeconomy by 2030. The aim of this concept was to combine economic competitiveness and environmental sustainability through the implementation of circular bioinnovations that take into account climate neutrality, environmental efficiency, safety and social acceptability within planetary boundaries. Subsequently, this approach was supported by international organizations, which also proposed official programs to promote the bioeconomy. There are different approaches to the bioeconomy in academia that consider resources, processes, and implications for economic and biophysical systems. One approach classifies the bioeconomy into the following categories: bioresources, which include products created from biomass; biotechnology, which concerns innovations in the life sciences; and bioecology, which is based on sustainable processes and sustainable products. Other classifications divide the bioeconomy into an ecological economy that is compatible with the limits of the biosphere, an economy based on science and industrial biotechnology, and a biomass-based economy. Additional approaches offer a vision of the bioeconomy through socio-technical regimes, including a biotechnological bioeconomy that focuses on health, food, and the industrialization of living systems, and a biomass-based bioeconomy that aims to replace oil with biomass. Since 2012, the European Union has been implementing a strategy that combines the economy with natural resources for sustainable growth. Since then, a number of countries around the world have actively promoted the development of bioeconomy activities at the national level. These include the Netherlands, Sweden, the United States, Malaysia, South Africa, Germany, Finland, France, as well as Brazil and China, which have implemented their national programs or included the bioeconomy in state planning. The acute problem remains the coordination of various bioeconomy participants with different interests and goals in implementing the strategy, which brings the problem of effective management to the forefront. Against this background, the development of the bioeconomy is stimulated by the increasingly active participation of interregional and international organizations, which will allow coordinating the desire of countries for regionalization and specialization to achieve the goals of bioeconomy strategies.; UK: Мета дослідження полягає у визначенні змістовних ознак біоекономіки як середовища реалізації міжнародної економічної кооперації в умовах інституціоналізації зеленої адженди. Продемонстровано, що біоекономіка дедалі більше визнається ключовим стратегічним інструментом для досягнення міжнародно ратифікованих кліматичних цілей в рамках екологічної та індустріальної політик, а також в рамках здійснення сталих та інклюзивних економічних трансформацій. Відзначено, що із середини 1990-х років все більше політичних стратегій та економічних політик спрямовані на сприяння та розвиток біоекономіки в різних секторах. У розробці політики біоекономіки очевидний зсув у бік місцевого виробництва в управлінні ланцюгами поставок. Досягнення балансу між глобальною співпрацею та локалізованим виробництвом має вирішальне значення для використання переваг біоекономіки, сприяння створенню більш стійкої, сталої та інноваційної екосистеми виробництва. Біоекономіка має великий потенціал для вирішення глобальних проблем та стимулювання сталого розвитку. Використовуючи відновлювані біологічні ресурси, такі як сільськогосподарські культури, деревна біомаса, водорості та морські організми, а також нові технології, біоекономіка може сприяти зменшенню залежності від викопного палива, пом'якшенню наслідків зміни клімату та підвищенню ефективності використання ресурсів. Таким чином, біоекономіка може зробити значний внесок у досягнення Цілей сталого розвитку ООН (ЦСР) та цілей боротьби зі зміною клімату, закріплених у Паризькій угоді. Біоекономіка також може стимулювати економічне зростання, засноване на знаннях, створювати можливості працевлаштування, сприяти інноваціям, посилювати регіональний розвиток, а також покращувати продовольчу безпеку та систему охорони здоров'я. В останні роки порядок денний біоекономіки отримав підвищену увагу в глобальних ініціативах. Хоча Цілі сталого розвитку не апелюють до біоекономіки, їхній інтегративний підхід узгоджується з теорією та концепціями біоекономіки. Глобальні саміти з біоекономіки демонструють стійкий зв'язок із Цілями сталого розвитку, із діяльністю G20, інститутів ООН та інших міжнародних організацій. Існуючі стратегії біоекономіки, такі як стратегії ЄС та деяких європейських країн, потребують оновлення із врахуванням розвитку ринку біотехнологій та реалізації політик кліматичної нейтральності, зеленого і енергетичного переходів. Впроваджені у США, Китаї, Латинській Америці та африканських країнах інноваційні політики в сфері біоекономіки можуть мати позитивний вплив одна на одну. Більше того, ці інновації можуть мати наслідки для глобальних та багатосторонніх ініціатив, особливо в рамках G20 та подальшого розвитку інститутів ООН. 2025-06-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15876 Название: The impact of business environment quality in belt and road initiative countries on China's outward foreign direct investment Авторы: Jianfu, Ye; Цзяньфу, Є; Zvarych, Iryna; Зварич, Ірина Ярославівна Краткий осмотр (реферат): EN: This article examines how investment facilitation levels in Belt and Road Initiative countries influence China's outward foreign direct investment. As a major source of global outward investment, China's investment activities are shaped by varying levels of investment facilitation across different countries. Current research has two key limitations: it fails to fully consider the Belt and Road Initiative's implementation timeline and overlooks countries' distinct investment openness characteristics. To address these gaps, this study analyzes data from 58 Belt and Road countries from 2008–2024 and business environment data from 2023. The study quantifies investment facilitation levels using business environment indicators, categorizes countries by facilitation level, and employs an extended gravity model for empirical analysis. The findings show that enhanced investment facilitation in Belt and Road countries significantly increases China's outward foreign direct investment. However, the impact remains consistent before and after the Initiative's launch—likely due to ongoing implementation, regional political instability, and economic development disparities among participating countries. Analysis of countries grouped by investment openness reveals varied effects: improved facilitation significantly promotes Chinese investment in countries with low investment openness, has limited impact in countries with medium openness, and shows strong promotional effects in countries with high openness. Based on these findings, this paper recommends: (1) advancing investment facilitation negotiations, strengthening border management, simplifying administrative approvals, and aligning with international standards; (2) deepening trade and investment cooperation, raising project thresholds, promoting enterprise transformation, and developing new cooperation models like online exhibition halls; (3) fostering "Two Countries, Two Parks" construction between Belt and Road countries and China to demonstrate successful cooperation; (4) enhancing institutional development, optimizing business environments, boosting competitiveness, and establishing efficient government-enterprise information exchange; (5) strengthening rule of law, resolving SME approval issues, and refining regulations; and (6) implementing differentiated strategies based on investment openness—prioritizing business environment optimization for countries with low and high openness, while encouraging medium-openness countries to enhance risk management and international cooperation. These recommendations aim to promote investment cooperation between China and Belt and Road countries, fostering mutual benefits and shared development.; UK: У цій статті розглядається, як рівень сприяння інвестуванню в країнах ініціативи «Один пояс, один шлях» впливає на прямі іноземні інвестиції Китаю. Як основне джерело глобальних зовнішніх інвестицій, інвестиційна діяльність Китаю формується різними рівнями сприяння інвестуванню в різних країнах. Поточні дослідження мають два ключові обмеження: вони не враховують повною мірою терміни реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях» та не враховують особливості інвестиційної відкритості країн. Щоб усунути ці прогалини, це дослідження аналізує дані з 58 країн ініціативи «Один пояс, один шлях» за 2008–2024 роки та дані про бізнессередовище за 2023 рік. Дослідження кількісно визначає рівні сприяння інвестуванню за допомогою показників бізнес-середовища, класифікує країни за рівнем сприяння та використовує розширену гравітаційну модель для емпіричного аналізу. Результати показують, що посилене сприяння інвестуванню в країнах ініціативи «Один пояс, один шлях» значно збільшує прямі іноземні інвестиції Китаю. Однак вплив залишається незмінним до та після запуску ініціативи, ймовірно, через постійне впровадження, регіональну політичну нестабільність та нерівність в економічному розвитку країн-учасниць. Аналіз країн, згрупованих за рівнем відкритості для інвестицій, виявляє різноманітні наслідки: покращене сприяння значно сприяє китайським інвестиціям у країнах з низьким рівнем відкритості для інвестицій, має обмежений вплив у країнах із середнім рівнем відкритості та демонструє сильний стимулюючий ефект у країнах з високим рівнем відкритості. На основі цих висновків у цій статті рекомендується: (1) просування переговорів щодо сприяння інвестиційним інвестиціям, посилення управління кордонами, спрощення адміністративних дозволів та узгодження з міжнародними стандартами; (2) поглиблення торговельної та інвестиційної співпраці, підвищення порогових значень проектів, сприяння трансформації підприємств та розробка нових моделей співпраці, таких як онлайнвиставкові зали; (3) сприяння будівництву «Дві країни, два парки» між країнами «Поясу та шляху» та Китаєм для демонстрації успішної співпраці; (4) посилення інституційного розвитку, оптимізація бізнес-середовища, підвищення конкурентоспроможності та встановлення ефективного обміну інформацією між урядом та підприємствами; (5) зміцнення верховенства права, вирішення питань схвалення МСП та вдосконалення нормативних актів; та (6) впровадження диференційованих стратегій, заснованих на відкритості для інвестицій, – пріоритезація оптимізації бізнес-середовища для країн з низьким та високим рівнем відкритості, одночасно заохочуючи країни із середнім рівнем відкритості до покращення управління ризиками та міжнародної співпраці. Ці рекомендації спрямовані на сприяння інвестиційній співпраці між Китаєм та країнами «Поясу та шляху», сприяння взаємній вигоді та спільному розвитку. 2025-06-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15875 Название: Регулювання процесів відновлення та розвитку аграрних підприємств Авторы: Хобта, Валентина Михайлівна; Khobta, Valentina; Севрюков, Всеволод Валерійович; Sevriukov, Vsevolod Краткий осмотр (реферат): UK: У статті розглянуто підходи до регулювання процесів відновлення та розвитку сільськогосподарських підприємств на основі використання характеристик життєвого циклу. Розкрито особливості обґрунтування рішень з урахуванням послідовності етапів розвитку суб’єкта господарювання та впливу окремих складових на тривалість та успішність його існування. Кризові явища призвели до різкої зміни умов господарювання і потребують корекції підходів до оцінювання поточної ситуації. Враховуючі, що підприємство є складною соціальновиробничою системою, запропоновано виділити її основні складові для регулювання процесів відновлення. Наведено етапи обчислення інтегрального показника життєвого циклу підприємства. Запропоновано методичні підходи для зменшення впливу статистичних викидів і нормалізації оцінки основних виробничо-економічних показників підприємства та збереження балансу між швидкістю і точністю. Надано ілюстрацію використання рекомендацій з побудови прогнозу життєвого суб’єкта господарювання. Уточнено особливості процедури виявлення факторів впливу підсистем агрофірми, а також побудови ієрархії впливовості на інтегральний показник з урахуванням характеру їх впливу у часі. Розставлено акценти на найбільш впливових підсистемах підприємства, для формування плану заходів, який дасть змогу регулювання процесів розвитку та відновлення і спрямовування ресурсів на ключові напрямки для усунення слабких ланок і підвищення стійкості підприємства.; EN: The article considers approaches to regulating the processes of restoration and development of agricultural enterprises based on the use of life cycle characteristics. The features of substantiation of decisions are revealed, taking into account the sequence of stages of development of an economic entity and the influence of individual components of the enterprise on the duration and success of its existence. Crisis phenomena lead to a sharp change in business conditions and require correction of approaches to assessing the current situation. Considering that an enterprise is a complex socio-production system, it is proposed to highlight its main components for regulating restoration processes. The stages of calculating the integral indicator of the enterprise life cycle are presented. Methodological approaches are proposed to reduce the impact of statistical emissions and normalize the assessment of the main production and economic indicators of the enterprise and maintain a balance between speed and accuracy. An illustration of the use of recommendations for building a forecast of the life cycle of an economic entity is provided. The features of the procedure for identifying factors influencing the subsystems of an agricultural firm, as well as building a hierarchy of influence on the integral indicator, taking into account the nature of their influence over time, are specified. Emphasis is placed on the most influential subsystems of the enterprise to form an action plan that allows regulating the processes of development and recovery. It will also direct resources to key areas to eliminate weak links and increase the stability of the enterprise. Special attention is paid to adapting the proposed approaches to the conditions of the dynamic external environment, taking into account the influence of force majeure factors (the war in Ukraine), the labor market, financial accessibility, technological level, and environmental restrictions. These insights provide a basis for further academic discussion and practical implementation in the field of enterprise management and sustainable agricultural development under conditions of uncertainty. 2025-06-01T00:00:00Z