http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15879 2026-04-10T19:59:40Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16111 Название: Дизайнерське мислення як методологія розробки клієнтоорієнтованих маркетингових стратегій Авторы: Яловега, Наталія Іванівна; Yalovega, Nataliya Краткий осмотр (реферат): UK: У статті розглянуто проблему розриву між задекларованою клієнтоорієнтованістю компаній та відсутністю ефективних методів її практичної реалізації в умовах турбулентного бізнес-середовища. Обґрунтовано, що традиційні підходи до стратегічного маркетингу не забезпечують глибокого розуміння поведінки та мотивацій споживачів, що обмежує інноваційний потенціал компаній. Як альтернативу запропоновано інтеграцію методології дизайнерського мислення, що поєднує емпатійне занурення, креативну генерацію рішень і їхню ітеративну перевірку. Центральним результатом дослідження є розробка інтегрованої моделі (IDTF-MS), яка структурує застосування п’ятиетапної моделі дизайнерського мислення в рамках стратегічного маркетингового планування. Модель адаптована до реалій бізнесу та поєднує креативні методи з аналітичними інструментами маркетингу. У роботі запропоновано чіткий інструментарій для кожного етапу, що дозволяє компаніям підвищити релевантність своїх стратегій, мінімізувати ризики та сформувати стійку конкурентну перевагу.; EN: The article addresses the critical issue of the gap between companies’ proclaimed commitment to customer centricity and the actual lack of effective methodologies for its practical implementation, especially in an increasingly volatile and unpredictable business environment. It convincingly argues that conventional approaches to strategic marketing often lack the flexibility and depth needed to fully comprehend the complex behavioral patterns and intrinsic motivations of modern consumers. This deficiency significantly limits companies’ ability to generate innovative and adaptive solutions – capabilities that are essential for sustaining competitiveness in today’s dynamic markets. As a compelling alternative to these outdated practices, the article proposes the integration of the design thinking methodology. This approach emphasizes empathetic understanding of users, fosters creative idea generation, and relies on iterative testing and refinement of solutions. Design thinking empowers organizations to move beyond abstract declarations of customer focus, enabling the development of concrete, actionable processes that are more closely aligned with real user needs and evolving market conditions. The principal contribution of the research is the development of an integrated model that structures the practical application of the five core stages of the design thinking process within the broader context of strategic marketing planning. This model not only responds to contemporary business challenges but also ensures the synergy of human-centered design tools with the analytical frameworks of traditional marketing. Furthermore, the study presents a clearly defined set of tools and techniques for each stage of the model, offering companies a practical roadmap to enhance the relevance and precision of their marketing strategies. By adopting this approach, organizations can significantly reduce strategic risks, respond more dynamically to consumer expectations, and ultimately establish a long-term, sustainable competitive advantage in increasingly saturated and fast-evolving markets. 2025-07-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16109 Название: Розвиток міських агломерацій в умовах дії військового стану Авторы: Шлапак, Алла Василівна; Shlapak, Alla; Кузьменко, Д. С.; Kuzmenko, Denys Краткий осмотр (реферат): UK: Статтю присвячено аналізу розвитку міських агломерацій України в умовах дії військового стану з акцентом на економічну активність та людський капітал як ключовий ресурс стійкості. У роботі розкрито динаміку змін в економічному просторі агломерацій, зумовлену факторами внутрішньої міграції, зростанням навантаження на соціальну інфраструктуру, релокацією бізнесу та змінами у структурі ринку праці. Значну увагу приділено процесам інтеграції внутрішньо переміщених осіб у локальні економіки, розвитку підприємницьких ініціатив, цифровізації управління та інституційної взаємодії муніципалітетів із громадським сектором. У статті також проаналізовано роль освітніх та перекваліфікаційних програм у підтримці людського капіталу в агломераційних центрах, що стали хабами соціальної та економічної адаптації. Автори доводять, що в умовах тривалої кризи саме розвиток людського капіталу є фактором, який не лише забезпечує функціональність міських систем, а й формує потенціал для їхнього повоєнного відновлення. Зроблено висновок про необхідність стратегічного управління людським потенціалом в агломераціях як інструменту регіонального розвитку та підвищення стійкості економіки.; EN: The article examines the specifics of the functioning of urban agglomerations of Ukraine under martial law, with a special emphasis on the transformation of economic activity and the development of human capital. Urban agglomerations traditionally play the role of an engine of economic growth, centers of innovation and the formation of labor resources. However, in conditions of armed conflict, their role is significantly complicated due to increased demographic pressure, destruction of infrastructure, security risks and changes in the socio-economic profile of the population. In this context, it becomes important to study the mechanisms of adaptation of agglomerations to new challenges, in particular through the prism of activating human capital, which remains a key resource for economic recovery. The article analyzes the dynamics of economic activity in key Ukrainian agglomerations - Kyiv, Lviv, Dnipro, Kharkiv - in the period since the beginning of the full-scale invasion. Special attention is paid to the processes of internal business relocation, adaptation of labor resources, development of the IT sector and educational initiatives in the new conditions. Examples of effective integration of internally displaced persons into local economies, activation of small and medium-sized businesses, as well as the launch of retraining and distance education programs, which were a response to structural changes in the labor market, are given. The role of institutional interaction between local governments, civil society, and business in creating conditions for the preservation and development of human capital is separately highlighted. In particular, the practices of digitalization of administrative services, support for local startups, municipal vocational education programs for IDPs, and initiatives in the field of psycho-emotional resilience of the population are considered. The practical value of the article lies in the formulation of recommendations for supporting human capital as a driving force for the resilience of urban agglomerations. Among them: creating conditions for continuous learning and digital transformation of education, developing municipal platforms for employment and entrepreneurship, supporting social capital institutions, and integrating strategic human potential management approaches into post-war recovery plans. 2025-07-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16108 Название: Інститути громадянського суспільства у формуванні та реалізації місцевої політики Авторы: Титаренко, Олександр Михайлович; Titarenko, Oleksandr; Добровольська, І. І.; Dobrovolska, Iryna Краткий осмотр (реферат): UK: У статті досліджено роль інститутів громадянського суспільства у формуванні місцевої політики в Україні в умовах демократизації та децентралізації публічного управління. Окреслено правове закріплення понять «громадянське суспільство» та «інститути громадянського суспільства» у вітчизняному законодавстві, розглянуто основні організаційні форми їхньої участі у місцевому врядуванні: громадські ради, електронні петиції, місцеві ініціативи, консультації з громадськістю, бюджети участі тощо. На основі аналізу практик міста Чернівці охарактеризовано сучасні механізми взаємодії між органами місцевого самоврядування та громадськими інституціями, а також виявлено ключові бар’єри та точки зростання. Підкреслено значення молодіжних рад, локальних медіа, цифрових платформ як новітніх форм представництва інтересів громади. Обґрунтовано перспективи розвитку інститутів громадянського суспільства в контексті відбудови країни, посилення підзвітності влади та забезпечення інклюзивного управління на місцевому рівні.; EN: The article explores the role of civil society institutions in shaping local policy in the context of public governance transformation in Ukraine. The relevance of the topic stems from the growing public demand for transparency, openness, and accountability of local self-government, especially in the context of decentralization, Ukraine’s European integration course, and state recovery during martial law. The formation of a strong civil society is recognized as a necessary precondition for the development of effective and inclusive local policies, while the interaction between civil society institutions and authorities is viewed as an important indicator of democratic maturity. The aim of the study is to analyze the role of civil society institutions in the formation of local policy in Ukraine, using the example of a specific community, to identify existing mechanisms of civic engagement, and to outline the prospects for their further development in the context of democratic transformation. The research methodology includes general scientific and specialized methods: analysis of the regulatory and legal framework, logical and semantic analysis of key concepts, and the case study method – based on the example of the Chernivtsi urban territorial community. Empirical sources such as official digital platforms, the Civil Society Organization (CSO) Sustainability Index, and public analytics were also utilized. The findings show that institutional forms of citizen participation in local policy are gradually becoming established in Ukraine. These include public councils, participatory budgets, local initiatives, public consultations, electronic petitions, youth councils, and local media. Special attention is paid to the experience of the city of Chernivtsi, where a range of e-governance platforms has been introduced, structured youth dialogue has been launched, and mechanisms for transparent budgeting are being developed. At the same time, several barriers remain – in particular, unequal levels of citizen engagement, limited financial sustainability of civil society organizations, and insufficient institutional support from local authorities. The practical value of the article lies in the generalization of relevant mechanisms for involving civil society institutions in the formation of local policy. The results can be used to develop municipal strategies, regulations on public consultations, enhance the institutional capacity of CSOs, and implement partnership-based models of local governance. 2025-07-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16106 Название: Модернізація інституційного забезпечення управління розвитком кадрового потенціалу в умовах цифрової економіки Авторы: Слатвінський, Максим Анатолійович; Slatvinskyi, Maksym; Фоменко, Н. А.; Fomenko, Nikita Краткий осмотр (реферат): UK: У статті досліджено необхідність модернізації інституційного забезпечення управління кадровим потенціалом в умовах цифрової трансформації. Метою дослідження є обґрунтування необхідності оновлення інституційних елементів систем управління розвитком кадрового потенціалу у контексті інноваційного розвитку та зростаючого попиту на фахівців, що володіють цифровими компетентностями. Методологічною основою дослідження виступають системний та інституційний підходи, що дозволили комплексно проаналізувати взаємодію формальних і неформальних інститутів із сучасними HR-стратегіями. У роботі підкреслено, що формальні інститути (законодавство, нормативні акти, стандарти освіти) мають доповнюватися розвитком неформальних інститутів (корпоративна культура, цінності та цифрові практики взаємодії). Особливу увагу приділено інтеграції освітніх установ, бізнес-структур і державного управління у формуванні робочої сили, здатної ефективно функціонувати в цифровому середовищі. Акцентовано на необхідності впровадження інноваційних моделей зайнятості, зокрема дистанційної та гібридної праці, як відповіді на виклики цифровізації. Практичне значення дослідження полягає у визначенні стратегічних напрямів модернізації інституційного забезпечення управління розвитком кадрового потенціалу в організаціях, що забезпечують їх адаптивність і стійкість в умовах швидких цифрових змін. Отримані результати можуть бути корисними для HR-фахівців, розробників політик і дослідників, зацікавлених у модернізації ринку праці та розвитку кадрового потенціалу.; EN: The article explores how institutional mechanisms for developing human potential have evolved and modernised in the context of rapid digital transformation. The study aims to highlight the urgent need to adapt the institutional structures of HR management in response to the challenges and opportunities posed by digital technologies, automation and evolving labour organisation patterns. The relevance of the topic is determined by the growing demand for digital competencies, the transition to hybrid employment models and the need for collaboration between educational institutions, businesses and public authorities. Methodologically, the study takes a combination of institutional, systemic, and functional approaches to gain a thorough understanding of the dual nature of institutional frameworks – both formal and informal – and their impact on personnel management practices within the digital economy. The article distinguishes between formal institutions, such as legal acts, government regulations, professional education standards and administrative HR procedures, and informal institutions, such as organisational culture, social norms, values and unwritten behavioural codes. It argues that effective personnel development in the digital age requires a combination of these two institutional dimensions: while formal instruments ensure regulatory consistency, informal ones provide flexibility and adaptability. Particular attention is paid to the role of digital platforms, artificial intelligence, and remote working tools in shaping new norms of interaction, performance evaluation, and professional development. Furthermore, the research emphasises the importance of creating an institutional ecosystem that encourages lifelong learning, reskilling, and cross-sector mobility. It also addresses barriers such as institutional inertia, digital inequality, and insufficient alignment between educational content and labour market demands. To enhance institutional adaptability, the paper proposes a set of strategic recommendations, including updating national qualification frameworks, promoting public-private partnerships in education, incorporating digital skill matrices into HR strategies, and encouraging innovation-driven corporate policies. The study's practical significance lies in providing enterprises and HR professionals with guidelines for modernising their institutional environment and human capital development mechanisms. The results could inform labour and educational policies, while also providing a framework for further academic research into institutional dynamics in the digital age. 2025-07-01T00:00:00Z