http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/243 2026-06-25T08:30:15Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17189 Название: Світовий досвід формування організаційно-правових засад екологізації економіки Авторы: Орловська, Юлія Володимирівна; Orlovska, Yuliia; Дзюба, Сергій Володимирович; Dzuba, Serhyi; Дикий, Богдан Володимирович; Dykyi, Bohdan Краткий осмотр (реферат): UK: У статті розглянуто світовий досвід формування організаційно-правових засад екологізації економіки в умовах глобальних кліматичних викликів. Наголошено, що традиційна ресурсомістка модель розвитку вичерпала свій потенціал і потребує переходу до «зеленої» економіки, яка ґрунтується на принципах раціонального природокористування, скорочення викидів парникових газів та впровадження відновлюваної енергетики. Теоретикометодологічні засади процесу пов’язані з поєднанням економічних (екологічні податки, субсидії, зелені тарифи) і правових інструментів (екологічні стандарти, ліцензування, відповідальність бізнесу). На прикладі Європейського Союзу досліджено інтегровану модель регулювання, що поєднує стратегічні документи (European Green Deal, «Fit for 55»), ринкові механізми (EU ETS, CBAM), жорсткі правові акти (Європейський кліматичний закон) та судову практику Європейського суду справедливості. Аналіз досвіду США і Канади засвідчив поєднання жорстких федеральних законів (Clean Air Act, CEPA), потужних інституцій (EPA) і добровільних стандартів (Energy Star, ISO 14000). Азійські країни (Китай, Японія, Південна Корея) продемонстрували державоцентричні моделі, засновані на стратегічному плануванні (п’ятирічні плани Китаю, Green Growth Strategy 2050 Японії, Korean Green New Deal), фінансових інноваціях і цифрових технологіях. Міжнародно-правові рамки (UNFCCC, Кіотський протокол, Паризька угода, ЦСР) визначають глобальний контекст, закріплюючи принципи «забруднювач платить» і превентивності. Зроблено висновок, що успішна екологізація можлива лише за умов узгодженої дії економічних стимулів, правових механізмів та інституційних гарантій. Для України рекомендовано адаптацію європейських стандартів, посилення національних екологозахисних інституцій та інтеграцію у міжнародні механізми як шлях до реальної конкурентоспроможності в умовах «зеленої трансформації».; EN: The article explores the global experience of building the organizational and legal foundations for greening the economy against the backdrop of intensifying climate change and environmental degradation. It stresses that the exhaustion of the traditional fossil-fuel–based growth model necessitates the adoption of new development trajectories in which economic progress is inseparable from ecological sustainability. The green economy is defined not only as a technological transition but also as a structural transformation of institutions, policies, and business practices, where economic growth is aligned with the principles of environmental safety and social equity. The study identifies a dual set of instruments driving this transformation. Economic tools include eco-taxes, subsidies, and feed-in tariffs designed to encourage investment in renewable energy and circular production. Legal mechanisms encompass binding environmental standards, licensing procedures, and corporate liability frameworks, which ensure enforceability and accountability. In the European Union, a holistic approach is demonstrated through strategic initiatives such as the European Green Deal and “Fit for 55,” reinforced by market mechanisms like the EU Emissions Trading System (EU ETS) and the Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM). These are complemented by the jurisprudence of the Court of Justice of the EU, which secures uniform enforcement across member states. North America illustrates a different trajectory, combining federal legislation (Clean Air Act, Canadian Environmental Protection Act), powerful regulatory agencies (EPA), and voluntary private standards (Energy Star, ISO 14000). Asia, by contrast, exemplifies state-led strategies: China through five-year plans and green finance policies, Japan via its Green Growth Strategy 2050 and circular economy laws, and South Korea through the Green New Deal, which merges ecological and digital innovation. At the global level, international legal frameworks such as the UNFCCC, the Kyoto Protocol, the Paris Agreement, and the Sustainable Development Goals provide the overarching context, embedding principles like “polluter pays” and the precautionary approach into the international order. The findings indicate that greening the economy is effective only when economic incentives are firmly anchored in legal and institutional guarantees. For Ukraine, this implies not only harmonization with EU climate standards and strengthening environmental institutions but also active engagement in international mechanisms, which can unlock access to green finance and elevate competitiveness in the global transition toward climate neutrality. 2026-01-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17188 Название: Екосистемний підхід до цифрової трансформації мотиваційних систем Авторы: Кравчук, Оксана Ігорівна; Kravchuk, Oksana; Головінов, Владислав; Golovinov, Vladyslav Краткий осмотр (реферат): UK: Прискорена цифрова трансформація HRM в Україні в умовах воєнного часу й повоєнного відновлення загострює потребу в оновленні мотиваційних систем, здатних одночасно підтримувати залученість, утримання працівників і організаційну стійкість. Проблема полягає у фрагментарній цифровізації мотивації, коли окремі HRрішення впроваджуються без узгодження з правилами, процесами, управлінськими ролями та досвідом працівника, що знижує результативність, підсилює недовіру до процедур і формує відчуття «цифрового контролю». Метою статті є обґрунтування екосистемного підходу до цифрової трансформації мотиваційних систем і розроблення теоретичної моделі, релевантної українському контексту. Методика дослідження ґрунтується на концептуальному синтезі сучасних наукових підходів до HRM-екосистем, цифрових HR-стратегій, досвіду працівника та мотиваційного клімату, а також на логічному моделюванні причинно-наслідкових зв’язків. Запропоновано модель METM-UA, що структурує трансформацію мотиваційної системи через п’ять взаємопов’язаних контурів: ціннісно-нормативний, процесно-управлінський, технологічно-інформаційний, контур досвіду працівника та контур результатів і стійкості. Показано, що мотиваційний ефект цифрових рішень формується через мотиваційний клімат і проявляється за умов підтримки базових психологічних потреб, справедливості та прозорості процедур. Практична цінність полягає в можливості використання METM-UA як основи для проектування й удосконалення мотиваційних процесів, визначення відповідальності та мінімального набору метрик моніторингу, а також для зниження ризиків фрагментарної цифровізації у період турбулентності.; EN: The accelerated digital transformation of HRM in Ukraine under wartime turbulence and the recovery agenda makes the redesign of motivation systems a strategic priority. Many organizations deploy separate digital HR solutions – performance and goal-setting modules, recognition services, learning platforms, and HR analytics – yet the outcomes remain uneven. The central challenge is fragmented digitalization: when technology is introduced without alignment to values and rules, end-to-end management processes, governance roles, and employee experience, it may amplify perceptions of control, weaken trust and fairness, and ultimately reduce engagement and retention. This article aims to substantiate an ecosystem perspective on the digital transformation of motivation systems and to develop a theory-driven model tailored to Ukrainian organizations. The method combines conceptual synthesis of recent research on HR ecosystems, digital HR strategy, employee experience, motivational climate, and resilience with logical causal modelling. The paper proposes the METM-UA model (Motivation Ecosystem Transformation Model for Ukraine), structured around five interdependent loops: (1) the value-normative loop (purpose, fairness, responsible use of data and AI), (2) the process-governance loop (process redesign, roles, and change management), (3) the technology-data loop (platform integration, data quality, and analytics), (4) the employee experience loop (EX/DEX, autonomy, competence development, feedback and recognition), and (5) the outcomes-resilience loop (engagement, retention, performance, adaptability). The model explains how integrated HR technologies influence motivation outcomes through mediators such as perceived fairness and transparency, satisfaction of basic psychological needs, and the quality of employee experience in digital interactions. The practical contribution is a structured framework for planning digital initiatives in motivation management, assigning governance responsibilities, selecting compact monitoring metrics, and reducing implementation risks while strengthening organizational resilience. 2026-01-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17187 Название: Institutional aspects of stimulating agricultural innovation: international experience Авторы: Zaitseva, Anna; Зайцева, Анна Сергіївна Краткий осмотр (реферат): EN: The aim of the article is to analyze the international experience of creating and using forms and directions of the institutional component of agro-innovation management in the context of sustainable development. System and comparative analyses, analytical methods and generalizations were used. Based on the analysis of the experience of forming the institutional component of innovation systems in the USA and Canada, it was concluded that innovations are a fundamental condition for the development of agricultural production both to ensure domestic consumption and to ensure the growth of export potential; for the effective functioning of innovation systems, it is necessary to have centers that coordinate scientific activities with highly qualified employees; for the high-quality selection of key areas of innovation, the real needs of end users of new technologies, it is necessary to ensure multi-level cooperation, which includes as many participants in the innovation network as possible, primarily among agricultural producers.; UK: На рівні міжнародної взаємодії наука, технології та інновації займають центральне місце на порядку денному в галузі сталого розвитку на період до 2030 року та відображені у багатьох завданнях з досягнення цілей сталого розвитку. Впровадження інновацій є найважливішим завданням, що стоїть перед людством у контексті забезпечення зростання продуктивності сільськогосподарського виробництва, зміцнення продовольчої безпеки та скорочення несприятливих екологічних наслідків. Метою статті є аналіз міжнародного досвіду створення та використання форм та напрямів іституційної складової управління агроінноваціями у контексті сталого розвитку. Використані системний та порівняльний аналізи, аналітичний метод та узагальнення. На глобальному рівні для консолідації зусиль міжнародних організацій щодо впровадження технічних та технологічних інновацій у сільськогосподарське виробництво у всьому світі у 2019 році у структурі FAO було створено Управління інновацій. На національному рівні особливий інтерес з погляду вивчення досвіду управління інноваціями є стратегії впровадження агроінновацій в США та Канаді. У США в галузі сільського господарства працюють кілька наукових парків і створених на базі університетів інноваційних центрів. У Канаді діє п'ятирічний стратегічний план для підтримки агропромислового комплексу – програма Canadian Agricultural Partnership, у якій особливу увагу приділено інноваційному та сталому розвитку АПК. З цією метою федеральний уряд здійснює реалізацію двох програм: AgriScience Program та AgriInnovative Program. На основі аналізу досвіду формування інституційної складової інноваційних систем США та Канади зроблено висновок про те, що інновації є фундаментальною умовою розвитку сільськогосподарського виробництва як для забезпечення внутрішнього споживання, так і для забезпечення зростання експортного потенціалу; для ефективного функціонування інноваційних систем необхідна наявність центрів, що координують наукову діяльність, з висококваліфікованими співробітниками; для якісного відбору ключових напрямів інновацій, реальних потреб кінцевих споживачів нових технологій необхідне забезпечення багаторівневої співпраці, що включає якомога більше учасників інноваційної мережі, насамперед серед сільгоспвиробників. 2026-01-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17182 Название: Фіскальна політика та економічна дипломатія в контексті євроінтеграційної трансформації сталого автомобільного ринку України Авторы: Дем'янюк, Ольга Борисівна; Demianiuk, Olga Краткий осмотр (реферат): UK: У статті проаналізовано сучасний стан та особливості фіскального та митного регулювання автомобільного ринку України, виявлено ключові дисбаланси між бюджетною спрямованістю фіскальної політики та потребами інноваційного й екологічно орієнтованого розвитку галузі. Запропоновано рекомендації, спрямовані на удосконалення фіскальної політики у сфері автомобільного транспорту України на засадах довгострокового стратегічного підходу, узгодженого з пріоритетами сталого розвитку та економічної дипломатії. Обґрунтовано доцільність формування стабільного й передбачуваного податкового режиму, екологізації оподаткування, переходу до інвестиційно-стимулюючої моделі фіскального регулювання та використання податкових інструментів для підтримки інновацій, оновлення автопарку й розвитку електромобільності. Наголошено на важливості застосування фіскальних стимулів для локалізації виробництва, розвитку автомобільних індустріальних кластерів і залучення інвестицій. Визначено, що поєднання фіскальних стимулів, індустріальної політики та міжнародного економічного співробітництва створює передумови для формування конкурентоспроможного, інноваційного та сталого автомобільного ринку України в контексті євроінтеграції.; EN: This article examines fiscal policy and economic diplomacy as interrelated instruments shaping the transformation of Ukraine’s sustainable automotive market through European integration. The relevance of the study is driven by the growing importance of the automotive sector under globalisation, tightening environmental requirements, the predominance of imported vehicles, and the need to align national regulatory arrangements with European Union norms and standards. The paper analyses the current state and distinctive features of fiscal and customs regulation in Ukraine’s automotive market, and identifies key imbalances between the revenue-oriented logic of fiscal policy and the requirements of innovation-led, environmentally oriented sectoral development. Particular attention is given to fiscal mechanisms supporting Ukraine’s automotive market. The analysis shows that the fragmentation of tax decisions, the instability of preferential regimes, and the absence of a long-term automotivemarket strategy adversely affect investment expectations, constrain localisation of production, and complicate Ukraine’s integration into European value chains. The article proposes recommendations to strengthen fiscal policy for Ukraine’s road transport sector through a longterm strategic approach aligned with sustainable development priorities and economic diplomacy. It argues for establishing a stable and predictable tax regime, greening taxation in line with the “polluter pays” principle, shifting towards an investment-stimulating model of fiscal regulation, and using tax instruments to support innovation, fleet renewal, and the development of e-mobility. It also emphasises the importance of fiscal incentives for production localisation, the development of automotive industrial clusters, and investment attraction. Overall, the combination of fiscal incentives, industrial policy, and international economic cooperation is shown to create conditions for a competitive, innovative, and sustainable automotive market in Ukraine in the context of European integration. 2026-01-01T00:00:00Z