http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/324 2026-04-08T12:31:39Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/506 Название: Аномальний вплив мартенситної складової на графітизацію у литих та аустенітизованих нікелевих сталях, оброблених холодом Авторы: Семенова, Ірина Олегівна; Семёнова, Ирина Олеговна; Semenova, Iryna Краткий осмотр (реферат): UK: Постановка проблеми. Проведення графітизації антифрикційної нікелевої сталі у різних вихідних станах, але з однаковим фазовим складом, за різних температур графітизуючого відпалу. Методика. Експериментальні зразки отримували шляхом відцентрового виливання, що забезпечувало достатню щільність зразків досліджуваних сталей. Кількість мартенситної складової вимірювали за допомогою феритометра ФА–1. Кількість включень графіту відпалу визначали за допомогою стереометричного аналізу шляхом підрахунку кількості частинок на квадратний міліметр. Результати. Встановлено, що кінетика процесу графітизації у литих зразках та у зразках, які пройшли аустенітизацію та обробку холодом, значно відрізняється, незважаючи на однаковий фазовий склад та однакові температури графітизуючого відпалу. Наукова новизна полягає у визначенні уповільнення процесу графітизації у литих нікелевих сталях, що вміщують різну кількість нікелю, за температур 650 та 850 °С, а саме – уповільнення цього процесу у разі зменшення вмісту нікелю та збільшення кількості мартенситу в литій структурі цих сталей. а також у визначенні неоднозначного впливу мартенситної складової на кінетику процесу графітизації в нікелевій сталі, яка пройшла аустенітизацію та обробку холодом. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути враховані для розроблення складу та режиму термічної обробки антифрикційних сталей, що графітизуються, для використання їх у важконавантажених вузлах тертя-ковзання металургійних агрегатів.; RU: Постановка проблемы. Проведение графитизации антифрикционной никелевой стали в различных исходных состояниях, но с одинаковым фазовым составом, при различных температурах графитизирующего отжига. Методика. Экспериментальные образцы получали путем центробежного литья, что обеспечивало достаточную плотность образцов исследуемых сталей. Количество мартенситной составляющей измеряли с помощью ферритометра ФА–1. Количество включений графита отжига определяли с помощью стереометрического анализа путем подсчета количества частиц на квадратный миллиметр. Результаты. Установлено, что кинетика процесса графитизации в литых образцах и в образцах, которые прошли аустенитизацию и обработку холодом, значительно отличается, несмотря на одинаковый фазовый состав и одинаковые температуры графитизирующего отжига. Научная новизна заключается в установлении замедления процесса графитизации в литых никелевых сталях, содержащих различное количество никеля, при температурах 650 и 850 °С, а именно – замедление этого процесса при уменьшении содержания никеля и увеличении количества мартенсита в литой структуре этих сталей, а также в установлении неоднозначного влияния мартенситной составляющей на кинетику процесса графитизации в никелевой стали, которая прошла аустенитизацию и обработку холодом. Практическая значимость. Результаты работы могут быть учтены при разработке состава и режима термической обработки антифрикционных графитизированных сталей для использования их в тяжелонагруженных узлах трения − скольжения металлургических агрегатов.; EN: Problem statement. Conducting graphitization anti-friction nickel steel in different initial conditions, but with the same phase composition at different temperatures graphitic annealing. Method. Experimental samples were prepared by centrifugal casting, which provides a sufficient density of samples of the investigated steels. The number of martensitic component was measured using ferritometer FA−1. The number of inclusions of graphite annealing was determined using stereometrical analysis by counting the number of particles per mm2. Results. It is established that the kinetics of the graphitization process in cast samples and in samples which have been austenitization and cold processing, is significantly different, despite the same phase composition and the same temperature graphitic annealing. The cientific novelty lies in the definition of slowing down the process of graphitization in cast nickel steels containing different amount of nickel at the temperatures of 650 and 850 °C, namely, a slowing down of this process by reducing the content of nickel, despite the education of martеnsit the cast structure of these steels, as well as in determining the influence of the martensitic component on the process kinetics of graphitization in steel nickel, which has been austenitization and cold processing. Practical significance. The results can be considered in the development of the composition and mode of heat treatment of bearing steels for use in heavy-duty friction-slip of metallurgical units. 2017-03-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/505 Название: Области полной и ограниченной метастабильности карбида М7С3 в системе Fe − C − Cr Авторы: Ионова, Людмила Юрьевна; Іонова, Людмила Юріївна; Ionova, Liudmyla; Романова, Наталья Сергеевна; Романова, Наталія Сергіївна; Romanova, Natalia Краткий осмотр (реферат): RU: Постановка проблемы. Большое значение для таких практических вопросов металловедения как разработка новых материалов с метастабильными фазами, их поведение при термообработке и эксплуатации имеет прогнозирование областей их возможного перехода в стабильное состояние, так как это позволяет значительно сократить время поиска. Поскольку система Fe − C − Cr является основой для существенной части белых износостойких чугунов, она выбрана для анализа. Для того чтобы определить области возможного перехода метастабильного карбида М7С3 в стабильный карбид М23С6, необходимо четко определиться с метастабильным вариантом тройной диаграммы. Цель работы − обоснование выбора одного из вариантов диаграммы Fe − C − Cr в качестве метастабильного для сравнении его со стабильной диаграммой и определение областей перехода метастабильного карбида М7С3 в стабильный М23С6. Основная часть. Большое количество вариантов тройной диаграммы Fe − C − Cr можно разделить на стабильные и метастабильные. Литая структура сплавов на первый взгляд больше соответствует метастабильным вариантам, а отожженная – стабильным. Спорным для выбора метастабильного варианта является вопрос о наличии и протяженности области Ж + М23С6. Следствием наличие такой области является реакция Ж + М23С6 → α + М7С3. Однако в действительности четырёхфазная реакция с участием этих карбидов идёт в другом направлении. Наличие неравновесной реакции Ж + М7С3 → α + М23С6 позволяет объяснить реальные особенности микроструктуры некоторых высокохромистых сплавов и выбрать в качестве метастабильного вариант, в котором двухфазная область Ж + М23С6 отсутствует. Затем сравнение стабильной фазовой диаграммы с выбранным метастабильным вариантом позволяет определить области возможных трансформаций метастабильного карбида М7С3 в стабильный карбид М23С6. Выводы. Показана схема формирования неравновесной четырёхфазной реакции Ж + М7С3 → α + М23С6, объясняющей особенности реальной литой структуры. Это позволило выбрать метастабильный вариант диаграммы Fe − C − Cr и определить области полной и ограниченной метастабильности карбида М7С3 по отношению к карбиду М23С6.; UK: Постановка проблеми. Велике значення для таких практичних питань металознавства як розроблення нових матеріалів із метастабільними фазами, їх поведінка під час термообробки та експлуатації має прогнозування областей їх імовірного переходу до стабільного стану, бо це дозволяє значно скоротити час пошуку. Оскільки система Fe − C − Cr − це база для значної частини білих зносостійких чавунів, вона відібрана для аналізу. Задля визначення області імовірного переходу метастабільного карбіду М7С3 в стабільний карбід М23С6 необхідно чітко визначитися з метастабільним варіантом потрійної діаграми. Мета статті − обґрунтування вибору одного з варіантів діаграми Fe − C − Cr як метастабільного для порівняння його зі стабільною діаграмою таі визначення областей переходу метастабільною карбіду М7С3 в стабільний М23С6. Основна частина. Велику кількість варіантів потрійної діаграми Fe − C − Cr можна поділити на стабільні і метастабільні. Лита структура сплавів на перший погляд більше співвідноситься з метастабільними варіантами, а відпал − стабільний. Суперечливе для вибору метастабільного варіанта питання про наявність та довжину області Ж + М23С6. Наслідком наявності такої області є реакція Ж + М23С6 → α + М7С3. Однак у дійсності чотирифазна реакція за участю цих карбідів іде у іншому напрямку. Наявність нерівноважної реакції Ж + М7С3 → α + М23С6 дозволяє пояснити реальні особливості мікроструктури деяких високохромистих сплавів та вибрати як метастабільний варіант, у якому двофазна область Ж + М23С6 відсутня. Потім порівняння стабільної фазової діаграми з обраним метастабільним варіантом дозволяє визначити області імовірних трансформацій метастабільного карбіду М7С3 в стабільний карбід М23С6. Висновки. Показано схему формування нерівноважної чотирифазної реакції Ж + М7С3 → α + М23С6, що пояснює особливості реальної литої структури. Це дозволило обрати метастабільний варіант діаграми Fe − C − Cr і визначити області повної і обмеженої метастабільності карбіду М7С3 відносно карбіду М23С6.; EN: Formulation of the problem. The big importance for such practical questions of metal science as working out new materials with metastable phases, their conduct under heat treatment and exploitation , has prognos of ranges of their possible transformation in the stable condition, as it allows considerably reduce the time of search. Since system Fe − C − Cr is the base for essential part of white wear-resistaunt cast irons it was selected for analysis. To determine ranges of possible transformation of metastable carbide M7C3 into stable M23C6 is necessary clearly define with the metastable version of the triple diagram. Objective. The basis of selection one of the versions Fe − C − Cr diagram as a metastable for comparison it with the stable one and determination the ranges of transformation of metastable carbide M7C3 in stable M23C6. Main part. The big amount versions of triple diagram Fe − C − Cr can be separate for stables and metastables. Cast alloys structure at a first look tended to agree with metastable version, and homogenized agreed with the stable one. The debatable for the selection of metastable version is the question about presence and exteut of range L + M23C6. In conseqienceof presence such a range is reaction L + M23C6 → α + M7C3. However in fact four-phases reaction with both this carbides in going in another direction. The presence of non-equilibrium reaction L + M7C3 → α + M23C6 allows to determine real especialities of some high-chromium alloys microstructure and select as a metastable the version in which two-phases range L + M23C6 is absence. Than the comparison of stable phase diagram with the selected metastable version allows to determine the ranges of possible transformations of metastable carbide in stable carbide M23C6. Conclusions. Scheme of forming non-equilibrium four-phases reaction is shown and it explains the especialities of real cast structure. It is allowed select metastable version of Fe − C − Cr diagram and determine the ranges of complete and limited metastability of carbide M7C3 according to carbide M23C6. 2017-03-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/493 Название: Закономерности формирования структуры, фазовый состав, свойства и кинетика распада переохлажденного аустенита в хромомарганцевом чугуне Авторы: Куцова, Валентина Зиновьевна; Куцова, Валентина Зиновіївна; Kutzova, Valentyna; Ковзель, Максим Анатольевич; Ковзель, Максим Анатолійович; Kovzel, Maksym; Швец, Павел Юрьевич; Швець, Павло Юрійович; Shvets, Pavel; Гребенева, Анна Викторовна; Гребенєва, Ганна Вікторівна; Grebeneva, Anna; Ратникова, Ирина Витальевна; Ратнікова, Ірина Віталіївна; Ratnikova, Yryna Краткий осмотр (реферат): Ru: Постановка проблемы. Проблема повышения качества материалов для деталей, работающих на износ при снижении затрат на их производство, является весьма важной и актуальной. Современные исследования свидетельствуют о том, что перспективными материалами для работы в таких условиях, имеющими высокий уровень комплекса свойств при низкой себестоимости, являются экономно легированные хромомарганцевые чугуны. Изучение кинетики превращений в этих сплавах является ключевым фактором для выбора упрочняющей термической обработки. Представлены результаты исследования кинетики распада переохлажденного аустенита в хромомарганцевом чугуне с содержанием углерода 2,7 %, хрома − 15,9 %, марганца − 10,5 %. Выводы. Установлены температурные интервалы распада переохлажденного аустенита в перлитной (550…400 °С) и бейнитной (350…250 °С) областях. Определен фазовый состав чугуна, сформировавшийся в процессе изотермических выдержек. Показано, что максимальную твердость чугун приобретает в процессе изотермических выдержек в перлитной области при температуре 500 °С (46,7 HRC) и в бейнитной области при 250 °С (49 HRC).; UK: Постановка проблеми. Проблема підвищення якості матеріалів для деталей, які працюють на знос, за умови зниження витрат на їх виробництво, вельми важлива й актуальна. Сучасні дослідження свідчать, що перспективними матеріалами для роботи в таких умовах, які мають високий рівень властивостей за низької собівартості, є економно леговані хромомарганцеві чавуни. Вивчення кінетики перетворень у цих сплавах − ключовий фактор для вибору зміцнювальної термічної обробки. Наведено результати дослідження кінетики розпаду переохолодженого аустеніту в хромомарганцевому чавуні з умістом вуглецю 2,7 %, хрому − 15,9 %, марганцю − 10,5 %. Висновки. Встановлено температурні інтервали розпаду переохолодженого аустеніту в перлітній (550...400 °С) і бейнітній (350...250 °С) областях. Визначено фазовий склад чавуну, який сформувався у процесі ізотермічних витримок. Показано, що максимальну твердість чавун отримав у процесі ізотермічних витримок у перлітній області за температури 500 °С (46,7 HRC) та в бейнітній області − за 250 °С (49 HRC).; EN: Formulation of the problem. The problem of materials quality improvement for wear resistance equipment while reducing the cost of production are still very relevant. Recent studies indicate that promising materials for use in such environment with a high level of properties and low production cost are economically alloyed chromium-manganese cast irons. Study kinetics of transformations in these alloys is a key factor for the future selection of the hardening heat treatment. Presented results of the study decomposition kinetics of supercooled austenite in chromium-manganese cast iron with chemical composition carbon 2,7 %, chromium − 15.9 %, manganese − 10.5 %. Conclusions: temperature intervals of austenite decomposition on pearlite (550…400 °C) and bainite (350…250 °C) areas were discovered. Phase composition of chromium-manganese cast iron after isothermal soaking was determinated. The maximum hardness of cast iron is formed during isothermal soaking in the pearlite area at 500 °C (46,7 HRC) temperature and in the bainite area at 250 °C (49 HRC). 2017-03-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/492 Название: Формирование тонкой структуры и свойств горячекатаной стали 08пс после комбинированной пластической деформации Авторы: Куцова, Валентина Зиновьевна; Куцова, Валентина Зиновіївна; Kutzova, Valentyna; Балакин, Валерий Фёдорович; Балакин, Валерій Федорович; Balakin, Valeryi; Стеценко, Анна Петровна; Стеценко, Ганна Петрівна; Stetsenko, Anna; Котова, Татьяна Владимировна; Котова, Тетяна Володимирівна; Kotova, Tatiana Краткий осмотр (реферат): Ru: Постановка проблемы. Достижение высокой прочности и пластичности, необходимых для создания новых перспективных конструкционных и функциональных материалов, является одной из фундаментальных проблем материаловедения. Формирование ультрамелкозернистой (УМЗ) и наноструктуры (НС) при интенсивной пластической деформации (ИПД) обеспечивает получение высокого комплекса механических свойств металлов и сплавов, в том числе и конструкционных сталей, предназначенных для изготовления тонколистового проката. Представлены результаты исследования формирования тонкой структуры и механических свойств стали 08п после горячей прокатки с последующей интенсивной пластической деформацией (ИПД) методом кручения под гидростатическим давлением (КГД) при температуре 25 °С. Выводы. Установлено, что твердость и модуль упругости стали 08пс после КГД изменяются по радиусу образца: от центра к периферии твердость возрастает в 2 раза, а модуль упругости снижается на 7 %. Таким образом, для стали 08пс снижение модуля упругости и сохранение пластичности после КГД гарантированно обеспечивает большую склонность к штампуемости, по сравнению с исходным горячекатаным состоянием.; UK: Постановка проблеми. Досягнення високої міцності і пластичності, необхідних для створення нових перспективних конструкційних і функціональних матеріалів, − одна з фундаментальних проблем матеріалознавства. Формування ультрадрібнозернистої (УДЗ) і наноструктури (НС) за інтенсивної пластичної деформації (ІПД) забезпечує отримання високого комплексу механічних властивостей металів і сплавів, в тому числі і конструкційних сталей, призначених для виготовлення тонколистового прокату. Наведено результати дослідження формування тонкої структури і механічних властивостей сталі 08п після гарячої прокатки з подальшою інтенсивною пластичною деформацією методом кручення під гідростатичним тиском (КГТ) за температури 25 °С. Висновки. Встановлено, що твердість і модуль пружності сталі 08пс після КГТ змінюються по радіусу зразка: від центра до периферії твердість зростає удвічі, а модуль пружності зменшується на 7 %. Таким чином, для сталі 08пс зниження модуля пружності та збереження пластичності після КГТ гарантовано забезпечує більшу схильність до штампування, порівняно з вихідним гарячекатаним станом.; EN: Formulation of the problem. Achieving high strength and ductility required for the creation of new advanced structural and functional materials, it is one of their basic Materials Science problems. The formation of ultrafine-grained (UFG) and nanostructures (NS) by severe plastic deformation (SPD) provides high complex mechanical properties of metals and alloys, including structural steels. Presented results of the researches thin structure of the steel 08пс after severe plastic deformation (SPD) by torsion under hydrostatic pressure (HPT) at the 25 °C. Conclusion: It was shown that deformation is localized at the periphery of the sample and formed an inhomogeneous microstructure in diameter. Hardness is increased in 2 times and the modulus of elasticity is reduced in 7 % after deformation by comparison with the initial state. Thus, for steel 08пс decreasing elastic modulus and preservation ductility after HPT provides better propensity to formability, compared with the initial hot rolled state. 2017-03-01T00:00:00Z