http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16663 Fri, 10 Apr 2026 08:43:33 GMT 2026-04-10T08:43:33Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16845 Название: Особивості врядування в країнах ЄС у сфері адаптації до кліматичних змін в урбанистиці та регіональному плануванні Авторы: Корнієвський, Сергій Володимирович; Korniievskyi, Serhii Краткий осмотр (реферат): UK: Стаття присвячена порівняльному аналізу особливостей врядування (governance) у сфері адаптації до змін клімату в урбаністиці та регіональному плануванні країн Європейського Союзу. На основі вивчення нормативноправової бази ЄС (Стратегія адаптації 2021 року, Європейський зелений курс, Регламент 2018/1999), національних стратегій адаптації та практик просторового планування авторка виокремлює три основні моделі врядування: провідну (Нідерланди, Данія, Швеція, Німеччина, Франція), середню (Австрія, Бельгія, Фінляндія, Іспанія) та відстаючу (більшість країн Центральної та Східної Європи). Дослідження показує, що ефективність адаптації визначається не лише наявністю загальноєвропейських рамкових документів, а насамперед ступенем інтеграції кліматичних ризиків у національні та місцеві системи просторового планування, рівнем вертикальної й горизонтальної координації, інституційною спроможністю та фінансовими механізмами. Особливу увагу приділено ключовим факторам успіху провідних країн (обов’язкове врахування адаптації в законах про планування, кліматичні карти ризиків, інноваційне фінансування, партисипативні підходи) та основним бар’єрам у відстаючих державах. На основі отриманих результатів сформульовано рекомендації щодо вдосконалення кліматично-орієнтованого багаторівневого врядування в країнах ЄС, зменшення розриву між «північчю» і «сходом» Союзу, а також щодо гармонізації українського законодавства у сфері урбаністики та регіонального планування з європейськими стандартами кліматичної адаптації в контексті євроінтеграційних процесів.; EN: Тhe article provides a comparative analysis of governance features in the field of climate change adaptation within urban planning and regional development across European Union member states. Drawing on the EU’s key policy frameworks — the 2021 EU Adaptation Strategy, the European Green Deal, Regulation (EU) 2018/1999 on the Governance of the Energy Union and Climate Action, and initiatives such as the Covenant of Mayors and the EU Mission on Adaptation — the study examines how climate risks are integrated into national, regional, and local spatial planning systems. The research identifies three distinct governance models: (1) leading countries (the Netherlands, Denmark, Sweden, Germany, France), characterized by mandatory integration of adaptation measures into all planning levels, advanced multi-level governance, robust institutional and financial capacities, and systematic stakeholder involvement; (2) intermediate countries (Austria, Belgium, Finland, Spain, Portugal), where adaptation is partially mainstreamed with notable regional successes but limited vertical coordination; and (3) lagging countries (most Central and Eastern European states), marked by fragmented approaches, weak institutional capacity, and heavy reliance on EU funding. Key success factors in leading countries include legally binding requirements for climate-proof planning, nationwide climate risk and vulnerability maps, innovative financing instruments (climate bonds, PPPs, payments for ecosystem services), and participatory mechanisms. Major barriers in less advanced states encompass insufficient local capacity, competing political priorities, lack of long-term vision, and inadequate inter-municipal cooperation. The article formulates evidence-based recommendations aimed at strengthening climate-oriented multi-level governance throughout the EU, narrowing the existing north-south and west-east divide, and supporting the harmonization of candidate countries’ (particularly Ukraine’s) urban and regional planning legislation with EU climate adaptation standards in the context of European integration. Wed, 01 Oct 2025 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16845 2025-10-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16844 Название: Циркулярна економіка як концептуальна основа зеленої трансформації будівельного сектору в умовах сталого розвитку Авторы: Черчата, Анжела Олексіївна; Cherchata, Anzhela; Андрусів, Уляна Ярославівна; Аndrusiv, Uliana Краткий осмотр (реферат): UK: У статті здійснено всебічне теоретико-методичне обґрунтування засад впровадження принципів циркулярної економіки в систему зеленого будівництва, що розглядається як один із ключових напрямів екологічної модернізації будівельного сектору в умовах переходу до сталого розвитку та формування екологічної економіки. Розкрито сутність трансформаційних процесів, пов’язаних із переходом від традиційної лінійної моделі господарювання типу «виробництво – споживання – утилізація» до циклічної моделі управління матеріальними, енергетичними та інформаційними потоками, у межах якої ресурси не втрачають своєї цінності після первинного використання, а набувають статусу відновлюваних і повторно інтегрованих у виробничий цикл. На основі аналізу сучасних наукових підходів обґрунтовано інституційні, економічні, технологічні та організаційні передумови ефективного впровадження принципів циркулярності в архітектурно-будівельні процеси, а також визначено механізми підвищення еколого-економічної результативності зелених трансформацій. Особливу увагу приділено практичним аспектам реалізації моделі «Building as Material Bank» (BAMB), яка унаочнює концепцію будівлі як тимчасового сховища ресурсів, а також інструментам цифровізації будівельного життєвого циклу – BIM-моделюванню, системам екологічного моніторингу, цифровим паспортам будівель та платформам обігу вторинних матеріалів. Наголошено на важливості розвитку ринку циркулярних ресурсів, розширення життєвого циклу споруд і впровадження екодизайну як базового елементу екологічного проєктування. Запропоновано концептуальні напрями вдосконалення національної стратегії циркулярного будівництва в Україні відповідно до вимог Європейського зеленого курсу, що передбачає гармонізацію нормативно-правової бази, екологічне стимулювання інвестицій та розвиток освітньо-комунікаційних механізмів.; EN: The article provides a comprehensive theoretical and methodological substantiation of the principles for implementing the circular economy within the framework of green construction, which is considered one of the key directions of ecological modernization in the construction sector during the transition towards sustainable development and the formation of an ecological economy. The study reveals the essence of the transformation processes associated with the shift from the traditional linear model of economic activity – “production–consumption–disposal” – to a cyclical model of managing material, energy, and informational flows, wherein resources retain their value after primary use and are reintegrated into subsequent production cycles as renewable and reusable assets. Based on the analysis of modern scientific approaches, the article substantiates the institutional, economic, technological, and organizational prerequisites for effectively integrating the principles of circularity into architectural and construction processes, as well as defines the mechanisms for enhancing the ecological and economic efficiency of green transformations. Special emphasis is placed on the practical aspects of implementing the Building as Material Bank (BAMB) model, which exemplifies the concept of a building as a temporary storage of resources, and on the use of digitalization tools such as BIM technologies, environmental monitoring systems, digital building passports, and material exchange platforms. The paper highlights the importance of developing the circular resource market, extending the life cycle of buildings, and embedding eco-design as a fundamental element of sustainable architecture. Conceptual directions for improving Ukraine’s national strategy for circular construction are proposed in accordance with the principles of the European Green Deal, including regulatory harmonization, ecological investment incentives, and the development of educational and communication mechanisms. Wed, 01 Oct 2025 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16844 2025-10-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16843 Название: Реалізація принципів зеленої економіки у будівельній галузі в контексті концепції сталого розвитку суспільства Авторы: Поповиченко, Ірина Валеріївна; Popovychenko, Iryna Краткий осмотр (реферат): UK: У статті розглянуто реалії та проблеми реалізації принципів зеленої економіки у будівельній галузі в контексті післявоєнної відбудови та євроінтеграційних прагнень України. У парадигмі реалізації європейської концепції сталого розвитку обгрунтовується необхідність активного впровадження у вітчизняну практику будівництва підходів та методів управління вартістю повного життєвого циклу об’єктів нерухомості у поєднанні з сучасними технологіями цифровізації. Підкреслюється, що будівельна галузь є ключовою у економіці будь-якої країни. Доведено доцільність застосування концепцій і методології Life Cycle Cost (LCC) та Whole-Life Costing (WLC) у капітальному будівництві, оскільки зведення об’єктів нерухомості, за визначенням, має тривалий операційний цикл та вельми тривалий (десятки років) життєвий цикл. Розкрито органічний зв’язок засад зеленої та циркулярної економіки із використанням методології LCC/ WLC, що вдало поєднує в собі економічність, екологічність, соціальну доцільність і ефективність функціонування будівельної галузі. У фреймі дотримання європейських стандартів сталого розвитку акцентовано на необхідності удосконалення нормативно-правового забезпечення «зеленого будівництва» в Україні, яке наразі перебуває у недостатньо розвинутому стані.; EN: The article examines the realities and challenges of implementing the principles of the green economy in the construction industry within the context of Ukraine’s post-war recovery and European integration aspirations. The role of the construction sector in overcoming large-scale crises known in world history—from the Great Depression in the United States to the post–World War II reconstruction of Europe—is analyzed. The paper also mentions the role of construction during more recent financial crises of 1998 and 2008. It is emphasized that the role of construction in national economies is significant not only in times of crisis, as the modern concept of sustainable development requires continuous evolution and transformation of the construction industry through the systemic integration of social, economic, and environmental factors in the process of developing real estate of any type. The study stresses that ecological and social factors, combined with economic feasibility, are becoming increasingly relevant to the quality of human life, a relevance that has persisted since the time of Volodymyr Vernadsky, who proposed the concept of the noosphere. Within the paradigm of the European concept of sustainable development, the article substantiates the need for active implementation in Ukraine’s construction practice of approaches and methods of managing the full life-cycle cost of real estate assets in combination with modern digitalization technologies. It highlights that the construction industry is a key driver of any national economy. The feasibility of applying the Life Cycle Cost (LCC) and Whole Life Cost (WLC) methodologies in capital construction is justified, as real estate development, by its nature, involves long operational and life cycles. The paper reveals the organic interconnection between the principles of the green and circular economy and the application of the LCC/WLC methodology, which successfully combines economic efficiency, environmental sustainability, social rationality, and the overall effectiveness of the construction sector. In the framework of aligning with European sustainable development standards, particular attention is paid to the need to improve the regulatory and legal framework for “green construction” in Ukraine, which currently remains underdeveloped. Wed, 01 Oct 2025 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16843 2025-10-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16842 Название: Емоційний інтелект бренду: як компанії створюють емоційний зв'язок із споживачами Авторы: Пенюк, Валерія Олександрівна; Peniuk, Valeriia Краткий осмотр (реферат): UK: У статті досліджено еволюцію поняття емоційного інтелекту та його роль у сучасному бренд-менеджменті як ключового чинника формування довіри, лояльності та стійкості бізнесу. Показано, що в умовах інформаційного перенасичення й глобальної конкуренції раціональні підходи до маркетингу поступаються місцем емоційно-компетентнісним моделям, у центрі яких — здатність бренду формувати глибокий психоемоційний зв’язок зі споживачем. Визначено, що емоційний інтелект поєднує когнітивні, емпатійні та поведінкові компоненти, взаємодія яких забезпечує гармонійну комунікацію й формує емоційно орієнтований клієнтський досвід. Розкрито, що розвиток емоційного інтелекту персоналу та організації сприяє формуванню емоційного капіталу — нематеріального активу, який підвищує конкурентоспроможність і резистентність бренду до кризових впливів. Проаналізовано практику провідних брендів, що реалізують емоційно орієнтовані стратегії через сторітелінг, автентичність та мультисенсорну комунікацію, формуючи спільноти приналежності навколо бренду. Запропоновано структурно-каузальну модель «емоційний інтелект → комунікація бренду → сприйняття бренду → лояльність споживачів», яка пояснює механізм переходу від емоційного впливу до поведінкової відданості. Зроблено висновок, що емоційний інтелект у маркетингу є не допоміжною навичкою, а метапарадигмою управління споживчою свідомістю, яка інтегрує економічні, психологічні та соціокультурні чинники розвитку бренду в умовах постінформаційної економіки.; EN: The article explores the evolution and practical implementation of emotional intelligence (EI) in brand management as a strategic determinant of consumer trust and loyalty in the post-information economy. The research emphasizes that in an era of digitalization, information overload, and emotional saturation of markets, traditional rational approaches to marketing lose their persuasive power. Consequently, a brand’s emotional intelligence -its ability to understand, interpret, and respond to the emotional needs of consumers - becomes a key driver of sustainable competitiveness. The study synthesizes the main theoretical foundations of emotional intelligence, emphasizing its multidimensional nature that integrates cognitive, motivational, and social-communicative components. It is argued that emotional intelligence extends beyond individual psychology to the organizational level, forming emotional competence as a metacapability that unites empathy, authenticity, and ethical consistency within brand behavior and communication. The paper identifies three levels of EI influence on customer experience: cognitive (understanding the emotional context of consumer behavior), empathic (recognizing and mirroring emotional states in communication), and behavioral (transforming emotional understanding into actions such as personalization, support, and partnership). Within this framework, emotionally oriented business strategies integrate storytelling, multisensory communication, and emotional narrative as tools for creating holistic emotional experiences. The practical analysis of global brands such as Apple, Dove, Nike, and Lush illustrates the transition toward an emotional partnership model, where the brand acts as a co-creator of human experience and emotional identity. The article proposes a structural-causal model – «emotional intelligence → brand communication → brand perception → consumer loyalty» - which conceptualizes the mechanism of emotional influence as a sequential process leading to behavioral loyalty. The study concludes that emotional intelligence serves as a system-forming factor in brand management, ensuring the development of emotional capital as an intangible asset that enhances organizational resilience and competitiveness. It calls for further empirical research to refine measurement tools for emotional competence and to explore sectoral, cultural, and ethical dimensions of emotional branding. Wed, 01 Oct 2025 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16842 2025-10-01T00:00:00Z