http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16666 Thu, 25 Jun 2026 11:20:56 GMT 2026-06-25T11:20:56Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17190 Название: Поведінкові аномалії глобальних ринків: вплив когнітивних викривлень на міжнародні потоки капіталу Авторы: Роговська-Іщук, Ірина Володимирівна; Rogovska-Ishchuk, Iryna Краткий осмотр (реферат): UK: У статті досліджено проблеми функціонування глобальних фінансових ринків крізь призму поведінкової економіки. Здійснено критичний аналіз гіпотези ефективного ринку та доведено її обмеженість в умовах сучасності. Основну увагу зосереджено на вивченні впливу ірраціональної поведінки інвесторів на формування та напрямки міжнародних потоків капіталу. Систематизовано ключові когнітивні викривлення, зокрема ефект «домашнього зміщення», ефект натовпу та надмірну впевненість та інші, які виступають каталізаторами ринкових аномалій. На основі аналізу історичних прецедентів розкрито механізм трансформації індивідуальних психологічних помилок у макроекономічну нестабільність. Обґрунтовано тезу, що ігнорування поведінкових аспектів призводить до викривленої оцінки ризиків та неефективного розподілу глобальних інвестиційних ресурсів.; EN: The article presents a systemic investigation into the behavioral determinants driving international financial relations, specifically within the context of escalating global instability and structural uncertainty. The relevance of the research is predicated on the conceptual insufficiency of classical economic paradigms, notably the Efficient Market Hypothesis (EMH), to adequately interpret the genesis of modern financial crises, the formation of speculative bubbles, and the excessive volatility of cross-border capital flows. The primary objective of this work is to identify, systematize, and critically analyze the key cognitive biases that distort the investment decision-making process, thereby deforming the global market architecture and amplifying systemic risks. The methodological framework of the study is constructed upon a synthesis of behavioral finance theory and international macroeconomics, employing a qualitative analysis of market anomalies. The article provides a detailed examination of specific psychological phenomena, including the “Home Bias Puzzle,” “Herding behavior,” and “Overconfidence.” It is substantiated that the Home Bias effect − manifested in the disproportionate concentration of domestic assets in portfolios − is not merely a consequence of transaction costs or information asymmetry, but is primarily driven by the investor’s psychological aversion to ambiguity and the illusion of competence. This cognitive distortion leads to inefficient global asset allocation and a failure to capitalize on international diversification benefits. Furthermore, the mechanism of “herding” is analyzed as a critical catalyst for the contagion of financial stress across borders. The study demonstrates how information cascades and collective irrationality trigger the formation of asset bubbles and subsequent panic selling. Special attention is paid to the impact of these biases on emerging markets, where shifts in global risk appetite can cause sudden capital stops or reversals unrelated to fundamental economic indicators. Based on a retrospective analysis of stock market dynamics, the author proves that the psychological component of market cycles is a dominant factor in precipitating financial collapses. The practical significance of the results lies in the proposal to integrate behavioral markers into the system of macroprudential regulation. The author concludes that enhancing the financial security of the state requires the development of adaptive mechanisms capable of mitigating the negative effects of investors' irrational exuberance. The article suggests that regulators should utilize behavioral insights to predict market anomalies and correct imbalances in international capital movements before they evolve into full-scale crises. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17190 2026-01-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17189 Название: Світовий досвід формування організаційно-правових засад екологізації економіки Авторы: Орловська, Юлія Володимирівна; Orlovska, Yuliia; Дзюба, Сергій Володимирович; Dzuba, Serhyi; Дикий, Богдан Володимирович; Dykyi, Bohdan Краткий осмотр (реферат): UK: У статті розглянуто світовий досвід формування організаційно-правових засад екологізації економіки в умовах глобальних кліматичних викликів. Наголошено, що традиційна ресурсомістка модель розвитку вичерпала свій потенціал і потребує переходу до «зеленої» економіки, яка ґрунтується на принципах раціонального природокористування, скорочення викидів парникових газів та впровадження відновлюваної енергетики. Теоретикометодологічні засади процесу пов’язані з поєднанням економічних (екологічні податки, субсидії, зелені тарифи) і правових інструментів (екологічні стандарти, ліцензування, відповідальність бізнесу). На прикладі Європейського Союзу досліджено інтегровану модель регулювання, що поєднує стратегічні документи (European Green Deal, «Fit for 55»), ринкові механізми (EU ETS, CBAM), жорсткі правові акти (Європейський кліматичний закон) та судову практику Європейського суду справедливості. Аналіз досвіду США і Канади засвідчив поєднання жорстких федеральних законів (Clean Air Act, CEPA), потужних інституцій (EPA) і добровільних стандартів (Energy Star, ISO 14000). Азійські країни (Китай, Японія, Південна Корея) продемонстрували державоцентричні моделі, засновані на стратегічному плануванні (п’ятирічні плани Китаю, Green Growth Strategy 2050 Японії, Korean Green New Deal), фінансових інноваціях і цифрових технологіях. Міжнародно-правові рамки (UNFCCC, Кіотський протокол, Паризька угода, ЦСР) визначають глобальний контекст, закріплюючи принципи «забруднювач платить» і превентивності. Зроблено висновок, що успішна екологізація можлива лише за умов узгодженої дії економічних стимулів, правових механізмів та інституційних гарантій. Для України рекомендовано адаптацію європейських стандартів, посилення національних екологозахисних інституцій та інтеграцію у міжнародні механізми як шлях до реальної конкурентоспроможності в умовах «зеленої трансформації».; EN: The article explores the global experience of building the organizational and legal foundations for greening the economy against the backdrop of intensifying climate change and environmental degradation. It stresses that the exhaustion of the traditional fossil-fuel–based growth model necessitates the adoption of new development trajectories in which economic progress is inseparable from ecological sustainability. The green economy is defined not only as a technological transition but also as a structural transformation of institutions, policies, and business practices, where economic growth is aligned with the principles of environmental safety and social equity. The study identifies a dual set of instruments driving this transformation. Economic tools include eco-taxes, subsidies, and feed-in tariffs designed to encourage investment in renewable energy and circular production. Legal mechanisms encompass binding environmental standards, licensing procedures, and corporate liability frameworks, which ensure enforceability and accountability. In the European Union, a holistic approach is demonstrated through strategic initiatives such as the European Green Deal and “Fit for 55,” reinforced by market mechanisms like the EU Emissions Trading System (EU ETS) and the Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM). These are complemented by the jurisprudence of the Court of Justice of the EU, which secures uniform enforcement across member states. North America illustrates a different trajectory, combining federal legislation (Clean Air Act, Canadian Environmental Protection Act), powerful regulatory agencies (EPA), and voluntary private standards (Energy Star, ISO 14000). Asia, by contrast, exemplifies state-led strategies: China through five-year plans and green finance policies, Japan via its Green Growth Strategy 2050 and circular economy laws, and South Korea through the Green New Deal, which merges ecological and digital innovation. At the global level, international legal frameworks such as the UNFCCC, the Kyoto Protocol, the Paris Agreement, and the Sustainable Development Goals provide the overarching context, embedding principles like “polluter pays” and the precautionary approach into the international order. The findings indicate that greening the economy is effective only when economic incentives are firmly anchored in legal and institutional guarantees. For Ukraine, this implies not only harmonization with EU climate standards and strengthening environmental institutions but also active engagement in international mechanisms, which can unlock access to green finance and elevate competitiveness in the global transition toward climate neutrality. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17189 2026-01-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17188 Название: Екосистемний підхід до цифрової трансформації мотиваційних систем Авторы: Кравчук, Оксана Ігорівна; Kravchuk, Oksana; Головінов, Владислав; Golovinov, Vladyslav Краткий осмотр (реферат): UK: Прискорена цифрова трансформація HRM в Україні в умовах воєнного часу й повоєнного відновлення загострює потребу в оновленні мотиваційних систем, здатних одночасно підтримувати залученість, утримання працівників і організаційну стійкість. Проблема полягає у фрагментарній цифровізації мотивації, коли окремі HRрішення впроваджуються без узгодження з правилами, процесами, управлінськими ролями та досвідом працівника, що знижує результативність, підсилює недовіру до процедур і формує відчуття «цифрового контролю». Метою статті є обґрунтування екосистемного підходу до цифрової трансформації мотиваційних систем і розроблення теоретичної моделі, релевантної українському контексту. Методика дослідження ґрунтується на концептуальному синтезі сучасних наукових підходів до HRM-екосистем, цифрових HR-стратегій, досвіду працівника та мотиваційного клімату, а також на логічному моделюванні причинно-наслідкових зв’язків. Запропоновано модель METM-UA, що структурує трансформацію мотиваційної системи через п’ять взаємопов’язаних контурів: ціннісно-нормативний, процесно-управлінський, технологічно-інформаційний, контур досвіду працівника та контур результатів і стійкості. Показано, що мотиваційний ефект цифрових рішень формується через мотиваційний клімат і проявляється за умов підтримки базових психологічних потреб, справедливості та прозорості процедур. Практична цінність полягає в можливості використання METM-UA як основи для проектування й удосконалення мотиваційних процесів, визначення відповідальності та мінімального набору метрик моніторингу, а також для зниження ризиків фрагментарної цифровізації у період турбулентності.; EN: The accelerated digital transformation of HRM in Ukraine under wartime turbulence and the recovery agenda makes the redesign of motivation systems a strategic priority. Many organizations deploy separate digital HR solutions – performance and goal-setting modules, recognition services, learning platforms, and HR analytics – yet the outcomes remain uneven. The central challenge is fragmented digitalization: when technology is introduced without alignment to values and rules, end-to-end management processes, governance roles, and employee experience, it may amplify perceptions of control, weaken trust and fairness, and ultimately reduce engagement and retention. This article aims to substantiate an ecosystem perspective on the digital transformation of motivation systems and to develop a theory-driven model tailored to Ukrainian organizations. The method combines conceptual synthesis of recent research on HR ecosystems, digital HR strategy, employee experience, motivational climate, and resilience with logical causal modelling. The paper proposes the METM-UA model (Motivation Ecosystem Transformation Model for Ukraine), structured around five interdependent loops: (1) the value-normative loop (purpose, fairness, responsible use of data and AI), (2) the process-governance loop (process redesign, roles, and change management), (3) the technology-data loop (platform integration, data quality, and analytics), (4) the employee experience loop (EX/DEX, autonomy, competence development, feedback and recognition), and (5) the outcomes-resilience loop (engagement, retention, performance, adaptability). The model explains how integrated HR technologies influence motivation outcomes through mediators such as perceived fairness and transparency, satisfaction of basic psychological needs, and the quality of employee experience in digital interactions. The practical contribution is a structured framework for planning digital initiatives in motivation management, assigning governance responsibilities, selecting compact monitoring metrics, and reducing implementation risks while strengthening organizational resilience. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17188 2026-01-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17187 Название: Institutional aspects of stimulating agricultural innovation: international experience Авторы: Zaitseva, Anna; Зайцева, Анна Сергіївна Краткий осмотр (реферат): EN: The aim of the article is to analyze the international experience of creating and using forms and directions of the institutional component of agro-innovation management in the context of sustainable development. System and comparative analyses, analytical methods and generalizations were used. Based on the analysis of the experience of forming the institutional component of innovation systems in the USA and Canada, it was concluded that innovations are a fundamental condition for the development of agricultural production both to ensure domestic consumption and to ensure the growth of export potential; for the effective functioning of innovation systems, it is necessary to have centers that coordinate scientific activities with highly qualified employees; for the high-quality selection of key areas of innovation, the real needs of end users of new technologies, it is necessary to ensure multi-level cooperation, which includes as many participants in the innovation network as possible, primarily among agricultural producers.; UK: На рівні міжнародної взаємодії наука, технології та інновації займають центральне місце на порядку денному в галузі сталого розвитку на період до 2030 року та відображені у багатьох завданнях з досягнення цілей сталого розвитку. Впровадження інновацій є найважливішим завданням, що стоїть перед людством у контексті забезпечення зростання продуктивності сільськогосподарського виробництва, зміцнення продовольчої безпеки та скорочення несприятливих екологічних наслідків. Метою статті є аналіз міжнародного досвіду створення та використання форм та напрямів іституційної складової управління агроінноваціями у контексті сталого розвитку. Використані системний та порівняльний аналізи, аналітичний метод та узагальнення. На глобальному рівні для консолідації зусиль міжнародних організацій щодо впровадження технічних та технологічних інновацій у сільськогосподарське виробництво у всьому світі у 2019 році у структурі FAO було створено Управління інновацій. На національному рівні особливий інтерес з погляду вивчення досвіду управління інноваціями є стратегії впровадження агроінновацій в США та Канаді. У США в галузі сільського господарства працюють кілька наукових парків і створених на базі університетів інноваційних центрів. У Канаді діє п'ятирічний стратегічний план для підтримки агропромислового комплексу – програма Canadian Agricultural Partnership, у якій особливу увагу приділено інноваційному та сталому розвитку АПК. З цією метою федеральний уряд здійснює реалізацію двох програм: AgriScience Program та AgriInnovative Program. На основі аналізу досвіду формування інституційної складової інноваційних систем США та Канади зроблено висновок про те, що інновації є фундаментальною умовою розвитку сільськогосподарського виробництва як для забезпечення внутрішнього споживання, так і для забезпечення зростання експортного потенціалу; для ефективного функціонування інноваційних систем необхідна наявність центрів, що координують наукову діяльність, з висококваліфікованими співробітниками; для якісного відбору ключових напрямів інновацій, реальних потреб кінцевих споживачів нових технологій необхідне забезпечення багаторівневої співпраці, що включає якомога більше учасників інноваційної мережі, насамперед серед сільгоспвиробників. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17187 2026-01-01T00:00:00Z