<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/1980</link>
    <description />
    <pubDate>Sat, 11 Apr 2026 02:11:49 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-11T02:11:49Z</dc:date>
    <item>
      <title>Реконструювання за фотознімками пам'яток архітектури, що містять поверхні обертання</title>
      <link>http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2302</link>
      <description>Название: Реконструювання за фотознімками пам'яток архітектури, що містять поверхні обертання
Авторы: Ярова, Тетяна Петрівна; Яровая, Татьяна Петровна; Yarova, Tetiana; Середа, Світлана Юріївна; Середа, Светлана Юрьевна; Sereda, Svitlana; Сопільняк, Артем Михайлович; Сопильняк, Артем Михайлович; Sopilniak, Artem
Краткий осмотр (реферат): UK: Постановка проблеми.Актуальність теми реконструювання пам'яток архітектури очевидна. Досить зазначити, що цілі міста відновлювалися після світових війн у первозданному вигляді. Для складання проектів реставрації використовуються різні джерела, в тому числі й архівні фотознімки. Тому нові методи метричної обробки фотознімків мають велике значення. Загального методу реконструювання фотознімків не може бути, тому що це залежить від кількості знімків, форми зображених об'єктів, безлічі інших умов. Крайній випадок – реконструювання з одиночного фотознімка. Одне зображення без додаткових умов не визначає ні метричних, ні позиційних властивостей простору. Однак залежно від останніх можна визначити форму, розміри, дані про проекційний апарат і їх взаємне розташування. Для реконструювання знімків за обрисами проекцій поверхонь обертання використовувалося зображення одиночної поверхні, а відсутня інформація поповнювалася з поєднань різних умов іншого роду, накладених на фотознімок об'єкта. Мета дослідження–розробити метод геометричного реконструювання за фотознімком об'єкта, що містить ряд поверхонь обертання, які не перекривають одна одну, заснований на використанні координат точок на обрисах проекцій поверхонь, що дозволить розкрити «метод обрисів». Висновок.Запропонований метод реконструювання фотознімків дозволяє максимально використовувати інформацію, що міститься на них, і в поєднанні з іншими методами з'ясувати значення шуканих величин і оцінити їх точність. Метрична обробка фотознімків дає можливість виключити етап макетування, що здешевлює складання проектів реставрації.; RU: Постановка проблемы. Актуальность темы реконструкции памятников архитектуры очевидна. Достаточно отметить, что целые города восстанавливались после мировых войн в первозданном виде. Для составления проектов реставрации используются различные источники, в том числе и архивные фотоснимки. Поэтому новые методы метрической обработки фотоснимков имеют большое значение. Общего метода реконструирования фотоснимков не может быть, так как это зависит от количества снимков, формы изображенных объектов, множества других условий. Крайний случай – реконструирование по одиночному фотоснимку. Одно изображение без дополнительных условий не определяет ни метрических, ни позиционных свойств пространства. Однако в зависимости от последних можно определить форму, размеры, данные о проецирующем аппарате и их взаимном расположении. Для реконструирования снимков по очеркам проекций поверхностей вращения использовалось изображение одиночной поверхности, а недостающая информация восполнялась из сочетаний различных условий другого рода, наложенных на фотоснимок объекта.&#xD;
Цель исследования – разработать метод геометрического реконструирования по фотоснимку объекта, содержащего ряд поверхностей вращения, не перекрывающих друг друга, основанный на использовании координат точек на очерках проекций поверхностей, что позволит раскрыть «метод очерков». Вывод.Предложенный метод реконструирования фотоснимков позволяет максимально использовать содержащуюся на них информацию и в сочетании с другими методами определить значения искомых величин и оценить их точность. Метрическая обработка фотоснимков дает возможность исключить этап макетирования, что удешевляет составление проектов реставрации.; EN: Problem statement. The relevance of the reconstruction of architectural monuments is obvious. It is enough to note that entire cities were restored after the world wars in their original form. For the preparation of restoration projects, various sources are used, including archival photographs. Therefore, new methods of metric processing of photographs are important. There can be no general method for reconstruction of photographs, since it depends on the number of pictures, the shape of the depicted objects, and many other conditions. The special case is reconstructions from a single photograph. A single image without additional conditions determines neither metric nor positional properties of space. However, depending on the latter, you can determine the shape, size, data about the projecting apparatus and their relative position., An image of a single surface was used, to reconstruct images from sketches of projections of surfaces of revolution and the missing information was made up from combinations of various conditions of a different kind superimposed on the photograph of the object. Purpose.To develop a method of geometric reconstruction from a photograph of an object containing a number of surfaces of revolution that do not overlap, based on the use of the coordinates of points on the sketches of the projections of the surfaces, which will allow to reveal the "sketch method". Conclusion. The proposed method for reconstruction of photographs allows using in maximum the information contained on them and, in combination with other methods, makes it possible to determine the values of the desired values and evaluate their accuracy. Metric processing of photographs makes it possible to eliminate the stage of prototyping for reduction of the cost of projects restoration.</description>
      <pubDate>Tue, 01 Oct 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2302</guid>
      <dc:date>2019-10-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Методи вторинного перетворення інформації для оцінювання просторової орієнтації об'єктів</title>
      <link>http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2299</link>
      <description>Название: Методи вторинного перетворення інформації для оцінювання просторової орієнтації об'єктів
Авторы: Рижков, Ігор Вікторович; Рыжков, Игорь Викторович; Ryzhkov, Ihor
Краткий осмотр (реферат): UK: Постановка проблеми. Наразі знаходять широке застосування системи, в яких необхідно проводити оцінювання параметрів просторової орієнтації об'єктів. Приклади таких систем – комп'ютерні системи (КС) управління буровим снарядом під час георозвідки, системи прогнозування сейсмічної загрози, діагностичні системи в атомній енергетиці та ін. Таке оцінювання здійснюється, як правило, програмно-апаратними компонентами оцінки просторової орієнтації (ПАКОПО), які входять до спеціалізованих КС і призначені для первинного і вторинного перетворення інформації. При цьому незміщеність оцінки орієнтації визначає ефективність застосування КС. Значна кількість ПАКОПО працює в складних умовах, які характеризуються наявністю вібрації та магнітних аномалій, нестабільністю температури тощо, за жорстких обмежень на розміри первинних перетворювачів (ПП). Аналіз існуючих ПАКОПО показав, що необхідність забезпечення достатньої для потреб практики незміщеності оцінки орієнтації викликає до підвищення ресурсоємності КС у цілому, що суттєво звужує сферу їх застосування. Це зумовлює суперечності між ефективністю і ресурсоємністю ПАКОПО та спеціалізованих КС в цілому. Мета статті. Для вирішення цієї суперечності пропонуються методи вторинного перетворення вимірювальної інформації, що дозволяють забезпечити задану незміщеність і підвищити ефективність оцінювання просторової орієнтації об’єктів. Висновок. Шляхом математичного моделювання ПП, а також попереднього визначення інструментальних похибок ПП і параметрів зовнішніх магнітних аномалій, знайдено методи вторинної обробки інформації, які дозволяють значно знизити зміщеність оцінки просторової орієнтації об’єктів за допомогою ПАКОПО у складі спеціалізованих КС.; RU: Постановка проблемы. Сегодня находят широкое применение системы, в которых необходимо проводить оценку параметров пространственной ориентации объектов. Примерами таких систем являются компьютерные системы (КС) управления буровым снарядом при георозведке, системы прогнозирования сейсмической опасности, диагностические системы в атомной энергетике и другие. Такая оценка осуществляется, как правило, программно-аппаратными компонентами оценки пространственной ориентации (ПАКОПО), входящими в специализированные КС и предназначенными для первичного и вторичного преобразования информации. При этом несмещенность оценки ориентации определяет эффективность применения КС. Значительное количество ПАКОПО работает в сложных условиях, характеризующихся наличием вибрации и магнитных аномалий, нестабильностью температуры и т. д., при жестких ограничениях на размеры первичных преобразователей (ПП). Анализ существующих ПАКОПО показал, что необходимость обеспечения достаточной для потребностей практики несмещености оценки ориентации приводит к повышению ресурсоемкости КС в целом, что существенно сужает сферу их применения. Это порождает противоречия между эффективностью и ресурсоемкостью ПАКОПО и специализированных КС в целом. Цель статьи. Для разрешения этого противоречия в данной работе предлагаются методы вторичного преобразования измерительной информации, позволяющие обеспечить заданную несмещенность и повышающие эффективность оценки пространственной ориентации объектов. Вывод. Путем математического моделирования ПП, а также предварительного определения инструментальных погрешностей ПП и параметров внешних магнитных аномалий, разработаны методы вторичной обработки информации, которые позволяют в значительной степени снизить смещенность оценки пространственной ориентации объектов с помощью ПАКОПО в составе специализированных КС.; EN: Problem statement. Today, systems in which it is necessary to evaluate the parameters of the spatial orientation of objects are widely used . Examples of such systems are computer systems (CS) for drilling control during geological exploration, seismic hazard prediction systems, diagnostic systems in nuclear energy, and others. Such an assessment is carried out, as a rule, by the software and hardware components of the spatial orientation assessment (SHCSOA) included in specialized CSs and are intended for primary and secondary transformation of information. In this case, the bias of the orientation estimation determines the efficiency of the use of the CS. A number of SHCSOA works in difficult conditions, characterized by the presence of vibration and magnetic anomalies, instability of the temperature, etc., with severe restrictions on the size of the primary sensors (PS). An analysis of the existing PAKOPOs showed that the need to ensure the orientation estimation is sufficient for the needs of the practice  leads to an increase in the resource of the CS as a whole, which significantly narrows their scope. This gives rise to a contradiction between the efficiency and resource intensity of SHCSOA and specialized CSs. Purpose. To resolve this contradiction, this paper proposes methods for the secondary conversion of measurement information, which can provide a given bias and increase the efficiency of assessing the spatial orientation of objects. Conclusion.  By mathematical modeling of the PS, as well as by preliminary determination of the instrumental errors of the PS and the parameters of the external magnetic anomalies, methods of secondary processing of information are proposed that can significantly reduce the bias in the estimation of the spatial orientation of objects using SHCSOA as part of specialized CS.</description>
      <pubDate>Tue, 01 Oct 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2299</guid>
      <dc:date>2019-10-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Оцінка тріщинуватості гірського масиву через метод визначення фрактальної розмірності тріщин</title>
      <link>http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2265</link>
      <description>Название: Оцінка тріщинуватості гірського масиву через метод визначення фрактальної розмірності тріщин
Авторы: Романенко, Андрій Олександрович; Романенко, Андрей Александрович; Romanenko, Andrii; Кушнір, Євген Георгійович; Кушнир, Евгений Георгиевич; Kushnir, Yevhen; Остапчук, А. О.; Остапчук, А. О.; Ostapchuk, A.
Краткий осмотр (реферат): UK: Мета статті – оцінювання тріщинуватості на основі методу визначення фрактальної розмірності скельного масиву на прикладі Інгулецького кар’єру. Виклад основного матеріалу. Для виконання досліджень обрано ділянки бортів кар'єру, максимально відмінні за фактором тріщинуватості, що зумовлено застосуванням різних методів виставлення на контури масиву під час ведення гірничих робіт. Описано сутність методу фрактального підходу та його використання для вирішення задач геомеханіки, а саме: для оцінювання тріщинуватості гірського масиву через визначення фрактальної розмірності тріщин на борту кар’єру. Розглянуто найбільш типові механізми руйнування масиву (різні методи підривання) та на їх основі проведено розрахунок фрактальної розмірності тріщин у масиві гірських порід. Побудовано графіки залежності структурного ослаблення масиву від його фрактальної розмірності за різних значень масштабного коефіцієнта. Наукова новизна отриманих результатів полягає в уточненні коефіцієнта структурного ослаблення масиву шляхом визначення фрактальної розмірності масиву. Висновки. Порівняння отриманих результатів із даними розрахунків коефіцієнта структурного ослаблення без урахування фрактальної розмірності для ділянок бортів Інгулецького кар'єру, отриманими традиційним способом, показує, що метод розрахунків коефіцієнта структурного ослаблення з урахуванням фрактальної розмірності дозволяє уточнити його величину на 5…10 %. Крім того, співставлення отриманих значень коефіцієнта структурного ослаблення показали, що традиційний метод контурного підривання не дає істотного збільшення (усього на 7,1 %) ступеня порушення законтурного масиву порівнянно з його природною тріщинуватістю.; RU: Целью данной статьи является оценка трещиноватости методом определения фрактальной размерности скального массива на примере Ингулецкого карьера. Изложение основного материала. Для выполнения исследований были выбраны участки бортов карьера, максимально отличные по фактору трещиноватости, что обусловлено применением разных методов при ведении горных работ. Описана сущность метода фрактального подхода и его использования для решения задач геомеханики, а именно: для оценки трещиноватости горного массива через определение фрактальной размерности трещин на борту карьера. Рассмотрены наиболее типичные механизмы разрушения массива (разные методы взрывания) и на их основе проведен расчет фрактальной размерности трещин в массиве горных пород. Отстроены графики зависимостей структурного ослабления массива от его фрактальной размерности при разных значениях масштабного коэффициента. Научная новизна полученных результатов заключается в уточнении коэффициента структурного ослабления массива путем определения фрактальной размерности трещин в массиве. Выводы. Сравнение полученных результатов с данными расчетов коэффициента структурного ослабления без учета фрактальной размерности для участков бортов Ингулецького карьера, рассчитанными традиционным способом, показывает, что использование метода расчетов коэффициента структурного ослабления с учетом фрактальной размерности позволяет уточнить его величину на 5…10 %. Кроме того, сопоставление полученных значений коэфициента структурного ослабления показало, что использование традиционного метода контурного подрывания не приводит к существенному увеличению (всего на 7,1 %) степени нарушения законтурного массива по сравнению с его природной трещиноватостью.; EN: The purpose of this article is to estimate fracture-based method for the determination of rock mass fractal dimension on the example of Inguletsquarry. Statement of the main material. For research plots of maximum pit were selected as excellent for the factor fracture due to use estimation by the different methods the outline of the boardside in the conduct of mining operations. Described the essence of the fractal approach method and its use for solving problems of geomechanics, namely: to evaluate the fracture of the mountain massif via the determination of the fractal dimension of the cracks at the open pit. The most typical failure mechanisms in the massif (referring to the different methods of blasting) and based on the calculation of the fractal dimension of the cracks, which are located in the rocks. Built dependency graphs of the rock massif structural weakening from its fractal dimension for different values of the scale factor. The scientific novelty of the obtained results lies in the specification of the rock massif structural weakening coefficient by determining the fractal dimension of the board. Conclusion: the results of the work are based on the following statement: comparison of the obtained results with the data of calculations of the structural weakening coefficient without taking into account the fractal dimension for the areas of the sides Inhulets quarry is designed in the traditional way shows that the use of the method of calculation structural weakening coefficient, given the fractal dimension allows to specify its value by 5…10 %. Comparisons of the obtained values of the coefficient of structural weakening showed that the use of the traditional method of contour blasting does not lead to a significant increase. The degree of violation of the contour array compared to its natural fracture (increased by 7.1 %).</description>
      <pubDate>Tue, 01 Oct 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2265</guid>
      <dc:date>2019-10-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Філософське обґрунтування системності теорії і практики оборотних зображень</title>
      <link>http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2250</link>
      <description>Название: Філософське обґрунтування системності теорії і практики оборотних зображень
Авторы: Ткач, Дмитро Іванович; Ткач, Дмитрий Иванович; Tkach, Dmytro
Краткий осмотр (реферат): UK: Постановка проблеми. Стаття присвячена філософському обґрунтуванню системності теорії оборотних зображень з метою актуалізації важливості геометрографічної підготовки студентів як одного з найважливіших чинників професійного формування їх конструктивно-композиційного мислення у вищих навчальних закладах техніки, будівництва та архітектури. Необхідність такого обґрунтування зумовлена кризовим станом довузівської теоретичної підготовки випускників середніх шкіл з геометрії Евкліда, знання якої формує в учнів раціональний характер мислення, що зумовлює їх до здатність формувати у своїй свідомості уявні образи як реальних, так і уявних об'єктів, і їх практичної неспроможність грамотного створення зображень цих образів як графічних моделей зображуваних об'єктів. Головна причина, яка викликала кризовий стан цієї освітньої галузі, криється необов'язковості викладання в середній школі креслення, яке в поєднанні з елементарною геометрією сприяє розвитку конструктивно-композиційного характеру мислення, а також отримання ними вміння однозначного графічного кодування інформації про позиційні та метричні властивості зображеного об'єкта. Нестача цих знань і умінь у випускників середніх шкіл, які стають студентами інженерних і, зокрема, архітектурних факультетів технічних вузів України, створює досить складні педагогічніпроблеми для викладачів геометрографічних кафедр щодо поступового перетворення їх вихідного дилетантського мислення на початок професійного проектного. Ці проблеми пропонується вирішувати впровадженням у свідомість студентів відповідного розуміння зображуваного об'єкта і його оборотного зображення як складних систем взаємопов'язаних і тому взаємодіючих елементів. Мета статті. На основі філософського обґрунтування необхідності впровадження у зміст геометрографічної освіти майбутніх інженерів і архітекторів системної парадигми запропонувати, на відміну від офіційного курсу нарисної геометрії як розділу прикладної, принципово новий курс системної нарисної геометрії як фундаментальної синтетичної науки про конструктивні методи побудови оборотних зображень різних видів проекцій, їх синтетичних досліджень, аксіоматичних описів і раціональних графічних технологій їх взаємних перетворень для практичного застосування в різних галузях науки, техніки і мистецтва.; RU: Постановка проблемы. Статья посвящена философскому обоснованию системности теории обратимых изображений с целью актуализации важности геометрографической подготовки студентов как одного из важнейших факторов профессионального формирования их конструктивно-композиционного мышления в высших учебных заведениях техники, строительства и архитектуры. Необходимость такого обоснования обусловлена кризисным состоянием довузовской теоретической подготовки выпускников средних школ по евклидовой геометрии, знание которой формирует у учащихся рациональный характер мышления, приводящий их к способности формировать в своем сознании мысленные образы как реальных, так и воображаемых объектов, и их практической несостоятельностью грамотного создания изображений этих образов как графических моделей изображаемых объектов. Главной причиной, которая привела к кризисному состоянию этой образовательной области, является необязательность преподавания в средней школе черчения, которое в сочетании с элементарной геометрией способствует развитию конструктивно-композиционного характера мышления, а также приобретению ими умения однозначного графического кодирования информации о позиционных и метрических свойствах изображенного объекта. Нехватка этих знаний и умений у выпускников средних школ, которые становятся студентами инженерных и, в частности, архитектурных факультетов технических вузов Украины, создает достаточно сложные педагогические проблемы для преподавателей геометрографических кафедр по постепенному преобразованию их исходного дилетантского мышления в начала профессионального проектного. Решать эти проблемы предлагается внедрением в сознание студентов соответственного понимания изображаемого объекта и его обратимого изображения как сложных систем, взаимосвязанных и поэтому взаимодействующих элементов. Цель статьи: на основе философского обоснования необходимости внедрения в содержание геометрографического образования будущих инженеров и архитекторов системной парадигмы предложить, в отличие от официального курса начертательной геометрии как раздела прикладной, принципиально новый курс системной начертательной геометрии как фундаментальной синтетической науки о конструктивных методах построения обратимых изображений различных видов проекций, их синтетических исследованиях, аксиоматических описаниях и рациональных графических технологиях взаимных преобразований для практического применения в различных областях науки, техники и искусства.; EN: Problem statement. The article is devoted to philosophical substantiation consistency of the theory of reversible images in order to actualize the importance of geometric-graphic training of students as one of the most important factors in the professional formation of their constructive and composite thinking in higher educational institutions of engineering, construction and architecture. The need for this justification is due to the crisis state of pre-university theoretical training of high school graduates in Euclidean geometry, the knowledge of which forms a rational character of thinking in students, leading them to the ability to form mental images of both real and imaginary objects in their minds, and their practical failure to correctly create images of these images as graphic models of depicted objects. The main reason that led to the crisis in this educational field is the lack of teaching in high school drawing, which, in combination with elementary geometry, contributes to the development of the constructive-compositional nature of thinking, as well as their acquisition of the ability to uniquely graphically encode information about the positional and metric properties of the depicted object . The lack of this knowledge and skills among those secondary school graduates who become students of engineering and, in particular, architectural faculties of technical universities of Ukraine, create quite complex pedagogical problems for teachers of geographic departments to gradually transform their initial amateurish thinking into the beginnings of professional design. It is proposed to solve these problems by introducing into the students' minds a naturally corresponding understanding of the depicted object and its reversible image as complex systems of interconnected and therefore mutually acting elements. Purpose of the article. Based on the philosophical justification of the need to introduce future engineers and architects of the system paradigm into the content of the geometrical education, to offer, in contrast to the official course in descriptive geometry as an applied section, a fundamentally new course in system descriptive geometry as a fundamental synthetic science on constructive methods for constructing reversible images of various types of projections , their synthetic studies, axiomatic descriptions and rational graphic technologies of their mutual transformations for practical application in various fields of science, technology and art.</description>
      <pubDate>Tue, 01 Oct 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2250</guid>
      <dc:date>2019-10-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

