http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2339 Fri, 10 Apr 2026 22:01:07 GMT 2026-04-10T22:01:07Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2586 Название: Формування оптимальних логістичних систем у процесі стратегічного управління стійким розвитком підприємства Авторы: Трифонова, Олена Василівна; Tryfonova, Olena; Кравець, Олеся Юріївна; Kravets, Olesia Краткий осмотр (реферат): UK: У статті описаний процес формування оптимальних логістичних систем під час стратегічного управління стійким розвитком підприємства. З’ясовано, що станом на сьогодні актуальним є дослідження процесу формування оптимальних логістичних систем під час стратегічного управління стійким розвитком підприємства. Наведені властивості логістичної системи, серед яких: цілісність і роздільність, взаємопов'язаність елементів, організованість сукупності елементів, інтегративні якості, складність, ієрархічність, структурованість. Виокремлено завдання оцінки економічної ефективності логістичної системи: формування концепції економічної ефективності логістичних систем на основі системного підходу, виявлення ефекто-формуючих факторів, формування системи показників економічної ефективності логістичної системи, розробка методики кількісної оцінки показників економічної ефективності логістичної системи, розробка методики якісної оцінки показників економічної ефективності логістичної системи, розробка механізму розподілу економічного ефекту між учасниками логістичного процесу, виявлення і мобілізація резервів підвищення економічного ефекту логістики. Проаналізовано основні принципи побудови оптимальних логістичних систем у процесі стратегічного управління стійким розвитком промислового підприємства. З метою побудови оптимальних логістичних систем досліджуваним підприємствам запропоновано створення окремих структурних підрозділів, що відповідатимуть за логістичний напрям. Серед основних напрямів удосконалення логістичних систем для забезпечення принципів стійкого розвитку запропоновано: щодо економічної складової (комерційно-стійкий, фінансово-стійкий, організаційно-стійкий, виробничо-технічно-стійкий та інноваційно-стійкий напрями); щодо соціальної складової (кадрово-стійкий та доходно-стійкий напрями); щодо екологічної складової (ресурсно-стійкий та навколишньо-стійкий напрями).; EN: The process of formation of optimal logistical systems in the strategic management process of sustainable development of the enterprise has been found out. It is decisive for every year’s relevant, up-to-date process for the formation of optimal logistic systems for the process of strategic management of development of corporate business. The properties of the logistic system are presented, among which there are the following: integrity and separation; interconnection of elements; organization of a set of elements; integrative qualities; complexity; hierarchy; structuring. The tasks of estimating the economic efficiency of the logistical system have been singled out. They are such: formation of the concept of economic efficiency of logistical systems on the basis of the systems approach; detection of effect-forming factors; formation of the system of the economic efficiency indicators of the logistical system; development of methodology of quantitative estimation of economic efficiency indicators of the logistical system; development of methodology for qualitative estimation of economic efficiency indicators of the logistical system; development of the mechanism for distributing the economic effect between participants of the logistical process; revealing and mobilization of reserves in order to increase the economic effect of logistics. The basic principles of forming the optimal logistical systems in the strategic management process of sustainable development of the industrial enterprise, including integrity and separation, interconnection of elements, organization of a set of elements, integrative qualities, complexity, hierarchy and structuring, have been analyzed. For building up the optimal logistical systems, the enterprises, which are examined, have been suggested to create separate structural subdivisions, which will be accountable for the logistical direction. There are the main directions, which have been offered, of improving logistical systems to ensure the principles of sustainable development. These directions are regarding the economic component (commercial and sustainable, financial and sustainable, organizational and sustainable, production and technical and sustainable, and innovation and sustainable directions); regarding the social component (personnel and income sustainable directions); regarding the ecological component (resource and environmental sustainable directions). Fri, 01 Feb 2019 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2586 2019-02-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2583 Название: Соціометричні дослідження взаємодії стейкхолдерів нафтогазових підприємств Авторы: Попадинець, Ірина Романівна; Popadynets, Iryna Краткий осмотр (реферат): UK: Проведено дослідження щодо структуризації взаємин між стейкхолдерами, обґрунтовано стейкхолдера-лідера, ступінь організованості стейкхолдерів загалом. Ефективним методом діагностування ефективності співпраці стейкхолдерів є соціометричний метод, який передбачає побудову матриць позитивного та негативного взаємовибору. Отримані дані з соціоматриць згруповано та використано для розрахунку показників, а саме: індивідуальний соціометричний індекс, який враховує ставлення стейкхолдерів один до одного; індивідуальний індекс експансивності - характеризує ступінь спілкування стейкхолдерів між собою і відображає відношення кожного одного стейкхолдера до групи стейкхолдерів цілому; індекс групової експансивності, що характеризує загальний активність взаємодії групи, виражає динаміку її життя. На основі знань індивідуальних індексів соціометричного статусу оцінено та проаналізовано становище кожного стейкхолдера при співпраці. На основі матриці позитивного взаємовибору визначено мікрогрупи при співпраці стейкхолдерів. В об’єднанні стейкхолдерів існують дві мікрогрупи: перша мікрогрупа являється діадою, в яку входять два стейкхолдери – Б і Д, друга мікрогрупа складається з5 стейкхолдерів: В, Ж, К, М та Л. В об’єднанні стейкхолдерів виокремлено такий негативний фактор як«ігноровані». Це стейкхолдери, які отримали тільки негативні оцінки. Ними є стейкхолдери Є, І та З. Вони отримали негативну оцінку, тому, що відмовилися брати участь в соціологічному опитуванні. Більшість стейкхолдерів були б за те, щоб не мати співпраці з ними, але вони мають високий рівень соціальних інвестицій і є бажаними з професійної точки зору. Також, здійснено ранжирування соціального статусу стейкхолдерів в даному об’єднані, яке демонструє вагомість кожного стейкхолдера при співпраці. При аналізі встановлено, що найбільшу кількість балів отримали стейкхолдери під літерою М і В, оскільки вони не є керівниками об’єднання стейкхолдерів, то вони є неформальними лідерами №1 і №2 відповідно. Третім в рейтингу є стейкхолдер під літерою Ж, який є діючим керівником об’єднання стейкхолдерів.; EN: The research was conducted on the structuring of relations between stakeholders, the leader of the steward, who was substantiated, and the degree of steadiness of the stakeholders in general. An effective method for diagnosing the effectiveness of cooperation between stakeholders is the sociometric method, which involves the construction of matrices of positive and negative mutual selection. The obtained data from the socio-matrices are grouped and used to calculate the indicators, namely: an individual sociometric index that takes into account the ratio of stakeholders to each other; individual index of expansiveness - characterizes the degree of communication between stakeholders and reflects the relationship of each one stakeholder to a group of stakeholders in general; The index of group expansiveness, which characterizes the general activity of the group's interaction, expresses the dynamics of its life. On the basis of knowledge of individual indices of sociometric status, the status of each stakeholder in cooperation is evaluated and analyzed. On the basis of a positive mutually matrix, microgroups were identified in cooperation with stakeholders. In the association of stakeholders, there are two microgroups: the first microgroup is a dyad, which includes two stakeholders - B and D, the second microgroup consists of 5 stakeholders: B, J, K, M, and L. In the association of stakeholders, such a negative factor is "ignored". These are stakeholders who have received only negative ratings. They are shareholders of E, I and Z. They were negatively evaluated because they refused to participate in the poll. The majority of stakeholders would be for not cooperating with them, but they have a high level of social investment and are desirable from a professional point of view. Also, the ranking of the social status of stakeholders in this merger is performed, which demonstrates the importance of each stakeholder in cooperation. The analysis found that the largest number of points was received by stakeholders under the letter M and B, since they are not leaders of the association of stakeholders, they are informal leaders number 1 and number 2, respectively. The third in the rating is a stakeholder under the letter of Zh, who is the current head of the association of stakeholders. Fri, 01 Feb 2019 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2583 2019-02-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2580 Название: Економічне обґрунтування побудови систем адміністрування в управлінні підприємствами та в державно-приватному партнерстві Авторы: Овчарук, Вадим Володимирович; Ovcharuk, Vadym; Комарницька, Ганна Омелянівна; Komarnytska, Hanna; Коломієць, Олексій Леонідович; Kolomiiets, Oleksii Краткий осмотр (реферат): UK: У статті з використанням методів групування і систематизування удосконалено науково-методичні положення з формування вартості проекту побудови системи адміністрування в управлінні підприємствами та в державно-приватному партнерстві, які вирізняються з-поміж існуючих урахуванням основних та допоміжних процесів у таких системах, а також процесів управління, що дає змогу фінансистам та економістам планувати необхідні фінансові ресурси і формувати бюджети. До основних процесів у системах адміністрування віднесено: пошук, опрацювання та передавання необхідної інформації; перевірку документації на адекватність до її практичного використання; аналізування й актуалізацію за мірою необхідності інформації та перезатвердження документації; забезпечення ідентифікування змін та статусу перегляду документації; забезпечення наявності відповідних версій документів в місцях їхнього застосування; забезпечення належного збереження документації та інформації; забезпечення ідентифікування інформації та документів зовнішнього походження й управління їхнім розсиланням; попередження неумисного використання застарілих документів та інформації тощо. Допоміжні процеси у системах адміністрування включають такі: забезпечення системи адміністрування ресурсами; підготовка системи адміністрування до впровадження; обслуговування та підтримання технологічної складової системи адміністрування; проведення регламентних робіт; навчання персоналу; конфігурування та переналагодження обладнання; відрядження; прогнозування несправностей та відновлення системи адміністрування; формування архівів документації та інформації тощо. Своєю чергою, до процесів управління системами адміністрування належать: придбання програмно-апаратних засобів; розроблення технологічної складової системи адміністрування; налагодження комунікацій; робота персоналу; координування з підрозділами підприємства та сторонніми організаціями тощо. Удосконалені науково-методичні положення з формування вартості проекту побудови системи адміністрування є цікавими з огляду і на те, що дають змогу ідентифікувати і моніторити постійні, змінні та накладні витрати у цьому напрямку, а також виявляти фактори таких витрат.; EN: With the aid of grouping and systematization methods scientific and methodological provisions on the cost formation of a project on construction of an administration system in the management of enterprises and in public-private partnerships, distinguished between the existing ones by taking into account the main and auxiliary processes in such systems, as well as management processes, which enables financiers and economists to plan the necessary financial resources and form budgets were improved. The main processes in the administration systems include search, processing and transfer of necessary information; verification of documentation on adequacy to its practical use; analysis and updating information, if necessary, and re-approval of documentation; ensuring identification of changes and status of documentation viewing; ensuring the availability of documents’ relevant versions in the places where they are applied; ensuring the proper preservation of documentation and information; ensuring identification of information and documents of external origin and dispatch management; preventing unintended use of obsolete documents and information, etc. Auxiliary processes in administration systems include the following: provision of administration system with resources; preparation of the administration system for implementation; maintenance of the technological component of the administration system; carrying out of regulatory work; staff training; configuration of equipment; assignment; forecasting of failures and administration system restoration; forming archives with documentation and information, etc. In its turn, the processes of managing administration systems include software and hardware purchase; development of the administration system’s technological component; communication establishment; personnel work; coordination between enterprise’s divisions and third-party organizations, etc. Improved scientific and methodological provisions on the cost formation of the administration system construction are interesting due to the fact that they enable to identify and monitor the fixed, variable and overhead costs in this direction, as well as to identify the factors of such costs. Fri, 01 Feb 2019 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2580 2019-02-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2572 Название: Внутрішній контроль соціального капіталу торговельних підприємств Авторы: Мельничук, Марина Олексіївна; Melnychuk, Maryna Краткий осмотр (реферат): UK: Формування інформаційного середовища щодо соціального капіталу вимагає постійного контролю для підвищення впевненості менеджерів у її достовірності. Метою статті є обґрунтування методичного забезпечення й організаційної політики здійснення внутрішнього контролю соціального капіталу торговельних підприємств. Для реалізації мети поставлено такі завдання: узагальнити завдання й складові внутрішнього контролю соціального капіталу на торговельному підприємстві; визначити концептуальну модель внутрішнього контролю соціального капіталу; визначити перелік процедур контролю соціального капіталу. У роботі визначено мету внутрішнього контролю соціального капіталу, якою є встановлення достовірності здійснення операцій з елементами капіталу, правильності відображення їх в обліку, оцінка вартості соціального капіталу й капіталізації підприємства, своєчасності виявлення помилок, ризиків й загроз. Відповідно, згруповано завдання внутрішнього контролю на підприємстві в цілому, та контролю соціального капіталу, зокрема та схарактеризовано зміст завдань. Рекомендовано концептуальну модель внутрішнього контролю соціального капіталу підприємствами торгівлі, застосовуючи підхід, який базується на оцінці ризику. Запропоновано перелік процедур контролю соціального капіталу. Розкрито зміст таких процедур шляхом злагодженого функціонування необхідних елементів системи. Представлено взаємозв’язок облікової та контрольної систем щодо соціального капіталу для забезпечення якісного контролю. Зокрема, з метою підвищення оперативності внутрішнього контролю соціального капіталу схематично наведено взаємозв’язок облікових блоків – інформаційного джерела контролю та структурних одиниць внутрішнього контролю. Кожен інформаційний блок містить елементи методів – вимірювання, реєстрації, групування, узагальнення інформації про соціальний капітал. Внутрішні контроль розкритий через складові, які визначають його нормативну, методичну та організаційну сторони.; EN: The formation of an information environment on social capital requires continuous monitoring to increase the confidence of managers in its reliability. The purpose of the article is to justify the methodological support and organizational policy for the implementation of internal control of the social capital of trading enterprises. To achieve the goal, the following tasks are set: to summarize the tasks and components of the internal control of social capital in a trading enterprise; define a conceptual model of internal control of social capital; determine the list of social capital control procedures. The paper states that the purpose of internal control of social capital is to establish the reliability of transactions with elements of capital, the correctness of their reflection in the accounts, assessment of the value of social capital and capitalization of the enterprise, the timeliness of identifying errors, risks and threats. The task of internal control at an enterprise and control of social capital is grouped and these tasks characteristic is given. The conceptual model of internal control of social capital by trade enterprises is recommended, based on the approach of risk assessment. The list of procedure of control of social capital is offered. To revealed the content of such procedures to increase the functionality of the required elements. Interconnection of accounting and control systems with respect to social capital for quality control is presented. In particular, in order to increase the efficiency of internal control of social capital, the interconnection of accounting units - the information source of control and structural units of internal control - is schematically indicated. Each information block contains elements of methods - measurement, registration, grouping, generalization of information about social capital. Internal control is disclosed through components that determine its normative, methodological and organizational aspects. Fri, 01 Feb 2019 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2572 2019-02-01T00:00:00Z