http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/243 Thu, 16 Jul 2026 11:53:54 GMT 2026-07-16T11:53:54Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/retrieve/696d1314-319a-4f09-bc96-0f27bd3db20c/image002.jpg http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/243 http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17247 Название: Трансформація інституційних механізмів впливу митної діяльності на забезпечення економічної безпеки держави в контексті прийняття нової редакції Митного кодексу України Авторы: Пляцук, Вадим Анатолійович; Pliatsuk, Vadym Краткий осмотр (реферат): UK: У статті обґрунтовано, що підготовка нової редакції Митного кодексу України формує інший інституційний контур митної діяльності, у якому фіскальна результативність узгоджується з цілями національної та економічної безпеки. На основі аналізу положень проєкту та сучасних досліджень запропоновано підхід до оцінювання трансформації інституційних механізмів (нормативно-правового, організаційного, процедурного, цифрового та доброчеснісного) через призму управління ризиками, партнерства з бізнесом і посилення пост-випускного контролю. Виокремлено ключові новації проєкту (електронні системи та «єдине вікно», авторизації/АЕО, ризик-орієнтований контроль, координація між органами влади, пост-митний контроль) і подано рекомендації щодо їх впровадження. Практичне значення результатів полягає у визначенні управлінських кроків та індикаторів моніторингу впливу митної діяльності на економічну безпеку держави.; EN: The article argues that drafting a new edition of the Customs Code of Ukraine is not merely a legal update, but a shift in the institutional architecture through which customs administration influences the state’s economic security. Using doctrinal legal analysis, an institutional approach from public administration, and comparative reasoning with EU and WTO/WCO standards, the study traces how the draft Code redistributes competencies, restructures incentives and controls, and changes the logic of interaction between the customs authority, businesses and other public bodies. Building on the analysis of the draft Code provisions and recent academic debate, the paper proposes an analytical framework for assessing the transformation of institutional mechanisms across five interrelated domains: (i) legal-regulatory rules; (ii) organisational governance and accountability; (iii) procedural instruments of control and facilitation; (iv) digital infrastructure and data governance; and (v) integrity and compliance safeguards. The draft Code, developed in line with the EU Union Customs Code logic, strengthens the mission-oriented approach to customs by combining the protection of financial interests with trade facilitation and supply-chain security. Particular attention is paid to risk-based control, post-clearance control, authorisations and the authorised economic operator (AEO) model, coordinated border management via a single window, and the exclusive competence of customs authorities in determining the necessity and scope of customs control. The paper synthesises these innovations into a coherent public-administration perspective and formulates implementation recommendations: aligning secondary legislation on risk management and post-clearance audit; establishing clear inter-agency data exchange protocols; developing performance indicators for economic-security outcomes; strengthening analytical capacities and ICT resilience; and embedding integrity tools that reduce discretionary practices in high-risk procedures. The results can be used by policymakers and public managers to monitor the security impact of customs reforms, to prioritise institutional capacity building during the transition to the new Customs Code, and to support Ukraine’s alignment with the EU customs acquis under conditions of heightened security risks and fiscal constraints. Sun, 01 Feb 2026 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17247 2026-02-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17246 Название: Законодавчі новації у сфері соціального захисту внутрішньо переміщених осіб в Україні за 2020-2025 роки Авторы: Павлюк, Тетяна Іванівна; Pavlyuk, Tetiana; Осіпова, Лариса Василівна; Osipova, Larisa Краткий осмотр (реферат): UK: У статті досліджено законодавчі новації у сфері соціального захисту внутрішньо переміщених осіб в Україні упродовж 2020–2025 рр. Проаналізовано ключові нормативно-правові акти, що регулюють порядок обліку ВПО, надання адресної допомоги, соціальних виплат, житлових гарантій та доступу до медичних і освітніх послуг. Визначено основні напрями удосконалення державної політики щодо підтримки ВПО, зокрема цифровізацію процедур, спрощення механізмів отримання соціальних послуг, посилення гарантій захисту прав та інтеграції переселенців у громади. Окрему увагу приділено проблемним аспектам реалізації законодавчих змін, зокрема питанням фінансування, контролю цільового використання коштів та забезпечення рівного доступу до соціальної підтримки. Зроблено висновки щодо ефективності реформ та перспектив подальшого розвитку правового регулювання у сфері соціального захисту ВПО.; EN: The article examines legislative innovations in the field of social protection of internally displaced persons in Ukraine during 2020–2025. The purpose of the article is to identify, systematize and evaluate legislative innovations in Ukraine regulating the social protection of internally displaced persons during 2020–2025, as well as to determine their influence on the effectiveness of state support mechanisms. The key regulatory legal acts regulating the procedure for registering IDPs, providing targeted assistance, social payments, housing guarantees, and access to medical and educational services are analyzed. The relevance of the topic is driven by the rapid increase in the number of displaced persons, the escalation of social risks, and the need to ensure stable social guarantees, equal access to public services and long-term integration of IDPs into host communities. The research methodology is based on general scientific and special legal methods, including analysis and synthesis, comparative legal approach, system-structural method, formal legal interpretation, and logical generalization of normative provisions. The results of the study demonstrate that the legislative changes of 2020–2025 were aimed at improving the registration and verification procedures, expanding the use of digital administrative services, strengthening targeted financial assistance, modernizing housing support instruments, and increasing the role of local self-government bodies in the provision of social services. It is determined that the updated regulatory framework has contributed to improving transparency, simplifying access to social benefits and enhancing institutional coordination; however, certain problems remain, including uneven implementation in different regions, insufficient funding stability, and administrative barriers that may limit the full realization of rights. The practical value of the article lies in the possibility of applying its conclusions to further improve legal regulation, develop effective social programs and enhance administrative practices in the field of social protection of internally displaced persons in Ukraine. Sun, 01 Feb 2026 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17246 2026-02-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17245 Название: Кадрове адміністрування: виклики та перспективи в сучасних умовах Авторы: Михацька, Алла Валер'янівна; Mykhatska, Alla Краткий осмотр (реферат): UK: Стаття присвячена аналізу та оцінці поточного стану ринку праці в Україні та викликам й перспективам кадрового адміністрування організації. Розкрито загальні тенденції й зміни, обумовлені воєнним станом в країні. Виділено виклики, пов'язані з підбором висококваліфікованих кадрів в умовах дефіциту спеціалістів на ринку праці та посилення конкуренції між роботодавцями. З’ясовано, що управління функціональними працівниками поступово переходить на спеціально регламентовану систему, що сприяє досягненню довгострокових цілей організації. Систематизовано найбільш функціональні підходи, які застосовують при управління кадрами. Розкрито чинники, які впливають на автоматизацію кадрового адміністрування; переваги та недоліки від цифровізації даного процесу. Наведено приклади вітчизняних й іноземних апробованих платформ кадрового адміністрування і навчанням співробітників. Розкрито специфіку електронного найму персоналу, наголошено на необхідності систематичного підвищення кваліфікації персоналу, а отже доцільності впровадження електронного навчання. Останні із трендів у кадровому адмініструванні – штучний інтелект і машинне навчання – допомагають створити алгоритми автоматизації процесів підбору персоналу. Розкрито змістове призначення системи розпізнавання емоцій у межах інтегрованої комунікаційної платформи. У висновках акцентується увага на необхідності інтеграції кадрового адміністрування в загальну стратегію організації з урахуванням сучасних тенденцій, таких як сталий розвиток, корпоративна культура та соціальна відповідальність. Автор зазначає, що успішне подолання викликів кадрового адміністрування сприятиме забезпеченню стабільного розвитку організації, підвищенню її конкурентоспроможності та збереженню високого рівня задоволеності працівників.; EN: The article analyzes and evaluates the current state of the labor market in Ukraine and the challenges and prospects of personnel administration within the organization. The general trends and changes caused by the martial law in the country are revealed. The challenges associated with the recruitment of highly qualified personnel in the context of a shortage of specialists in the labor market and increased competition between employers are highlighted. It is emphasized that the formation and implementation of personnel policy, as well as personnel administration, are interconnected processes and constitute parts of a complex mechanism within the human resource management system. Flexibility, consistency, and transparency are important elements of this mechanism. It is highlighted that human resource management influences the organization’s management system, including its competitiveness. It is found that the management of functional employees is gradually shifting to a specially regulated system that contributes to the achievement of the organization's long-term goals. The most functional approaches used in human resources management are systematized. The factors that influence the automation of HR administration; advantages and disadvantages of digitalization of this process are revealed. Examples of domestic and foreign proven platforms for personnel management and employee training are given. The specifics of e-recruitment are revealed, and the need for systematic staff development and, consequently, the feasibility of e-learning are emphasized. The latest trends in HR administration - artificial intelligence and machine learning – help to create algorithms for automating recruitment processes. The author reveals the purpose of the emotion recognition system within the framework of an integrated communication platform. The conclusions emphasize the need to integrate HR administration into the overall strategy of the organization, taking into account current trends such as sustainable development, corporate culture and social responsibility. The author note that successful overcoming the challenges of HR administration will help ensure the stable development of the organization, increase its competitiveness and maintain a high level of employee satisfaction. Sun, 01 Feb 2026 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17245 2026-02-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17244 Название: Емоційний інтелект в управлінні персоналом у цифровому середовищі Авторы: Котельникова, Юлія Миколаївна; Kotelnikova, Iuliia; Касьмін, Денис Сергійович; Kasmin, Denys Краткий осмотр (реферат): UK: У статті проаналізовано роль емоційного інтелекту в управлінні персоналом за умов цифрової трансформації. Показано, що поширення автоматизованих систем добору й оцінювання, аналітики персоналу та дистанційних форматів роботи підсилює ризики емоційного виснаження, зниження залученості й втрати психологічної безпеки співробітників. Обґрунтовано еволюцію підходів від HR 4.0 до HR 5.0 та доведено, що емоційний інтелект виступає «м’яким регулятором» балансу між аналітичним контролем та довірою. Узагальнено прикладні механізми інтеграції емоційної компетентності в процеси наймання персоналу, адаптацію, розвиток талантів, оцінювання результативності та супровід змін (ADKAR). Запропоновано концептуальну схему емоційного інтелекту як інтегратора цифрових і соціальних процесів. Практична цінність результатів полягає у формуванні орієнтирів для HR-стратегій, спрямованих на стійкість команд у гібридному середовищі.; EN: The article examines emotional intelligence (EI) as a managerial capability of strategic relevance in digitally transformed organizations. The diffusion of AI-enabled recruitment, HR information systems, workforce analytics, automated performance monitoring and digital collaboration platforms reshapes work and interaction patterns. Communication becomes mediated and hybrid, while emotional cues typical of face-to-face contact decline. Consequently, organizations face higher risks of miscommunication, weakened psychological safety, technostress, burnout and disengagement. Drawing on global evidence on skills transformation, the paper argues that EI is not merely a «soft» attribute but a system-forming competence supporting sustainable HR governance. The study links the shift from HR 4.0, focused on technological optimization and data-driven control, to HR 5.0, a human-centric paradigm aligned with Industry 5.0 priorities of sustainability and wellbeing. Within this transition, EI operates as a balancing mechanism between algorithmic management and trust and connects digital infrastructures with social dynamics in HR systems. The main contribution is an integrative framework positioning EI as both an «interpreter» and a «regulator» of digital HR processes. In digital recruitment, EI complements algorithmic screening through deeper evaluation of motivation, value alignment and learning readiness. During onboarding, emotionally intelligent leadership strengthens psychological safety and supports integration in distributed teams. In talent development, EI underpins human skills such as adaptability, empathy and collaboration. In performance management, EI enhances feedback quality and reduces bias when quantitative metrics dominate. In change management, EI reinforces the ADKAR logic by lowering resistance and consolidating new behaviours. The proposed model presents EI as an integrator of digital processes and social processes, contributing to resilience, productivity, reduced burnout and long-term competitiveness, while outlining implications for HR strategy and further research in hybrid and algorithmic environments. Sun, 01 Feb 2026 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17244 2026-02-01T00:00:00Z