http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/327 Wed, 08 Apr 2026 12:44:46 GMT 2026-04-08T12:44:46Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/446 Название: Особенности структуры и использования газоармированных металлов в энергетических устройствах Авторы: Трофименко, Виталий Васильевич; Трофименко, Віталій Васильович; Trofymenko, Vytalyi; Трофименко, Анатолий Васильевич; Трофименко, Анатолій Васильович; Trofymenko, Anatolyi Краткий осмотр (реферат): RU: Постановка задачи. Проблема преобразования лучистой энергии (например, Солнца) в электрическую или тепловую связана, в первую очередь, с необходимостью применения новых материалов с высокой теплопроводностью и эффективностью поглощения световых лучей. Поглощательная способность традиционных материалов может быть повышена только специальной окраской (чернением). Однако чернение заметно снижает теплопроводность и не дает стабильных характеристик из-за изменения цвета покрытия или его разрушения. Применение металлов и сплавов, имеющих сотовую структуру, позволяет резко увеличить удельную площадь поверхности конструкции и способствует более глубокому проникновению лучей в объем материала. Цель работы: выяснение особенностей поглощения и испускания лучистой энергии газоармированным металлом с сотовой структурой при ориентации пор перпендикулярно поверхности образца. Результаты. Установлено, что материал с аксиально-цилиндрической пористостью интенсифицирует поглощение излучения, приближаясь по характеру процесса поглощения к абсолютно черному телу. С прекращением действия светового излучения пористый образец охлаждается в 2−3 раза быстрее монолитного, т. к. сотовая структура имеет большую площадь свободной поверхности, способной излучать поглощенную ранее энергию. Показано, что окружающая среда (вакуум, водород) существенно влияют на поглощательную способность анизотропно-пористых металлов и сплавов. Научная новизна. Обнаружены аномальные теплофизические свойства в газоармированных материалах с сотовой структурой на образцах структурно-анизотропных пористых металлов и сплавов. Практическая значимость. Сотовая структура и высокая теплопроводность в направлении ориентации пор могут сделать газары конкурентноспособными при изготовлении поглотителей солнечной энергии как на Земле, так и в Космосе. Обладая развитой поверхностью, газары очень быстро отдают и принимают тепло при контакте с жидкостями и газами. Поэтому их использование в теплообменниках резко уменьшит металлоемкость и повысит тепловую эффективность энергетических устройств.; UK: Постанова проблеми. Проблема перетворення енергії випромінювання (наприклад, Сонця) на електричну або теплову пов’язана, в першу чергу, з необхідністю використання нових матеріалів із високою теплопровідністю і ефективністю поглинання світлових променів. Поглинальна здатність традиційних матеріалів може бути підвищена тільки спеціальним фарбуванням (чорнінням). Однак чєрніння зменшує теплопровідність і не дає стабільних характеристик через зміни кольору покриття або його руйнування. Використання металів і сплавів із сотовою структурою дозволяє різко збільшити питому площину поверхні конструкції і сприяє більш глибокому занурюванню променів в об’єм матеріалу. Мета роботи: з’ясування особливостей поглинання і випромінювання променистої енергії газоармованим металом із сотовою структурою за орієнтування пор перпендикулярно поверхні зразка. Результати. Встановлено, що матеріал з аксіально-циліндричною пористістю інтенсифікує поглинання випромінювання, наближаючись за характером процесу поглинання до абсолютно чорного тіла. З припиненням дії випромінювання пористий зразок охолоджується у 2…3 рази швидше, ніж монолітний, завдяки сотовій структурі, яка має більшу ступінь чорноти, за рахунок чого випромінює більше енергії. Показано, що навколишнє середовище (вакуум, водень) суттєво впливає на поглинальну здатність анізотропно-пористих металів і сплавів. Наукова новизна. Виявлено аномальні теплофізичні властивості в газоармованих матеріалах із сотовою структурою на зразках структурно-анізотропних металів і сплавів. Практична значимість. Сотова структура і висока теплопровідність у напрямку орієнтації пор можуть зробити газари конкурентоздатними для виготовлення поглиначів сонячної енергії як на Землі, так і в Космосі. Маючи розвинуту поверхню, газари дуже швидко віддають і приймають тепло під час контакту з рідинами і газами. Тому їх використання в теплообмінниках різко зменшить металоємність і підвищить теплову ефективність енергетичних пристроїв.; EN: Problem statement. The problem transformation of radiant energy (for example, solar) in the electric or thermal is connected, first of all, with necessity application of new materials with high heat conductivity and efficiency of absorption light beams. The absorption ability of traditional materials can be raised only special a black paint covering. However the black paint considerably reduces heat conductivity and does not give stable characteristics because change a color covering or its destruction. Application of metals and the alloys having cellular structure, allows to increase sharply the specific area of a surface a design and deeper penetration of beams into material volume. The work purpose: finding-out of features absorption and emission of radiant energy include gas metal with cellular structure at orientation a time perpendicularly surface of the sample. Results. It is established that the material with axial-cylindrical porosity intensifies radiation absorption, coming nearer on character process of absorption to absolutely black body. With cancellation of light radiation the porous sample is cooled in 2…3 times faster monolithic since the cellular structure has the big area of the free surface, capable to radiate the energy absorbed earlier. It is shown that environment (the vacuum, hydrogen) make essential impact on absorption ability of anisotropic-porous metals and alloys. Scientific novelty. Are found out abnormal the heat physical properties of include gas materials with cellular structure on samples of structurally-anisotropic porous metals and alloys. Practical importance. The cellular structure and high heat conductivity in a direction orientation of a time can make a gazars competitive at manufacturing absorbers of solar energy both on the Earth, and in space. Possessing the developed surface, gazars very quickly give and accept heat at contact to liquids and gases. Therefore their use in heat exchangers will sharply reduce metal consumption and will raise thermal efficiency of power devices. Fri, 01 Dec 2017 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/446 2017-12-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/444 Название: Розрахунок параметрів вторинного твердіння високолегованих залізних сплавів після комплексної хіміко-термічної обробки Авторы: Мовчан, Олександр Володимирович; Мовчан, Александр Владимирович; Movchan, Oleksandr; Губенко, Світлана Іванівна; Губенко, Светлана Ивановна; Gubenko, Svitlana; Чорноіваненко, Катерина Олександрівна; Черноиваненко, Екатерина Александровна; Chernoivanenko, Kateryna Краткий осмотр (реферат): UK: Постановка проблеми. Цікаво дослідити залежність між вторинним твердінням і мікронапругами в кристалічній решітці від температури відпуску залізних сплавів, легованих за принципом швидкорізальних сталей, після комплексної хіміко-термічної обробки. Електронномікроскопічними дослідженнями необхідно виявити структурні перетворення в комплексно обробленому сплаві типу 20Р18 після остаточної термічної обробки (гартування і відпуск). Становить інтерес вивчення закономірностей утворення зон передвиділення типу Гін’є−Престона у високолегованих залізних сплавах після остаточної термічної обробки. Матеріалом для досліджень був литий сплав типу 20Р18, виготовлений на основі стандартної сталі Р18 з додаванням вуглецю до ~ 2 %. Ступінь досконалості кристалічної решітки сплаву 20Р18 оцінювали після здійснення комплексної хіміко-термічної обробки (зневуглецювання + навуглецювання) і відпусків за різних параметрів. Методи дослідження – електронна та оптична мікроскопія. Результати. Встановлено, що максимальна напруженість кристалічної решітки і найвищі показники мікротвердості для сплаву типу 20Р18 відповідають відпуску за температур 550...560 °C. Показано, що у дифузійному шарі після відпуску виділяються дрібнодисперсні карбіди типу м3с, характерні і для стандартної швидкорізальної сталі, але в більшій кількості. Встановлено, що максимуму вторинної твердості високолегованих залізних сплавів відповідає стадія утворення зон передвиділення типу Гін’є−Престона, що відповідає відпуску за температури 550...560 °C. Наукова новизна. Встановлено, що в процесі відпуску на вторинну твердість відбувається формування зон передвиділення типу Гін’є-Престона, які спричинюють викривлення кристалічної решітки твердого розчину. Практична значимість. Використання отриманих даних дозволить більш гнучко управляти кінцевою структурою конкретних виробів, а, отже, успішно виконувати практичні завдання поліпшення технологічних і експлуатаційних характеристик різального інструменту.; RU: Постановкаи проблемы. Возникла необходимость исследовать зависимость между вторичным твердением и микронапряжениями в кристаллической решетке от температуры отпуска железных сплавов, легированных по принципу быстрорежущих сталей, после комплексной химико-термической обработки. Электронномикроскопическими исследованиями необходимо выявить структурные превращения в комплексно обработанном сплаве типа 20Р18 после окончательной термической обработки (закалка и отпуск). Представляет интерес изучение закономерностей образования зон предвыделения типа Гинье−Престона в высоколегированных железных сплавах после окончательной термической обработки. Материалом для исследований послужил литой сплав типа 20Р18, изготовленный на основе стандартной стали Р18 с добавлением углерода до ~2 %. Степень совершенства кристаллической решетки сплава 20Р18 оценивали после комплексной химико-термической обработки (обезуглероживание + науглероживание) и отпусков при различных параметрах. Методы исследования − электронная и оптическая микроскопия. Результаты. Установлено, что максимальная напряженность кристаллической решетки и высокие показатели микротвердости для сплава типа 20Р18 соответствуют отпуску при температурах 550...560 °C. Показано, что в диффузионном слое после отпуска выделяются мелкодисперсные карбиды типа м3с, характерные и для стандартной быстрорежущей стали, но в большем количестве. Установлено, что максимуму вторичной твердости высоколегированных железных сплавов соответствует стадия образования зон предвыделения типа Гинье−Престона, что соответствует отпуску при температурах 550...560 °C. Научная новизна. Установлено, что в процессе отпуска на вторичную твердость происходит формирование зон предвыделения типа Гинье−Престона, которые способствуют искажению кристаллической решетки твердого раствора. Практическая значимость. Использование полученных данных позволит более гибко управлять конечной структурой конкретных изделий, а, следовательно, успешно решать практические задачи улучшения технологических и эксплуатационных характеристик режущего инструмента.; EN: Purpose. It is of interest to investigate the relationship between secondary hardening and microstresses in the crystal lattice on the tempering temperature of iron alloys doped by the principle of high-speed steels after complex chemical-thermal treatment. It is necessary to identify structural transformations in a complex treated alloy of type 20P18 after the final heat treatment (quenching and tempering) by electron microscopic. It is of interest to study the regularities of the formation of preallocation zones of the Guinier−Preston type in high-alloyed iron alloys after the final thermal treatment. Methodology. The materials for investigation was the cast alloy of type 20P18 made on the basis of standard P18 steel with the addition of carbon to ~2 %. The degree of perfection of the crystal lattice of the 20P18 alloy was evaluated after the implementation of complex chemical-thermal treatment (decarburization + carburization) and tempering at various parameters. Methods of research − electron microscopy and optical microscopy. Results. It was found that the maximum lattice tension and high microhardness for the type 20P18 alloy correspond to tempering at temperatures of 550...560 °C. It is shown that fine-dispersed carbides of the M3C type are distinguished in the diffusion layer after tempering, which are also characteristic of standard high-speed steel, but in a larger quantity. The maximum of the secondary hardness of high-alloyed iron alloys corresponds to the stage of formation of the Guinie−Preston preallocation zones, which corresponds to tempering at temperatures of 550...560 °C was established. Originality. It is established that formation zones of the Guinier−Preston in the process of tempering to secondary hardness contribute to the distortion of the crystal lattice of the solid solution. Practical value. The using of the obtained results will allow more flexible control over the final structure of specific products, and, consequently, successfully solve practical problems of improving the technological and operational characteristics of the cutting tools. Fri, 01 Dec 2017 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/444 2017-12-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/443 Название: О причинах увеличения скорости коррозии под тонкими слоями воды Авторы: Королянчук, Дмитрий Георгиевич; Королянчук, Дмитро Георгійович; Korolyanchuk, Dmytro; Нефедов, Владимир Георгиевич; Нефедов, Володимир Георгійович; Nefedov, Vladymyr; Овчаренко, Владимир Иванович; Овчаренко, Володимир Іванович; Ovcharenko, Volodymyr Краткий осмотр (реферат): RU: Постановка проблемы. Коррозия металлов и сплавов наносит значительный экономический ущерб. Ежегодно около 25 % от общего количества изготавливаемого металла составляют убытки от коррозионного разрушения. Причем скорость коррозии под тонкой пленкой влаги увеличивается в 3…10 раз по сравнению со скоростью коррозии в объеме воды. Поэтому актуальной проблемой для изучения является исследование причин коррозии под тонкими пленками влаги и разработка методов защиты от нее. Результаты. Выявлено, что причиной аномально высокой скорости коррозии металлов под тонкими пленками воды может быть увеличение электропроводности поверхности раздела фаз газ − жидкость вследствие туннелирования зарядов по упорядоченным поверхностным структурам. Научная новизна. Выявлены возможные причины аномально высокой скорости коррозии под тонкими пленками воды. Практическая значимость. Результаты исследований позволяют объяснить процессы коррозионного разрушения металлов, протекающие под тонкими слоями воды, в частности, при атмосферной коррозии.; UK: Постановка проблеми. Корозія металів і сплавів завдає значних економічних збитків. Щорічно близько 25 % від загальної кількості металу, що виготовляється, становлять збитки від корозійного руйнування. Причому швидкість корозії під тонкою плівкою вологи збільшується в 3...10 разів порівняно зі швидкістю корозії в об’ємі води. Тому актуальною проблемою для вивчення стало дослідження причин корозії під тонкими плівками вологи і розроблення методів захисту від неї. Результати. Виявлено, що причиною аномально високої швидкості корозії металів під тонкими плівками води може бути збільшення електропровідності поверхні розділу фаз газ − рідина внаслідок тунелювання зарядів за упорядкованими поверхневими структурами. Наукова новизна. Виявлено можливі причини аномально високої швидкості корозії під тонкими плівками води. Практична значимість. Результати досліджень дозволяють пояснити процеси корозійного руйнування металів, що відбуваються під тонкими шарами води, зокрема, за атмосферної корозії.; EN: Purpose. Corrosion of metals and alloys causes significant economic damage. Annually about 25 % of the total amount of metal produced are losses from corrosion destruction. And the rate of corrosion under a thin film of moisture increases by 3...10 times compared with the rate of corrosion in the volume of water. Therefore, an urgent problem for studying is the investigation of the causes of corrosion under thin films of moisture and the development of methods of protection against it. Findings. It was found that the anomalously high corrosion rate of metals under thin films of water can be caused by an increase in the electrical conductivity of the gas − liquid interface due to the tunneling of charges along ordered surface structures. Originality. Possible causes of abnormally high corrosion rates under thin water films were identified. Practical significance. The results of the investigations make it possible to explain the processes of corrosion destruction of metals occurring under thin layers of water, in particular, in atmospheric corrosion. Fri, 01 Dec 2017 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/443 2017-12-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/442 Название: Применение различных способов перемешивания электролита для регулирования морфологии частиц медного порошка Авторы: Внуков, Александр Александрович; Внуков, Олександр Олександрович; Vnukov, Aleksandr; Рослик, Ирина Геннадиевна; Рослик, Ірина Геннадієвна; Roslyk, Iryna; Головачев, Артем Николаевич; Головачов, Артем Миколайович; Golovachov, Artem; Белая, Алёна Викторовна; Біла, Олена Вікторівна; Bila, Olena; Черанев, Роман Михайлович; Чераньов, Роман Михайлович; Cheran'ov, Roman Краткий осмотр (реферат): RU: Постановка проблемы. Получение электролитического порошка меди с регулируемой формой и размерами частиц с требуемыми структурными, физическими и функциональными свойствами. Методика. Процесс электролитического осаждения дисперсной меди вели с использованием медного растворимого анода и медного катода. Состав электролита: 130 г/л H2SO4+40 г/л CuSO4+0,1 г/л БТА (бензотриазол); форма катода – пластина; время электролиза – 1 ч. Исследовали влияние способа и режимов перемешивания электролита на морфологию частиц медного порошка. Перемешивали электролит путем барботирования раствора воздухом, принудительной проточной циркуляцией раствора через ванну, а также воздействием на раствор ультразвука различной частоты. Средний размер и морфологию частиц определяли с использованием средств растровой электронной микроскопии. Результаты. По результатам экспериментов установлено, что зависимость между средним размером частиц и интенсивностью перемешивания электролита при помощи циркуляции и барботирования носит практически линейный прямопропорциональный характер. Повышение интенсивности перемешивания в этих случаях ведет к укрупнению частиц меди и уплотнению катодного осадка. Зависимость между интенсивностью ультразвуковых колебаний и морфологией частиц меди носит более ярко выраженный экстремальный характер. Адекватное изменение параметра выхода по току наблюдается только при увеличении интенсивности ультразвуковых колебаний. Можно предположить, что данный метод воздействия на электролит является наиболее эффективным для регулирования морфологии частиц порошка меди и технико-экономических показателей его производства. Научная новизна. Впервые определены закономерности влияния режимов ультразвукового воздействия на электролит на морфологию частиц медного порошка. Практическая значимость. Определены наиболее эффективные способы и режимы перемешивания электролита, которые в наибольшей степени влияют на процесс электроосаждения дисперсной меди и ее свойства с целью обеспечения заданных регулируемых характеристик медного электролитического порошка и расширения областей его применения.; UK: Постановка проблеми. Одержання хімічно стабільного електролітичного порошку міді з регульованою формою і розмірами частинок, з необхідними структурними, фізичними і функціональними властивостями. Методика. Процес електролітичного осадження дисперсної міді проводили з використанням мідного розчинного анода і мідного катода. Склад електроліту: 130 г/л H2SO4+40 г/л CuSO4+0,1 г/л БТА (бензотріазол); форма катода − пластина; час електролізу − 1 год. Досліджено вплив способу і режимів перемішування електроліту на морфологію частинок мідного порошку. Перемішували електроліт шляхом барботування розчину повітрям, примусовою проточною циркуляцією розчину крізь ванну, а також шляхом впливу на розчин ультразвуку різної частоти. Середній розмір і морфологію частинок визначали з використанням засобів растрової електронної мікроскопії. Результати. За результатами експериментів визначено, що залежність між середнім розміром частинок та інтенсивністю перемішування електроліту за допомогою циркуляції і барботування має практично лінійний прямопропорційний характер. Підвищення інтенсивності перемішування в цих випадках викликає укрупнення частинок міді й ущільнення катодного осаду. Залежність між інтенсивністю ультразвукових коливань і морфологією частинок міді має більш яскраво виражений екстремальний характер. Адекватне змінення параметра виходу за струмом спостерігається тільки під час збільшення інтенсивності ультразвукових коливань. Можна припустити, що цей метод впливу на електроліт найбільш ефективний для регулювання морфології частинок порошку міді, а також за техніко-економічними показниками його виробництва. Наукова новизна. Уперше визначено закономірності впливу режимів обробки електроліту ультразвуком на морфологію частинок мідного порошку. Практична значимість. Визначено найефективніші способи і режими перемішування електроліту, які найбільш істотно впливають на процес електроосаждения дисперсної міді та її властивості з метою забезпечення заданих регульованих характеристик мідного електролітичного порошку і розширення сфер застосування.; EN: Formulation of the problem. Synthesis of a chemically stable electrolytic copper powder with controlled particle size and shape, the desired structural, physical and functional properties. Methodology. The process of copper electrolytic deposition were dispersed using a soluble copper anode and copper cathode. The electrolyte composition: 130 g/l H2SO4+ 40 g/l CuSO4,+0,1 g/l BTA (benzotriazol); form cathode − plate; electrolysis time − 1 hour. The influence of the method and regimes of electrolyte mixing on the copper powder particles morphology was investigated. Mixing of the electrolyte was carried out by bubbling the solution with air, forced flow of the solution through the bath, as well as different frequencies ultrasonic action on the solution. The mean size and morphology of particles were determined by using scanning electron microscopy. Findings. According to the results of the experiments, it was found that the relationship between the average particle size and the mixing intensity of the electrolyte by means of circulation and bubbling is practically linear, directly proportional. An increase in the intensity of mixing in these cases leads to the copper particles coarsening and the compaction of the cathode deposit. The relationship between the intensity of ultrasonic vibrations and the copper particles morphology has a more pronounced extreme character. An adequate change in the current output parameter is observed only when the ultrasonic oscillations intensity increases. It can be assumed, that this method of effect on electrolyte is the most effective for regulating the copper powder particles morphology and the technical and economic parameters of its production. Originality. For the first time, the regularities of the ultrasonic effect influence on the electrolyte on the copper powder particles morphology. Practical value. The practical significance of the obtained results is that the most effective methods and regimes of electrolyte mixing have been determined, which have the greatest effect on the process of dispersed copper electrodeposition and its properties in order to provide the specified controlled characteristics of copper electrolytic powder and expand its application areas. Fri, 01 Dec 2017 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/442 2017-12-01T00:00:00Z