http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/6953 Wed, 08 Apr 2026 10:57:13 GMT 2026-04-08T10:57:13Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/7693 Название: Формирование микроструктуры и микротвердости горячекатаных if-сталей после холодной осадки и отжига Авторы: Куцова, Валентина Зиновьевна; Куцова, Валентина Зиновіївна; Kutzova, Valentyna; Иванченко, Виталий Георгиевич; Іванченко, Віталій Георгійович; Ivanchenko, Vitalii; Котова, Татьяна Владимировна; Котова, Тетяна Володимирівна; Kotova, Tatiana; Плошенко, А. П.; Плошенко, Г. П.; Ploshenko, G. Краткий осмотр (реферат): RU: Постановка проблемы. Для изготовления изделий холодной штамповкой традиционно используют низкоуглеродистые стали, которые имеют относительно высокую пластичность и могут подвергаться значительной деформации без опасности разрушения и с минимальными энергетическими затратами. Недостатком углеродистых сталей является склонность к деформационному старению. Повышение требований к качеству изделий привело к появлению нового класса сталей с низким содержанием углерода и азота (IF-стали). Уровень их производства в мире постоянно увеличивается. IF-стали обладают хорошей штампуемостью, а сочетание высокой прочности и пластичности позволяет сохранять высокую конструктивную прочность изделий в аварийных ситуациях. Главные факторы упрочнения IF-сталей − измельчение зерна ферритной матрицы, легирование твердого раствора, регулирование плотности дислокаций и субструктуры при холодной прокатке, дополнительные − выделение из твердого раствора дисперсных частиц упрочняющих фаз и текстурное упрочнение. Низкие значення отношения sт/sв и высокая степень деформационного упрочнения IF-сталей гарантируют высокие прочностные свойства и однородность толщины штампованых деталей. Использование этих сталей вместо обычных низкоуглеродистых обеспечивает при сохранении прочности снижение массы пропорционально глубине вытяжки. Результаты исследования микроструктуры и микротвердости IF-сталей после холодной осадки могут быть полезны при холодной объемной листовой штамповке или холодной высадке крепежных деталей. В технологии внепечной обработки жидкой стали применяется обработка лигатурами, содержащими кальций. Влияние кальция на структуру и свойства стали проявляется в последовательной реализации многостадийного процесса, обусловленного его высокой химической активностью: рафинирование жидкого металла, глобуляризация неметаллических включений, модифицирование макро- и микроструктуры и т. п. Таким образом, исследования влияния температурно-деформационных режимов обработки на структуру и свойства IF-сталей являются актуальными. Цель работы – исследование влияния холодной осадки с последующим отжигом на эволюцию структуры и механические свойства горячекатаных IF-сталей. Вывод. Исследованы структура, размер зерен, плотность дислокаций, микротвердость сталей 01ЮТА и 01ЮТА* после прокатки, холодной осадки и отжига. Исследованные стали характеризуются различной способностью к деформации и лучшей штампуемостью стали 01ЮТА*.; UK: Постановка проблеми. Для виготовлення виробів холодною штамповкою традиційно використовують низьковуглецеві сталі, які характеризуються високою пластичністю і можуть піддаватись значній деформації без руйнування і з мінімальними енергетичними витратами. Недолік вуглецевих сталей − схильність до деформаційного старіння. Підвищення вимог до якості виробів зумовило появу нового класу сталей з низьким вмістом вуглецю й азоту (IF-сталі). Рівень їх виробництва у світі постійно збільшується. IF-сталі здатні до штамповки, а поєднання високої міцності і пластичності дозволяє зберігати високу конструктивну міцність виробів в аварійних ситуаціях. Головні фактори зміцнення IF-сталей − подрібнення зерна феритної матриці, легування твердого розчину, регулювання щільності дислокацій і субструктури під час холодної прокатки, додаткові − виділення із твердого розчину дисперсних часток зміцнювальних фаз і текстурні зміцнення. Низькі значення відношення sт/sв і високий ступінь деформаційного зміцнення IF-сталей гарантують високі міцнісні властивості та однорідність товщини штампованих деталей. Використання цих сталей замість звичайних низьковуглецевих забезпечує при зберіганні міцності зниження маси, пропорційне глибині витяжки. Результати дослідження мікроструктури і мікротвердості IF-сталей після холодної осадки можуть бути корисні для холодної об'ємної листової штамповки чи холодної висадки кріпильних деталей. В технології позапічної обробки рідкої сталі застосовується обробка лігатурами, що містять кальцій. Вплив кальцію на структуру і властивості сталі проявляється в поступовій реалізації багатостадійного процесу, зумовленого його високою хімічною активністю: рафінування рідкого металу, глобуляризація неметалевих включень, модифікування макро- і мікроструктури і тощо. Таким чином, дослідження впливу температурно-деформаційних режимів обробки на структуру і властивості IF-сталей є актуальними. Мета роботи – дослідження впливу холодної осадки з наступним відпалом на еволюцію структури і механічні властивості гарячекатаних IF-сталей. Висновок. Досліджено структуру, розмір зерен, щільність дислокацій, мікротвердість сталей 01ЮТА и 01ЮТА* після прокатки, холодної осадки та відпалу. Досліджені сталі характеризуються різною здатністю до деформації і кращою штампованістю сталі 01ЮТА*.; EN: Raising of problem. The low carbon steels which have relatively high plasticity and can undergo significant deformation without the danger of the fracture and with minimum energy costs are used for the manufacture of cold formed conventionally. The disadvantage of the carbon steels is a tendency to strain aging. The increasing quality requirements products has led to the new class of steels with low carbon and nitrogen contents (IF-steel). The level of their production in the world is constantly increasing. IF-steels have good formability and the combination of high strength and ductility allows to maintain high structural strength of products in emergency situations. The ferritic matrix grain refinement, solid solution alloying, regulation dislocation density and substructures in cold rolling, optional - selection of the particulate solid solution strengthening and texture strengthening phases are the main IF-steels hardening factors. The low ratio values т/в and high degree of strain hardening IF-steel are guaranteed high strength properties and thickness uniformity of stamping parts. The using low-carbon steels instead of the usual steels will provide strength while maintaining weight reduction is proportional to the depth of the hood. The study microstructure and microhardness results of the IF-steels after cold rainfall may be useful in cold bulk stamping sheet or cold heading fasteners. The technology of furnace treatment of liquid steel processing is applied ligatures containing calcium. Influence of calcium on the steel’s structure and properties is manifested in the consistent implementation of the multi-stage process, due to its high chemical activity: refining liquid metal globularization nonmetallic inclusions, modify the macro - and microstructure, etc. Thus, investigations of the temperature and deformation modes of treatment influences on the structure and properties of the IF-steels are relevant. Purpose – to study the influence of cold shrink with followed annealing to the structure and mechanical properties evolutions of hot rolled IF-steels. Conclusion. The structure, grains size, dislocation density, microhardness of steels 01ЮТА and 01ЮТА* after rolling, cold upsetting and annealing were investigated. The analyzed steels are characterized by different ability to deformation and it was concluded that steel 01ЮТА* has better formability. Tue, 01 Dec 2015 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/7693 2015-12-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/7692 Название: Особенности влияния модифицирования на структуру и свойства литейных алюминиевых сплавов Авторы: Калинина, Наталия Евграфовна; Калініна, Наталія Євграфівна; Kalinina, Nataliia; Вилищук, Зоя Витальевна; Віліщук, Зоя Віталіївна; Vilishchuk, Zoia; Калинин, Александр Васильевич; Калінін, Олександр Васильович; Kalinin, Oleksandr; Миколайчук, Татьяна Н.; Ніколайчук, Тетяна Н.; Nikolaychuk, Tetiana; Головата А. В., Головатая А. В.; Golovataya, A. Краткий осмотр (реферат): RU: Постановка проблемы. В данное время актуальным является изучение особенностей структуры и свойств литейных алюминиевых сплавов, обработаных нанодисперсными модификаторами. Проведен анализ существующих модификаторов алюминиевых сплавов системы Al−Si. На основе классической теории модифицирования выбран тип тугоплавкого модификатора − порошок карбида кремния SiС размером частиц 50...100 нм. Разработана технология ввода модификатора в расплав. Проведены опытно-промышленные плавки алюминиевого сплава АЛ4, АЛ4С. Научная новизна. Установлены критерии выбора нанодисперсного модификатора SiС. Проложены термовременные параметры модифицирования. Получен эффект измельчения дендритной структуры модифицированных сплавов. Достигнута однородная мелкозернистая структура отливок из модифицируемого сплава АЛ4. Повышены технологические и механические свойства промышленных алюминиевых сплавов, снижена газонасыщеность.; UK: Постановка проблеми. Наразі актуальним стає вивчення особливостей структури та властивостей ливарних алюмінієвих сплавів, оброблених нанодисперсними модифікаторами. Проведено аналіз існуючих модифікаторів алюмінієвих сплавів системи Al−Si. На основі класичної теорії модифікування обрано тип тугоплавкого модифікатора – порошок карбіду кремнію SiС розміром частинок 50...100 нм. Розроблено технологію введення модифікатора в розплав. Проведено дослідно-промислові плавки алюмінієвих сплавів АЛ4, АЛ4С. Наукова новизна. Встановлено критерії вибору нанодисперсного модифікатора SiС. Наведено термічно-часові параметри модифікування та ефект зміни дендритної структури модифікованих сплавів. Досягнуто однорідну дрібнозернисту структуру виливків та модифікованого сплаву АЛ4. Підвищено технологічні властивості промислових алюмінієвих сплавів, знижено газонасиченість, механічні властивості.; EN: Raising of problem. The purpose of this work is studying of features of structure and properties of the foundry aluminum alloys processed by nanodisperse modifiers. The analysi of the existing modifiers of aluminum alloys of Al−Si system is carried out. On the basis of the classical theory of modifying the type of the refractory modifier – carbide silicon as SiC of particles in size 50...100 nanometers it was offered. The technology of input of the modifier in fusion is developed. It is carried out industrial experiences of melting of an aluminum alloy AL4, AL4S. Scientific novelty. Criteria of a choice of the nanodispersive SiC modifier are established. Thermotemporary parameters of modifying are laid. The effect of crushing of dendrit’s structure of the modified alloys is received. The uniform fine-grained structure of castings from the modified AL4 alloy is reached. Technological properties the industrial aluminum alloys are increased, mechanical properties is reduced. Tue, 01 Dec 2015 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/7692 2015-12-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/7666 Название: Влияние скорости циркуляции электролита на свойства дисперсной электролитической меди Авторы: Внуков, Александр Александрович; Внуков, Олександр Олександрович; Vnukov, Aleksandr; Головачев, Артем Николаевич; Головачов, Артем Миколайович; Golovachov, Artem; Белая, Алёна Викторовна; Біла, Олена Вікторівна; Bila, Olena Краткий осмотр (реферат): RU: Постановка проблемы. Получение химически стабильного электролитического порошка меди с регулируемой формой и размерами частиц, с требуемыми структурными, физическими и функциональными свойствами. Методика. Процесс электролитического осаждения дисперсной меди вели с использованием медного растворимого анода и медного катода. Состав электролита: 130 г/л H2SO4+ 40 г/л CuSO4; форма катода – пластина; время электролиза – 1 ч. Экспериментальные исследования проводили в соответствии с планом полного факторного эксперимента (ПФЭ) 23, а также с применением корреляционно-регрессионного анализа. Средний размер частиц определяли с применением метода оптической микроскопии, насыпную плотность порошка – в соответствии с ІSО 3923-1; морфологию частиц – с использованием средств растровой электронной микроскопии. Результаты. По результатам экспериментов получены полиномиальные модели, которые адекватно описывают установленные взаимосвязи параметров. Наиболее значимыми факторами являются скорость циркуляции и температура рабочей среды, а также плотность тока. Установлено наличие синергетического эффекта совместного влияния температуры и скорости циркуляции. При одновременном увеличении этих параметров наблюдается значительное укрупнение частиц порошка меди и повышение насыпной плотности. С повышением скорости циркуляции электролита средний размер частиц увеличивается. При этом зависимость среднего размера частиц от скорости циркуляции носит практически линейный характер, а форма частиц изменяется от мелкокристаллической с хорошо развитыми дендритами до крупнокристаллической со сглаженными ветвями. Научная новизна. Впервые определены закономерности совместного влияния технологических факторов процесса электролиза (плотности тока, температуры и скорости циркуляции электролита, шероховатости поверхности катода и межкатодного расстояния) на морфологию частиц и свойства медного порошка. Выводы. Определены оптимальные уровни основных технологических параметров электроосаждения дисперсной меди с целью обеспечения заданных регулируемых характеристик медного электролитического порошка и расширения областей его применения.; UK: Постановка проблеми. Одержання хімічно стабільного електролітичного порошку міді з регульованою формою і розмірами частинок, з необхідними структурними, фізичними і функціональними властивостями. Методика. Процес електролітичного осадження дисперсної міді вели з використанням мідного розчинного анода і мідного катода. Склад електроліту: 130 г/л H2SO4+ 40 г/л CuSO4; форма катода – пластина; час електролізу – 1 год. Експериментальні дослідження проводили відповідно до плану повного факторного експерименту (ПФЕ) 23, а також із застосуванням кореляційно-регресійного аналізу. Середній розмір частинок визначали із застосуванням методу оптичної мікроскопії, насипну щільність порошку − відповідно до ІSО 3923-1; морфологію частинок − із використанням засобів растрової електронної мікроскопії. Результати. За результатами експериментів отримано поліноміальні моделі, що адекватно описують установлені взаємозв'язки параметрів. Найбільш значимими факторами є швидкість циркуляції і температура електроліту, а також густина струму. Встановлено наявність синергетичного ефекту спільного впливу температури і швидкості циркуляції. У разі одночасного збільшення цих параметрів спостерігається значне укрупнення частинок порошку міді і підвищення насипної щільності. З підвищенням швидкості циркуляції електроліту середній розмір частинок збільшується. При цьому залежність середнього розміру частинок від швидкості циркуляції має практично лінійний характер, а їх форма змінюється від дрібнокристалічної з добре розвинутими дендритами до крупнокристалічної зі згладженими гілками. Наукова новизна. Уперше визначено закономірності спільного впливу технологічних факторів процесу електролізу (густини струму, температури і швидкості циркуляції електроліту, шорсткості поверхні катода і міжкатодної відстані) на морфологію частинок і властивості мідного порошку. Висновки. Визначено оптимальні рівні основних технологічних параметрів електроосадження дисперсної міді з метою забезпечення заданих регульованих характеристик мідного електролітичного порошку і розширення галузей його застосування.; EN: Raising of problem. Synthesis of a chemically stable electrolytic copper powder with controlled particle size and shape, the desired structural, physical and functional properties. Methodology. The process of copper electrolytic deposition were dispersed using a soluble copper anode and copper cathode. The electrolyte composition: 130 g/l H2SO4 + 40 g/l CuSO4; form cathode − plate; electrolysis time − 1 hour. Experimental studies were carried out in accordance with the plan of full factorial experiment (FFE) 23, as well as with the use of regression analysis. The average particle size was determined using optical microscopy method, a bulk density of the powder − under ІSO 3923-1; particle morphology − with the use of scanning electron microscopy. Findings. According to the results of experiments obtained polynomial models that adequately describe the relationship established parameters. The most important factors are the circulation speed and temperature of the electrolyte and the current density. The presence of a synergistic effect of the temperature and circulation speed joint influence. When simultaneous increase of these parameters there is a significant coarsening of copper powder particles and increase bulk density. With increasing rate electrolyte circulation average particle size increases. The dependence of the average particle size of the circulation rate is almost linear, and the shape is changed from fine-grained particles with well developed dendrites to macrocrystalline with smoothed branches. Originality. First defined patterns combined influence of electrolysis process technological factors (current density, temperature and circulation speed of the electrolyte, the surface roughness of the cathode and distance between cathodes) on particle morphology and properties of the copper powder. Conclusions. The optimal levels of the main disperse copper electrodeposition technological parameters was indicated to provide the specified characteristics of controlled electrolytic copper powder and the expansion of application areas. Tue, 01 Dec 2015 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/7666 2015-12-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/7665 Название: Аналіз впливу сталеплавильного виробництва України на навколишнє середовище Авторы: Вергун, Оксана Олександрівна; Вергун, Оксана Александровна; Verhun, Oksana; Пушкаренко, Микита В.; Пушкаренко, Никита В.; Pushkarenko, Mykyta; Олексєєнко, О. Р.; Алексеенко, А. Р.; Alekseenko, A. Краткий осмотр (реферат): UK: Постановка проблеми. Сталеплавильна промисловість чинить активний згубний вплив на навколишнє середовище, що пов'язано зі споживанням великої кількості енергетичних ресурсів, видобуток та використання яких мають незворотні наслідки, різних сировинних матеріалів металорудного походження і утворенням великих кількостей найрізноманітніших відходів. На частку підприємств чорної та кольорової металургії припадає близько 18 % усіх промислових викидів в атмосферу пилу, 8...10 % викидів діоксиду сірки, 35...40 % − монооксиду вуглецю, близько 15 % − оксидів азоту, 10...15 % загального обсягу споживання промисловістю свіжої води і приблизно стільки ж скидання у стічні води. Предмет дослідження − вплив типу сталеплавильного виробництва на навколишнє середовище. Мета публікації – аналіз проблем металургійного забруднення міст та території України в цілому, дослідження методів їх вирішення. Розглянуто основні види сталеплавильного виробництва України та етапи. Враховуючи, що сталеплавильне виробництво − один із найнесприятливиших фізичних чинників навколишнього середовища, питання набуває великого соціальнго, санітарного, екологічного значення, особливо в умовах інтенсивної урбанізації. Розглянуто проблему забруднення літосфери, гідросфери, атмосфери. Висновки. Аналіз та оцінка впливу сталеплавильного виробництва на навколишнє середовище показали, що металургія − одне з основних джерел забруднення, зокрема, в Україні вона посідає друге місце разом із групою переробних підприємств. Основні чинники забруднення − технологічні процеси, що є невід’ємною частиною галузі та оснащення підприємств, які потребують модернізації. Та навіть після тотальної модернізації галузь не стане бездоганно безпечною, адже залишаться проблеми раціонального використання енергоресурсів та утворення побічних продуктів виробництва. Необхідно безперервно досліджувати це питання для впровадження передових технологій та досліджень для забезпечення екологічно безпечного виробництва.; RU: Постановка проблемы. Сталеплавильное производство оказывает активное губительное воздействие на окружающую среду, что связано с потреблением большого количества энергетических ресурсов, добыча и использование которых имеют необратимые последствия, разных сырьевых материалов металлорудного происхождения и с образованием большого количества разнообразных отходов. На часть предприятий черной и цветной металлургии приходится около 18 % всех промышленных выбросов в атмосферу пыли, 8...10 % выбросов диоксида серы, 35...40 % монооксида углерода, 15 % оксида азота, 10...15 % общего объема потребления промышленностью свежей воды, сбросы сточных вод. Предмет исследования – влияние типа сталеплавильного производства на окружающую среду. Цель работы – анализ проблемы загрязнения городов Украины выбросами сталеплавильного производства; рекомендация способов решения проблемы. Рассмотрены основные виды сталеплавильного производства Украины и этапы. Учитывая, что сталеплавильное производство является одним из наиболее неблагоприятных факторов окружающей среды, вопрос приобретает большое социальное, санитарное, экологическое значение. Рассмотрена проблема загрязнения атмосферы, литосферы, гидросферы. Выводы. Анализ и оценка влияния сталеплавильного производства на окружающую среду показал, что металлургия является одним из основных источников загрязнения, в частности, в Украине занимает второе место вместе с группой перерабатывающих предприятий. Основные факторы загрязнения − это технологические процессы, которые являются неотъемлемой частью отрасли, и оснащение предприятий, нуждающихся в модернизации. Но даже после полной модернизации отрасль не станет безупречно безопасной, ведь останутся проблемы рационального использования энергоресурсов и образования побочных продуктов производства. Необходимо непрерывно исследовать этот вопрос для внедрения передовых технологий и исследований для обеспечения экологически безопасного производства.; EN: Raising of problem. Steel-melting production has active and destructive influence upon the environment, what is connected with big amount of power recourses, which extraction and using has irreversible consequences, different raw materials metal-ore origin and education big amount different waste products. About 18 % of all industry emissions of dust, 8…10 % of sulfur dioxide emissions, 35…40 % of carbon monoxide emissions, 15 % of nitrogen oxide emissions fall on part of black and color metallurgy plants, 10…15 % of using fresh water by the industry, the emission of waste water. The subject of research − the influence upon the environment the steel-melting type. The aim of article − the analysis of problem of pollution places and territories of Ukraine, the recommendation to find the ways of the decision of the problem. The basic types of steels melting production of Ukraine are considered in the article, in particular his types and stages technologies of that are evidently shown on the basic metallurgical enterprises of Ukraine. Taking into account, that steels melting a production is one of the most widespread unfavorable physical factors of environment, that acquire important socially, sanitary, ecologically important value, especially in the consequence of intensive urbanization. The problem of contamination of hydrosphere, atmosphere is considered in the consequence of work and development of this industry. Conclusions. Analysis and valuation of influence steelmelting production upon the environment displayed, that metallurgy is one of the main pollution producer. The main causes of pollution- technological processes, which are integral part of the branch, and the plant equipment, which needs development. It is necessary to research this problem for improvement technologies and to provide the environmentally friendly industry. Tue, 01 Dec 2015 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/7665 2015-12-01T00:00:00Z