<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/6955</link>
    <description />
    <pubDate>Wed, 08 Apr 2026 12:45:57 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-08T12:45:57Z</dc:date>
    <item>
      <title>Влияние характеристик прочности на закономерности изменения пластических свойств конструкционных титановых сплавов</title>
      <link>http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/7315</link>
      <description>Название: Влияние характеристик прочности на закономерности изменения пластических свойств конструкционных титановых сплавов
Авторы: Шиян, Артур Витальевич; Шиян, Артур Віталійович; Shyian, Artur
Краткий осмотр (реферат): RU: Рассмотрен характер поведения функциональных зависимостей характеристик пластичности  от прочности  при условии постоянства механической стабильности  для конструкционных титановых сплавов. Установлено, что сплавы делятся на два вида, которые характеризуются повышенной и сниженной пластичностью  при заданной прочности . Показано, что разделение на два вида не зависит от соотношений значений показателей деформационного упрочнения n при деформациях меньших и больших равномерной. Установлено, что зависимость  при условии  = const имеет параболический характер, соответствующий определенному виду сплава по признаку выпуклости или вогнутости. Показано, что характер изменения зависимости  при условии  = const определяется величиной параметра отношения условного предела текучести  к пределу прочности . Предложен экспресс-метод для определения принадлежности конструкционных сплавов к определенному виду.  Изучены особенности поведения параметра  и найдена его связь с базовыми механическими характеристиками металла. Предложен способ измерения интенсивности изменения пластичности  при изменении прочности  на заданном уровне механической стабильности  при помощи показателя величины радиуса кривизны в вершине параболы  и установлены закономерности изменения этого показателя для каждого из видов сплавов.; UK: Розглянуто характер поведінки функціональних залежностей характеристик пластичності  від міцності  за умови постійності механічної стабільності  для конструкційних титанових сплавів. Установлено, що сплави поділяються на два види, які характеризуються підвищеною та зниженою пластичністю  за заданої міцності . Показано, що поділ на два види не залежить від співвідношень значень показників деформаційного зміцнення n за деформацій менших та більших за рівномірну. Встановлено, що залежність  за умови К = const має параболічний характер, відповідний визначеному виду сплаву за ознакою опуклості або увігнутості. Показано, що характер зміни залежності  за умови  = const визначається величиною параметра відношення умовної межі текучості  до межі міцності . Запропоновано експрес-метод для визначення належності конструкційних сплавів до відповідного виду. Досліджено особливості поведінки параметра  та знайдено його зв'язок із базовими механічними характеристиками металу. Запропоновано спосіб вимірювання інтенсивності зміни пластичності  за зміни міцності  на заданому рівні механічної стабільності  за допомогою показника величини радіуса скривлення у вершині параболи  та встановлено закономірності зміни цього показника для кожного з видів сплавів.; EN: The issue on the behaviour of dependences of ductile characteristics  on strength  at the constant mechanical stability  is considered for structural Ti alloys. It is ascertained that alloys are differentiated in two types characterizing by higher and lower ductility  at given strength . It is shown that such differentiation doesn’t depend on the ratio of strain hardening exponents  at strains less and greater than the uniform one. It is established that dependence  has parabolic behaviour of certain type at =const, and this type corresponds to certain type of alloy on the basis of the convexity or concavity, It is exhibited that behaviour of  at =const is pre-determined by the ratio of yield stress  to ultimate strength . Rapid technique for ranging of structural alloys is offered. Specific features of behaviour of parameter  is studied, and it relation with basic mechanical characteristics of metal is found. Method for measurement of change in ductility  at change in strength  at given level of mechanical stability is suggested on the basis of the value of radius of curvature R in parabola tip. Regularities of change in this value for each type of alloys are ascertained.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jun 2015 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/7315</guid>
      <dc:date>2015-06-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Удосконалення методики визначення спектрального складу границь зерен у низьковуглецевих сталях</title>
      <link>http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/7313</link>
      <description>Название: Удосконалення методики визначення спектрального складу границь зерен у низьковуглецевих сталях
Авторы: Сухомлин, Георгій Дмитрович; Сухомлин, Георгий Дмитриевич; Sukhomlin, Georgyi; Щудро, Р. Є.; Щудро, Р. Е.; Shchudro, R.; Щудро, Анатолій Євгенович; Щудро, Анатолий Евгеньевич; Shchudro, Anatoli
Краткий осмотр (реферат): UK: Завдання металургійного комплексу України – розширення і використання якісного сталевого прокату на внутрішньому ринку країни. Мета. Створення такої комплексної методики визначення відносної кількості (спектрального складу) границь у феритній складовій доевтектоїдних сталей, яка буде суміщати переваги двох способів оцінки атомної будови границь – аналітично-мікроструктурного, з одного боку, та методу дифракції зворотно розсіяних електронів (ДЗРЕ) – з іншого. Актуальність. За допомогою методики можна розширити методичну базу матеріалознавства, більш достовірно оцінювати кількісні співвідношення звичайних та спеціальних границь, що дозволить цілеспрямовано впливати на зернограничну структуру і – як наслідок –  поліпшувати експлуатаційні характеристики металів і сплавів з ОЦК решіткою.; RU: Задачей металлургического комплекса Украины является расширение и использование качественного стального проката на внутреннем рынке страны. Цель. Создание такой комплексной методики определения относительного количества (спектрального состава) границ в ферритной составляющей доэвтектоидних сталей, которая будет совмещать преимущества двух способов оценки атомного строения границ, – аналитически-микроструктурного, с одной стороны, и метода дифракции обратно рассеянных электронов (ДОРЭ) – с другой. Актуальность. С помощью методики можно расширить методическую базу материаловедения, более достоверно оценивать количественные соотношения обычных и специальных границ, что позволит целенаправленно влиять на зернограничную структуру и, как следствие, улучшать эксплуатационные характеристики металлов и сплавов с ОЦК решеткой.; EN: The objective of the metallurgical complex of Ukraine is the expansion and use of high-quality rolled steel in the domestic market. Purpose. Creating such a complex methodology for determining the relative amount of (spectral) limits in ferritic steels doevtektoidnyh component that will combine the advantages of two methods of evaluation atomic structure boundaries - analytical and microstructure on the one hand, and the method of backward scattered electron diffraction (EBSD) - on the other. Urgency. Using techniques can expand the methodical base materials, more reliably assess the quantitative value of ordinary and special boundaries that will specifically affect  structure and – as a result – improved performance metals and alloys with bcc lattice.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jun 2015 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/7313</guid>
      <dc:date>2015-06-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Дослідження поверхневої енергії міжфазних границь під час дифузійного γ→α перетворення</title>
      <link>http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/7311</link>
      <description>Название: Дослідження поверхневої енергії міжфазних границь під час дифузійного γ→α перетворення
Авторы: Сухомлин, Георгій Дмитрович; Сухомлин, Георгий Дмитриевич; Suhomlin, Georgyi; Лаухін, Дмитро Вячеславович; Лаухин, Дмитрий Вячеславович; Laukhin, Dmytryi; Бекетов, Олександр Вадимович; Бекетов, Александр Вадимович; Beketov, Aleksandr; Машковська, А. В.; Машковская, А. В.; Mashkovska, A.
Краткий осмотр (реферат): UK: Мета. Визначення величини питомої поверхневої енергії (натягу) міжфазних і внутрішньофазних границь, що формуються під час дифузійного γ→α перетворення по перерізу товстого листа з низьковуглецевої мікролегованої сталі 10Г2ФБ. Методика. Використання рівняння Янга для аналізу потрійних стиків. Результати. Проведений комплекс досліджень дозволив установити, що на формування перлітної складової доевтектоїдної сталі впливають міжфазні границі аустеніт–ферит. Навпаки, границі між феритними компонентами перлітних колоній не впливають на поверхневу енергію границь між перлітом та феритом, оскільки ці границі виникли вже після того, як сформувались потрійні стики між границями аустеніт–ферит. Наукова новизна. Встановлення впливу поверхневої енергії границь на формування кінцевої структури металопрокату з низьковуглецевих мікролегованих сталей. Практична значимість. Коригування режимів виробництва металопрокату для будівельних металевих конструкцій. Можливість підвищення комплексу механічних властивостей металевих конструкцій за рахунок отримання в структурі нанорозмірних елементів.; RU: Цель. Определение величины удельной поверхностной энергии (натяжения) межфазных границ, формирующихся при диффузионном γ→α превращении, по сечению толстого листа из низкоуглеродистой микролегированной стали 10Г2ФБ. Методика. Использование уравнения Янга для анализа тройных стыков. Результаты. Проведенный комплекс исследований позволил установить, что на формирование перлитной составляющей доэвтектоидной стали оказывают влияние межфазные границы аустенит–феррит. И напротив, границы между ферритными компонентами перлитных колоний не влияют на поверхностную энергию границ между перлитом и ферритом, так как эти границы возникли уже после того, как сформировались тройные стыки между границами аустенит–феррит. Научная новизна. Установление влияния поверхностной энергии границ на формирование конечной структуры металлопроката низкоуглеродистых микролегированных сталей. Практическая значимость. Корректировка режимов производства металлопроката для строительных металлических конструкций. Возможность повышения комплекса механических свойств металлических конструкций за счет получения в структуре наноразмерных элементов.; EN: Purpose. Determination of the specific surface energy (tension) of interphase borders, formed bу the diffusion γ→α transformation, over the cross section of a thick sheet of low carbon micro-alloyed steel 10G2FB; Methodology. Using the Yang equation for the analysis of triple junctions. Findings. Research efforts revealed that interphase boundaries of the austenite-ferrite have an impact on the formation of pearlite component of low carbon steel. Conversely, the boundary between the ferrite components of pearlite colonies have no effect on surface energy of the boundaries between ferrite and perlite, since these borders have arose after the triple junctions were formed between the boundaries of the austenite-ferrite. Originality. The establishment of of influence of the surface energy of the borders on the formation of the final structure of metal rolling of low carbon micro-alloyed steels Practical value. Adjustment modes of production of rolled metal products for building metal constructions. The ability to improve complex of mechanical properties of metal constructions by obtaining in the structure nanoscale elements.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jun 2015 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/7311</guid>
      <dc:date>2015-06-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Исследование физико-механических свойств интерметаллидных катализаторов, полученных в условиях СВС</title>
      <link>http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/7308</link>
      <description>Название: Исследование физико-механических свойств интерметаллидных катализаторов, полученных в условиях СВС
Авторы: Середа, Борис Петрович; Середа, Борис Петрович; Sereda, Borys; Белоконь, Юрий Александрович; Бєлоконь, Юрій Олександрович; Belokon, Yuryi; Белоконь, Карина Владимировна; Бєлоконь, Каріна Володимирівна; Bielokon, Karina; Середа, Дмитрий Борисович; Середа, Дмитро Борисович; Sereda, Dmytro
Краткий осмотр (реферат): RU: Цель. Для получения алюминидов никеля наряду с традиционными методами литья  и порошковой металлургии в последнее время стали использовать технологию самораспространяющегося высокотемпературного синтеза (СВС). Необходимо установить закономерности формирования пористости и прочности интерметаллидных катализаторов при изменении режима СВС-процесса и степени легирования.  Методика. В качестве исходных компонентов использовали чистые порошки никеля, алюминия, кобальта, меди, оксида марганца. Дисперсность порошков составляла 100–150 мкм. Схема приготовления шихты включала дозировку, смешивание, заполнение формы, СВС-прессование и термическую обработку. Механическую прочность образцов с покрытием определяли с помощью машины УГ-20. Испытания на сжатие проводили согласно ГОСТ 25.503-97. Термический анализ исследуемого образца проводили на приборе марки Derivatograph Q 1050. Микроструктуру полученных катализаторов исследовали на световом микроскопе «Neophot-21» и растровом электронном микроскопе «РЭМ-100». Результаты. Анализ результатов исследования физико-механических свойств интерметаллидных катализаторов показал, что они отличаются в зависимости от состава смеси и технологического режима их обработки. Различие в физико-механических свойствах катализаторов объясняется отличиями в структуре, фазовом составе, величине пористости и размере пор. C введением добавки марганца пористость катализатора увеличивается в результате увеличения объема крупных пор, а структура мелких капилляров при этом совсем не изменяется, что объясняется локализацией оксида марганца в порах катализатора. Однако с введением добавок марганца резко снижается механическая прочность заготовок, которая может быть увеличена, если Ni–Co–Mn катализатор дополнительно пролегировать медью. Важным преимуществом режима СВС является то, что прочность катализатора в 1,5 раза выше, чем у спеченных материалов при той же пористости. Высокие температуры процесса и низкое содержание примесей на границе зерен (из-за самоочистки) приводят к образованию сильных связей между зернами в поликристалле. Среднее значение удельной поверхности для всех исследованных проб катализатора равно 112 м2/г. Анализ дериватограммы исходного образца Ni–Co–Mn–-Cu зафиксировал прирост массы образца в диапазоне температур от&#xD;
200–300 оС на 2 % мас. Научная новизна. Получены новые научные данные о влиянии режима СВС-процесса и степени легирования на пористость и прочность интерметаллидных катализаторов.  Установлены параметры термической устойчивости интерметаллидных катализаторов. Практическая значимость. Установлены параметры СВС-прессования и уровни легирования на повышение пористости и пластичности интерметаллидных катализаторов.; UK: Мета. Для отримання алюмінідів нікелю поряд із традиційними методами лиття та порошкової металургії останнім часом стали застосовувати технологію саморозповсюджувального високотемпературного синтезу (СВС). Необхідно встановити закономірності формування пористості і міцності інтерметалідних каталізаторів при зміні режиму СВС-процесу і ступеня легування. Методика. Як вихідні компоненти використовували чисті порошки нікелю, алюмінію, кобальту, міді, оксиду марганцю. Дисперсність порошків становила 100–150 мкм. Схема приготування шихти включала дозування, змішування, заповнення форми, СВС-пресування і термічну обробку. Механічну міцність зразків визначали за допомогою машини УГ-20. Випробування на стиск проводили згідно з ГОСТ 25.503-97. Термічний аналіз досліджуваного зразка проводили на приладі марки Derivatograph Q1050. Мікроструктуру отриманих каталізаторів досліджували на світловому мікроскопі «Neophot-21» і растровому електронному мікроскопі «РЕМ-100». Результати.  Аналіз результатів дослідження фізико-механічних властивостей інтерметалідних каталізаторів показав, що вони відрізняються залежно від складу суміші і технологічного режиму їх обробки. Різниця у фізико-механічних властивостях каталізаторів пояснюється відмінностями в структурі, фазовому складі, величині пористості та розмірі пор. З уведенням добавки марганцю пористість каталізатора збільшується в результаті збільшення обсягу великих пор, а структура дрібних капілярів при цьому зовсім не змінюється, що пояснюється локалізацією оксиду марганцю в порах каталізатора. Однак з уведенням добавок марганцю різко знижується механічна міцність заготовок, яка може бути збільшена, якщо Ni–Co–Mn каталізатор додатково пролегувати міддю. Важливою перевагою режиму СВС є те, що міцність каталізатора в 1,5 раза вища, ніж у спечених матеріалів при тій же пористості. Високі температури процесу і низький вміст домішок на границі зерен (через самоочищення) зумовлюють утворення сильних зв'язків між зернами в полікристалі. Середнє значення питомої поверхні для всіх досліджених проб каталізатора складає 112 м2/г. Аналіз дериватограми вихідного зразка Ni–Co–Mn–Cu зафіксував приріст маси зразка в діапазоні температур від 200–300 оС на 2 % мас. Наукова новизна. Отримано нові наукові дані про вплив режиму СВС-процесу і ступеня легування на пористість і міцність інтерметалідних каталізаторів. Установлено параметри термічної стійкості інтерметалідних каталізаторів. Практична значимість. Установлено параметри СВС-пресування і рівні легування для підвищення пористості і пластичності інтерметалідних каталізаторів.; EN: Purpose. For nickel aluminides along with traditional methods of casting and powder metallurgy, recently began to use the technology self-propagating high-temperature synthesis (SHS). You must install the regularities of formation porosity and strength intermetallic catalysts when changing the SHS process and the degree of doping. Methodology. As starting components used pure powders of nickel, aluminum, cobalt, copper, and manganese oxide. Dispersible powders was 100–150 mkm. Scheme batch cooking involved dosing, mixing, mold filling, SHS compaction and heat treatment. The mechanical strength of samples was determined via UG-20 machine. Compression testing was performed according to GOST 25.503-97. Thermal analysis of the test sample was performed on the brand Derivatograph Q1050. The microstructure of the obtained catalysts were tested for light microscope «Neophot-21» and a scanning electron microscope «SEM-100». Findings. Analysis of the results of physical and mechanical properties of intermetallic catalysts showed that they differ depending on the mixture composition and process mode processing. The difference in the physical and mechanical properties of the catalyst is due to differences in the structure, phase composition, the porosity and pore size. The introducing additives porosity manganese catalyst is increased by increasing the volume of large pores and the structure with small capillaries not change due to the localization of manganese oxide in the catalyst pores. However, with the introduction of additives manganese sharply reduced mechanical strength blanks which may be increased if the Ni–Co–Mn catalyst additionally prolegirovat copper. An important advantage of SHS mode, is that the strength of the catalyst is 1,5 times higher than that of the sintered materials at the same porosity. High process temperatures and low content of impurities at the grain boundary (due to self-cleaning) lead to the formation of strong bonds between the grains in the polycrystal. The average value for all of the specific surface of the catalyst is tested samples 112 m2/g. Analysis of the initial sample derivatograms Ni–Co–Mn–Cu gave weight gain of the sample at temperatures ranging from 200–300 oС 2 % by weight. Originality. New scientific evidence on the effect of mode of SHS process and the degree of doping on the porosity and strength of the intermetallic catalysts. The parameters of the thermal stability of intermetallic catalysts. Practical value. The parameters of SHS pressing and doping levels to increase the porosity and plasticity of intermetallic catalysts.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jun 2015 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/7308</guid>
      <dc:date>2015-06-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

