Особливості статусу публічного службовця

Abstract

UK: Особливий статус службовця – це система закріплених у нормативно-правових актах та гарантованих державою прав, свобод, обов’язків, відповідальності, відповідно до яких індивід як суб’єкт права координує свою поведінку у суспільстві. Особливий статус службовця обумовлюється не лише його юридичним статусом, а й особливостями його соціального статусу, що існує на даний період розвитку суспільства і держави. Так соціальний статус особи залежить від сутності соціального укладу суспільства в умовах якого він складається і функціонує. На нього впливає безліч факторів. Основним з них є місце праці і наявна у суб’єкта власність. Особа перетворюється на суб’єкта права не автоматично. Вона визнається такою законами держави і насамперед її конституцією. Зазначимо, що правовий статус характеризується стабільністю і визначеністю, передбачає рівність прав і обов’язків громадян, рівність їх перед законом та є основою для набуття конкретних суб’єктивних прав, покладання обов’язків і несення відповідальності. В той же час, індивідуальний статус є статусом особи як індивідуума, який становить персоніфіковані права і обов’язки в їх конкретних, природних і набутих здібностях і особливостях (стать, вік, родинний стан, стан здоров’я, релігійні переконання тощо), відрізняється рухливістю тобто змінюється відповідно до тих змін, що відбуваються в житті людини. Спеціальний статус саме публічної особи яка професійно займається діяльністю із практичного виконання завдань і функцій держави визначає в Україні закон «Про державну службу». За цим законом державним службовцем є громадянин України, який займає посаду у державній службі, в органах державної влади, або іншому державному органі, його апараті, одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Дія цього Закону поширюється на державних службовців.

EN: The special status of an employee is a system of rights, freedoms, duties, responsibilities enshrined in regulations and guaranteed by the state, according to which the individual as a subject of law coordinates his behavior in society. Legal status is the legal status of a citizen. However, it is due to the peculiarities of its social status, which exists at this time in the development of society and the state. Thus, the social status of a person depends on the essence of the social structure of society in which it is formed and operates. It is influenced by many factors. main ones are the place of work and the property available to the subject. A person does not automatically become a subject of law. It is recognized as such by the laws of the state and, above all, by its constitution. Legal status is characterized by stability and certainty, provides for equal rights and responsibilities of citizens, their equality before the law and is the basis for the acquisition of specific subjective rights, responsibilities and accountability. Individual is the status of a person as an individual, which is personalized rights and responsibilities in their specific, natural and acquired abilities and characteristics (gender, age, marital status, health, religious beliefs, etc.), is mobile, ie varies according to those changes in human life. The special status of a public person who is professionally engaged in the practical implementation of tasks and functions of the state is determined in Ukraine by the law "On Civil Service". According to this law, a civil servant is a citizen of Ukraine who holds a position in the civil service, public authorities, or other state body, its staff, receives a salary from the state budget and exercises the powers established for this position, directly related to performance of tasks and functions of such state body, and also adheres to the principles of civil service. This Law applies to civil servants.