Вплив вуглецю, сенсибілізації й зернограничного конструювання на корозійну стійкість границь зерен у високолегованих сталях

Abstract

UK: Вуглець є неминучою домішкою у високолегованих сталях і має визначальний негативний вплив на корозійну стійкість великокутових границь зерен (ГЗ), отже, на стійкість проти міжкристалітної корозії (МКК) Це зумовлено тим, що основною причиною виникнення МКК є виділення на ГЗ при сенсибілізації сталей (відпуску, зварюванні, тривалій експлуатації при температурах 450...800° С), – карбідів хрому і молібдену, зумовлене низькою розчинністю вуглецю в аустеніті за таких температур (до 0.005 %) що значно нижче, ніж вміст С у промислових сталях. Для зниження вуглецю розроблено спеціальні металургійні процеси, які дозволяють отримувати сталі з ультра низьким його вмістом (наприклад, 304 ELC і 316 ELC (ELC – extra low carbon)) і підвищеною стійкістю проти МКК. Але їх використання здорожчує металопродукцію, тому актуальним є науково обґрунтоване визначення оптимального допустимого вмісту С для кожної конкретної марки сталі, що забезпечує її гарантовану стійкість проти МКК після сенсибілізації.