Теоретичні аспекти розвитку «третього сектору» і суб’єктів «соціальної економіки» в Україні

Abstract

UK: У статті аналізуються окремі теоретичні аспекти розвитку «третього сектору» та суб’єктів соціальної економіки. Терміни «соціальна економіка» та «третій сектор» давно поширені в західній економічній науці, законодавстві та діловій практиці і сьогодні є важливою складовою економіки розвинутих країн. Проте для України вони є відносно новими, малопоширеними та недостатньо дослідженими, що, у свою чергу, створює перешкоди для їх активного розвитку. Тому аналіз існуючих підходів у європейській економічній науці та розробка теоретичних аспектів розвитку «третього сектору» та соціальної економіки в Україні є дуже актуальним і важливим науковим завданням. Встановлено особливості використання терміна «соціальна економіка» у двох різних значеннях. Перший пов’язаний із загальнотеоретичними аспектами макроекономіки та окремими теоретико-політичними економічними концепціями «вдосконалення» капіталізму. Друга пов’язана з практичним втіленням ідеї взаємодопомоги у вигляді особливого типу підприємств (організацій), які мають «некапіталістичну природу» (не бажають отримувати прибуток) і утворюють окремий особливий сектор. ринкової економіки, що складається з реальних суб’єктів господарювання, діяльність яких базується на ідеї взаємодопомоги та має чітке соціальне спрямування. У сфері соціальної економіки виокремився та набув поширення ще один термін – «солідарна економіка» – як частина соціальної економіки на низовому рівні (в окремих територіальних громадах та на основі інших стійких груп людей, об’єднаних певним принципом). знак солідарності). Тому в літературі терміни «соціальна» та «солідарна» економіка зустрічаються як окремо, так і разом, коли йдеться про організації чи підприємства соціальної (солідарної) економіки (організації ССЕ або ЕСС). Терміни «соціальна економіка» та «третій сектор» досить близькі за змістом, оскільки об’єднують конкретні недержавні, некомерційні, соціально орієнтовані організації. Проте «третій сектор» — це категорія, яка включає, але не обмежується суб’єктами соціальної економіки. Іншими словами, «соціальна економіка» є найбільшою і найважливішою частиною «третього сектора». До суб'єктів соціальної економіки традиційно відносяться кооперативи, пайові товариства, асоціації фондів і соціальні підприємства. Усі вони мають некомерційний економічний характер і специфічне правове регулювання. У статті значну увагу приділено розкриттю цих ознак, спільних рис та відмінностей різних суб’єктів суспільного господарства.

EN: The article analyzes certain theoretical aspects of the development of «the third sector» and subjects of social economy. The terms «social economy» and «third sector» have long been in circulation in Western economic science, legislation and business practice and today are an important component of the developed countries’ economies. However, for Ukraine they are relatively new, uncommon and insufficiently researched, which, in turn, creates obstacles for their active development. There-fore, the analysis of existing approaches in European economic science and the development of theoretical aspects of the «third sector» and social economy development in Ukraine is a very relevant and important scientific task. The peculiarities of use of the term «social economy» in two different meanings have been established. The first is related to the general theoretical aspects of macroeconomics and certain theoretical and political economic concepts of the «improvement» of capitalism. The second is related to practical embodiment of the idea of mutual aid in the form of a special type of enterprises (organizations) that have a «non-capitalist nature» (do not want to make a profit) and form a separate, special sector of the market economy, consisting of real business entities whose activities are based on the idea of mutual assistance and has a clear social direction. Within the social economy sector, another term stood out and became widespread, which is «solidarity economy» – as a part of the social economy at grassroots level (in individual territorial communities and on the basis of other stable groups of people united by a certain sign of solidarity). Therefore, in the literature, the terms «social» and «solidarity» economy are found both sepa-rately and together when it comes to organizations or enterprises of social (solidarity) economy (SSE organizations or ESS). The terms «social economy» and «third sector» are quite close in meaning, because they unite specific non-state, non-profit, socially oriented organizations. However, «the third sector» is a category that includes, but is not limited to, social economy entities. In other words, «social economy» is the largest and most important part of «the third sector». The social economy sub-jects traditionally include cooperatives, mutual societies, fund associations and social enterprises. All of them have non-profit economic nature and specific legal regulation. In the article, significant attention is paid to the disclosure of these features, common features and differences of various subjects of the social economy.