Solving the Ukrainian demographic disaster: a postmodern perspective

Abstract

EN: This paper explores the demographic crisis in Ukraine through the innovative lens of postmodern theory. Departing from traditional approaches, the authors argue that solving the country's pressing issues of low birth rates and high mortality, especially among the elderly, requires a comprehensive, interdisciplinary strategy grounded in postmodern principles. The analysis first situates Ukraine's demographic woes within the broader global context of climate change, socioeconomic inequality, mass migration, and technological disruption - factors that heighten the complexity of the challenge. It then delves into the specific demographic data, examining not only the statistical trends, but also the sociocultural shifts impacting family formation and reproductive behaviors. Drawing on postmodern concepts of complexity, diversity, anti-universalism, and emphasis on inclusion, the paper proposes a multi-faceted set of solutions. These range from promoting individual expression and creativity, to developing targeted policies supporting young families, revamping migration frameworks, combating discrimination, and even exploring the potential of reproductive technologies. Importantly, the authors frame these interventions within the context of a new national idea centered on preserving and strengthening Ukrainian identity. Ultimately, this study represents a bold, unconventional approach to the demographic crisis, challenging conventional demographic theories and offering a fresh, contextual perspective rooted in postmodern thought. Its findings hold significant implications for policymakers, academics, and civil society stakeholders seeking innovative pathways to address Ukraine's pressing demographic challenges.

UK: У статті розглядається демографічна криза в Україні крізь призму постмодерністської теорії. Ми стверджуємо, що традиційні підходи до вирішення проблеми зниження народжуваності та високої смертності, особливо серед літнього населення, довели свою неефективність. Ми пропонуємо, що комплексний, міждисциплінарний підхід, заснований на постмодерністських принципах складності, різноманітності, неприйняття універсалізму та акцент на інклюзивності й рівності, може запропонувати нові шляхи вирішення цього нагального національного виклику. У статті окреслено ключові глобальні тенденції - зміну клімату, соціальну нерівність, конфлікти та міграцію, економічні й технологічні потрясіння - які створюють дедалі складніший контекст для демографічних проблем України. Далі розглядаються конкретні демографічні показники, включаючи високу смертність серед літнього населення, низьку народжуваність та соціокультурні трансформації, що впливають на формування сім'ї. Спираючись на постмодерністську теорію, ми стверджуємо, що вирішення демографічної кризи в Україні вимагає виходу за межі спрощених, уніфікованих рішень. Натомість ми пропонуємо низку інноваційних, контекстуальних підходів, що охоплюють економічну, соціальну, культурну та технологічну сфери. Серед них - стимулювання індивідуального самовираження та креативності, підтримка молодих сімей, розвиток інклюзивної міграційної політики, боротьба з дискримінацією, інвестиції в освіту та охорону здоров'я, а також дослідження потенціалу репродуктивних технологій. Врешті-решт, стаття закликає до формування нової національної ідеї, зосередженої на збереженні та зміцненні української ідентичності, як способу подолання демографічного спаду в країні. Це сміливий, нетрадиційний погляд, який кидає виклик усталеним теоріям та політичним рецептам у сфері демографії.