ІЧМ – науковий центр розвитку металургійної промисловості України

Abstract

UK: Постановка проблеми. Розглядається історія створення та розвитку Інституту чорної металургії імені З. І. Некрасова Національної Академії наук України. ІЧМ став науковим центром розвитку металургійної промисловості країни. Дослідження видатних учених-металургів ІЧМ свідчать про вагомий внесок, який вони зробили у розвиток металургійної науки та у впровадження їх наукових досягнень у виробництво, у розвиток металургійної промисловості України. Аналіз публікацій. Історія ІЧМ висвітлюється у фундаментальних працях, присвячених металургійній промисловості України, а також у дослідженнях, які були опубліковані до ювілеїв видатних вчених-металургів Інституту чорної металургії, наприклад, академіків З. І. Некрасова, Вад. І. Большакова та ін. Мета статті – проаналізувати процес створення ІЧМ та етапи його розвитку у ХХ та ХХІ ст., а також розглянути вплив на цей процес економічної та політичної ситуації в країні, визначити роль видатних учених-металургів, вплив їх наукових досліджень на розвиток вітчизняної науки та металургійної промисловості України. Історія ІЧМ починається у 1939 р., коли Інститут було організовано у м. Харків у складі Академії наук Української РСР. На початку Великої Вітчизняної війни ІЧМ був евакуйований до Уфи – столиці Башкирії. Під час війни вчені ІЧМ працювали, щоб збільшити випуск металу, спеціальних сталей для оборонної промисловості. У 1943 році. Інститут переведено до Москви, потім до Києва. У 1952-му було прийнято рішення перевести ІЧМ до Дніпропетровська. З. І. Некрасова було обрано директором ІЧМ. Відділи Інституту очолили академіки З. І. Некрасов, О. П. Чекмарьов, К. Ф. Стародубов, член-кор. Академії наук Української РСР К. П. Бунін, С. Н. Кожевников, проф. Н. О. Воронова та ін. У 1960-му році для будівництва лабораторної бази ІЧМ виділено ділянку в районі Ботанічного саду. Висновки. Після творчого піднесення у 1960–1980 рр. ІЧМ пережив складні 1990-ті, але залишився провідним галузевим науково-дослідним Інститутом, зберіг високий науковий потенціал і продовжує виконувати комплексні науково-дослідницьці роботи у галузі чорної металургії. З 1996 до 2015 року, тобто майже 20 років директором ІЧМ був академік НАН України Вад. І. Большаков. ІЧМ співпрацює з великими металургійними підприємствами України, країн СНД, КНР, Японії та ін.

RU: Постановка проблемы. Рассматривается история создания и развития Института черной металлургии им. З. М. Некрасова Академии наук Украины. ИЧМ стал научным центром развития металлургической промышленности нашей страны. Исследования выдающихся ученых-металлургов свидетельствуют об их значительном вкладе в развитие металлургической науки и во внедрение научных достижений в производство, в развитие металлургической промышленности Украины. Анализ публикаций. История ИЧМ освещается в фундаментальных работах, посвященных развитию металлургической промышленности в Украине, а также в книгах, которые были опубликованы к юбилеям выдающихся ученых-металлургов Института черной металлургии, например, академиков З. И. Некрасова, Вад. И. Большакова и др. Цель статьи – проанализировать процесс создания ИЧМ и этапы его развития в ХХ и ХХІ вв., а также рассмотреть влияние на этот процесс экономической и политической ситуации в стране, определить роль выдающихся ученых-металлургов, влияние их научных достижений на развитие металлургической промышленности Украины. История ИЧМ начинается в 1939 г., когда он был создан в г. Харьков в составе Академии наук Украинской ССР. В начале Великой Отечественной войны Институт был эвакуирован в Уфу – столицу Башкирии. Во время войны ученые работали, чтобы увеличить выпуск металла, специальных сталей для оборонной промышленности. В 1943 году Институт перевели в Москву, а потом в Киев. В 1952-м было принято решение перевести Институт в Днепропетровск. З. И. Некрасова избрали директором ИЧМ. Отделы ИЧМ возглавляли академики З. И. Некрасов. А. П. Чекмарев, К. Ф. Стародубов, чл.-корр. Академии наук Украинской ССР К. П. Бунин, С. Н. Кожевников, проф. Н. А. Воронова и др. В 1960 году для строительства лабораторной базы ИЧМ был выделен участок возле Ботанического сада. Выводы. После творческого подъема в 1860–1980-х гг. ИЧМ пережил тяжелые 1990-е, но остался головным отраслевым научно-исследовательским институтом, сохранил высокий научный потенциал и продолжает выполнять комплексные научно-исследовательские работы в отрасли черной металлургии. С 1996 до 2015‑го, т. е. почти 20 лет директором ИЧМ был академик НАН Украины Вад. И. Большаков. ИЧМ сотрудничает со всеми крупными металлургическими заводами Украины, стран СНГ, КНР, Японии и других.

EN: The history of creation and development of the Institute of ferrous metallurgy of the Ukrainian Academy of Sciences named after Z. I. Nekrasov is regarded in the article. IFM has become the scientific center of the development of the metallurgical industry of Ukraine. Researches of the outstanding scientists show their significant contribution in the development of the metallurgical science and implementation of their achievements in the production of the metallurgical industry of Ukraine. Analysis of publications. History of the Institute of the ferrous metallurgy is regarded in the fundamental works devoted to the development of the metallurgical industry in Ukraine and in the works published to the jubilee dates of the prominent scientists academicians Z. I. Nekrasov, V. I. Bol’shakov and others. The purpose of the article is to analyze the process of the creation of the Institute and the stages of its development in the 20th and 21st centuries and to define the influence of the economic and political situation in the country upon this process? To regard the role of the outstanding scientists and influence of their achievements on the development of the metallurgical industry of Ukraine. The history of IFM began in 1939 when it was organized in Kharkiv as a part of the Academy of Sciences of Ukraine. At the beginning of the Great Patriotic war the Institute was moved to Ufa – the capital of Bashkiria. During the war the scientists of the Institute tried to increase the output of metal and special steels for the defence industry. In 1943 the Institute moved to Moscow and then to Kiev. In 1952 it was decided to move the Institute to Dnepropetrovsk. In order to combine the scientific researches and production of metal. Z. I. Nekrasov was elected Director of the Institute. The departments of the Indtitute were headed by academicians Z. I. Nekrasov, A. P. Chekmariov, K. F. Starodubov, Correspondence Members of the Ukrainian Academy of Sciences K. P. Bunin, S. N. Kozhevnikov. Professor N. O. Voronova. Conclusion. In 1960 the site for the construction of the laboratory base was given to the Institute, It was near the Botanical garden. Academician Z. I. Nekrasov creates the Institute of his dream. After creative rise in 1960–1980s the Institute survived during difficult 1990s and remained the leading branch scientific research Institute. IFM has saved high scientific potential and continues to carry out complex scientific research works in the field of the ferrous metallurgy. Academician V. I. Bol’shakov was Director of the Institute for about 20 years (1996–2015). The Institute collaborates with all big metallurgical plants of Ukraine, countries of UIS, China, Japan and other countries.