Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/13488
Назва: Аналіз руйнувань енергетичних об’єктів ядерно-паливного циклу України внаслідок бойових дій рф
Інші назви: Analysis of the destruction of Ukrainian nuclear fuel cycle energy facilities as a result of russian military operations
Автори: Бєліков, Анатолій Серафимович
Belikov, Anatoliy
Пилипенко, Олександр Володимирович
Pylypenko, Oleksandr
Шаломов, Володимир Анатолійович
Shalomov, Vladymyr
Саньков, Петро Миколайович
Sankov, Petro
Тимченко, Павло Олександрович
Tymchenko, Pavlo
Руденко, В. П.
Rudenko, Viacheslav
Ключові слова: енергетичні об’єкти
екологічні наслідки
ядерно-паливний цикл
бойові дії
тероризм
обстріли
потенційні небезпеки
радіаційна безпека
terrorism
shelling
nuclear fuel cycle
energy facilities
potential hazards
radiation safety
environmental consequences
hostilities
Дата публікації: лип-2024
Видавництво: Придніпровська державна академія будівництва та архітектури
Бібліографічний опис: Аналіз руйнувань енергетичних об’єктів ядерно-паливного циклу України внаслідок бойових дій рф / А. С. Бєліков, О. В. Пилипенко, В. А. Шаломов та ін. // Український журнал будівництва та архітектури. – 2024. – № 3. – С. 48-57
Короткий огляд (реферат): UK: Постановка проблеми.У зв’язку з постійними терористичними атаками рфпо об‘єктах енергетики України заподіяноруйнування енергетичній системі, що спричинилоїї знеструмлення і,через це, віяловівідключення по всій території країни. Знищення енергетичних потужностей зумовилонестабільнуроботуокремих підрозділів критичної інфраструктури з вироблення електроенергії на теплових, атомних та гідроелектростанціях і введення вимушених графіків погодинного відключення електроенергії. ЗагарбанняЧорнобильської атомної електричної станції (АЕС), окупація та повний контроль Запорізької АЕС та Запорізької теплової електричної станції (ТЕС). Повне руйнування Каховської гідроелектростанції (ГЕС), часткове руйнування Дніпровської, Дністровської та Канівської ГЕС. Через війнупошкоджено Криворізьку та Придніпровську ТЕС, повністюзруйнованіЛуганська (90–100%), Вуглегірська (90–100%), Зміївська ТЕС (до 90%), майже повністю зруйновані Бурштинська (80–90%) та Ладижинська ТЕС (70–95%). Мета статті полягає у виявленні та аналізі пошкодженьТЕС, ГЕС та АЕС України, черезвоєннідіїрфпроти України та визначеніможливих наслідків для ядерно-паливного циклу (ЯПЦ) нашої держави і можливі перспективи переходу до нових ядерних реакторів європейських та світових виробників паливних елементів, для удосконалення обладнання та стабілізації на енергетичному ринку в умовах ведення бойових дій. Висновок. У ході аналізу потенційних небезпек на радіаційнонебезпечних об’єктах (РНО) України визначено, що основнузагрозустановлятьаварії на РНО з викидом радіаційної речовини ватмосферу, літосферу та гідросферу. Через захват ворогамиЧорнобильськоїта ЗапорізькоїАЕС проведення вимірів стандартними методами дослідження, скринінгу та моніторингу неможливе, доступпредставників МАГАТЕ обмежений.Саме томуслід застосовувати новітні методи проведення вимірювань з використанням автономних дистанційно-керованих наземних, надводних та повітряних дронів в автоматичному об’єктовому або вибірковому вимірюванні радіаційних параметрів на РНО. Використання автономних апаратів (дронів) стало наразінайактуальнішим питанням радіаційної безпеки не тільки атомної енергетики,а й усього ЯПЦ як частини екологічної безпеки України. У випадку загарбанняядерного об’єктачи обмеженого доступу до нього треба змінити й методи досліджень. Якщо об’єкт захоплено частково чи до нього є доступ,тоді можна застосовувати експрес-методи реєстрації радіаційного забруднення або метод забору проб і в подальшому –метод лабораторних досліджень. Проте якщо АЕС або об’єкт, що входять до ядерно-паливного циклу України,захоплений і доступ до нього неможливий,залишаються тільки методи дистанційного вимірювання радіаційної обстановки на ядерних об’єктах і навколо них, за допомогоюназемних та повітряних автономних апаратів. Для подальших досліджень необхідно виявити технічні можливості щодо використання власних копалин, що є в Україні,та перехід із радянських реакторів типу РБМК-1000, ВВЕР-440 та ВВЕР-1000 з паливними елементами, які поставляються нам з рф, на більш сучасні типи реакторів європейського та американського виробництва з відповідними елементами завантаження.Українськийжурналбудівництватаархітектури, No 3 (021), 2024, ISSN (print) 2710-0367, ISSN (online) 2710-037548
EN: Problem statement.Due to Russia's ongoing terrorist attacks on Ukraine's energy facilities, the energy system was damaged, resulting in blackouts and rolling blackouts across the country. The destruction of power capacities resulted in the unstable operation of certain critical infrastructure units for electricity generation at thermal, nuclear and hydroelectric power plants and the introduction of forced hourly blackout schedules. Seizure of the Chornobyl Nuclear Power Plant, occupation and full control of the Zaporizhzhia Nuclear Power Plant and the Zaporizhzhia Thermal Power Plant (TPP). Complete destruction of the Kakhovka hydroelectric power station (HPP), partial destruction of the Dnipro HPP, Dniester HPP and Kaniv HPP. During the hostilities, Kryvyi Rih and Prydniprovia TPPs were damaged, Luhansk TPP (90–100%), Vuhlehirsk TPP (90–100%), Zmiiv TPP (up to 90%) were completely destroyed, Burshtyn TPP (80–90%) and Ladyzhyn TPP (70–95%) were almost completely destroyed. The purpose of the articleis to identify and analyse the damage to Ukrainian TPPs, HPPs and NPPs caused by the Russian military actions against Ukraine and to determine possible consequences for the nuclear fuel cycle of our country and possible prospects for the transition to new nuclear reactors of European and global fuel cell manufacturers, to improve equipment and stabilise the energy market in the context of military operations. Conclusion.In the course of the analysis of potential hazards at radiation hazardous facilities (RHF) in Ukraine, it was determined that the main threat is accidents at RHF with release of radiation into the atmosphere, lithosphere and hydrosphere. In the light of recent events regarding the military seizure of the Chornobyl NPP and Zaporizhzhya NPP, measurements using standard methods of research, screening and monitoring are not possible, and access of IAEA representatives is limited, which is why the latest measurement methods should be used with the use of autonomous remote-controlled ground, surface and air drones in automatic object or sample measurement of radiation parameters at RNS. It is the use of autonomous vehicles (drones) that is currently the most pressing issue of radiation safety not only in the nuclear power industry but also in the entire nuclear fuel cycle as part of the environmental safety of Ukraine. In case of seizure of a nuclear facility or limited access to it, research methods should be changed. If the facility is partially seized or access is available, then express methods of radiation contamination registration or sampling can be usedand the method of laboratory research can be used in the future.However, if a nuclear power plant or a facility that is part of the nuclear fuel cycle of Ukraine is captured and access to it is impossible, then only methods of remote measurement of the radiation situation at and around nuclear facilities using ground and airborne autonomous vehicles remain. For further research, it is necessary to identify technical possibilities for using Ukraine's own mineral resources and switching from Soviet RBMK-1000, VVER-440 and VVER-1000 reactors with fuel elements supplied to us from the Russian Federation to newer types of European and American reactors with appropriate fuel elements.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/13488
Інші ідентифікатори: DOI: 10.30838/J.BPSACEA.2312.040624.48.1058
http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/309168
Розташовується у зібраннях:№ 3

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
BELIKOV.pdf770,73 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.