Reconstructing income strata implicit coalitions in the EU and EFTA countries

Abstract

EN: The article, which aims to conduct a multi-criteria cluster analysis to classify countries by income distribution, growth, and implicit income coalition composition, allowed us to reconstruct implicit income coalitions that have benefited relatively more from economic growth. It also provided methodological advances by calculating right-wing policy indices and a centrist policy index to assess the actual social and economic policy regimes in advanced European economies. The highest right-wing policy indices were recorded in Bulgaria, the Netherlands, Poland, and Romania. The most left-wing policies were in Hungary, Greece, and Lithuania. The most centrist policies were recorded in Belgium, Croatia, and Slovakia. The highest policy polarization in favor of the richest and the poorest strata was identified in Germany and Italy. The type of policy implemented was found to have no significant impact on overall economic growth. On average, the strata in the coalition had 8 percentage points higher income growth over the analyzed 4-year period (2015-2019). This difference was generally larger in fast-growing economies. But the high correlation between the growth of coalition members and outsiders showed that outsiders also benefited significantly from economic growth, albeit to a lesser extent. With the exception of four countries outside the eurozone (Switzerland, Sweden, Norway, and Poland), economic growth was quite inclusive for outsiders and the poorest. A cluster analysis using several criteria allowed us to classify countries by income distribution, growth, and the implicit composition of the income coalition.

UK: Стаття, мета якої полягає у проведенні кластерного аналізу за запропонованими критеріями з метою оцінити і класифікувати країни ЄС і ЄАВТ на предмет розподілу доходів, зростання та неявного складу коаліції верств доходів, дозволила реконструювати неявні коаліції верств доходів, які отримали суттєву й відчутну вигоду від економічного зростання. Усередині ЄС відбувається інституційна конвергенція, на що вказують індекс економічної свободи у широкому розумінні та індекс оцінки системи регулювання. Структурна конвергенція усередині ЄС не відбувається, натомість спеціалізація країн зберігається. Структурні відмінності між економіками ЦСЄ та центром ЄС майже вдвічі вищі, ніж у випадку південних чи скандинавських країн. Структурна дистанція між Півднем та Центром ЄС зараз така ж виразна, як і 1995 року – остання чверть століття не призвела до затребуваної конвергенції. економіки ЄС розходяться з точки зору соціальної динаміки. Аналізовані показники соціального розвитку показують, що поляризація між Півднем і Північчю поглибилась. Кілька країн ЄС, зокрема на півдні, зазнали зростання матеріальних злиднів і безробіття (включаючи безробіття серед молоді), і зростаючий розрив у якості життя між поколіннями. В статті запропоновано альтернативні методологічні рішення для оцінки фактичних режимів соціальної та економічної політики у розвинених європейських економіках, зокрема, шляхом розрахунку індексів політики правого крила та індексу центристської політики. Проведений кластерний аналіз дозволив встановити, що найвищі індекси політики правого крила зафіксовані у Болгарії, Нідерландах, Польщі та Румунії. Найлівіша політика ідентифікована в Угорщині, Греції та Литві. Найбільш центристську політику зафіксовано у Бельгії, Хорватії та Словаччині. У Німеччині та Італії ідентифіковано найвищу поляризацію політики на користь найбагатших і найбідніших верств. Було встановлено, що тип політики, що реалізується, не здійснює вирішального істотного впливу на загальне економічне зростання. У середньому верстви у коаліції мали на 8 п. п. більш вище зростання доходів за аналізований 4-річний період (2015-2019). Ця різниця, як правило, була вищою в швидкозростаючих економіках. Встановлена висока кореляція між зростанням членів коаліції та аутсайдерів підтверджує, що аутсайдери також суттєво виграють від економічного зростання, хоч і меншою мірою. За винятком 4 країн за межами Єврозони (Швейцарія, Швеція, Норвегія та Польща) економічне зростання було досить інклюзивним для аутсайдерів та найбідніших.