Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15070
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Турлюн, М. Г. | - |
dc.contributor.author | Самойленко, Євгенія Віталіївна | - |
dc.date.accessioned | 2025-04-07T06:49:58Z | - |
dc.date.available | 2025-04-07T06:49:58Z | - |
dc.date.issued | 2024-04-25 | - |
dc.identifier.citation | Турлюн М. Г. Принципи функціонально-планувальної організації спортивних комплексів / М. Г. Турлюн, Є. В. Самойленко // Матеріали V науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених, (25−26 квітня 2024, Дніпро) : зб. тез. – Дніпро : ПДАБА, 2024. – С. 89-90 | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15070 | - |
dc.description.abstract | UK: Здоров'я нації – пріоритет держави. Спорт розвиває фізичні та психічні здібності та можливості людей. В інформаційному довіднику «Україна спортивна-2018» зазначається, що лише 14,29 % населення України регулярно займаються спортом (для порівняння - у скандинавських країнах цей показник становить 75 %). Із 7 млн дітей шкільного віку здоровими приходять до школи 70 %, а виходять – менше 10 %. Лише 10 % українських дітей займаються спортом. Показники професійного спорту теж зазнають погіршення. Якщо з 1996 року на Олімпійських літніх іграх Україна посідала 9-е місце у загальному заліку, у Токіо у 2016 році у Ріо-деЖанейро 31-е, то у Токіо 44-те. Ця тенденція тільки погіршується, тому що нашим спортсменам просто нема де тренуватися, бо радянські палаци спорту у наших містах давно застаріли, і навіть після реконструкцій та ремонтів не відповідають сучасним вимогам. І за роки незалежності не збудовано жодної багатофункціональної зали, де можна було б повноцінно тренуватися, де можна було б прийняти міжнародні змагання високого рівня. Спортивна архітектура в Україні має залишки радянського минулого у вигляді, добрих на той тимчасовий період, стадіонів, спортивних тренувальних баз, басейнів, палаців спорту, іподромів тощо. Але швидкий розвиток спорту, нові вимоги до нього потребують будівельних змін, зміни площ, об'ємно-просторових перестановок. Будьякий спортивний комплекс, професійно орієнтований на навчання спортсменів, має бути адаптований під універсальне використання для масового спорту. Серед великих представників спортивної інфраструктури такі установи: палац водних видів спорту «Метеор» у м. Дніпро, навчально-спортивна база літніх видів спорту у Львові, спортивний комплекс «Авангард» у Києві, палац спорту «Локомотив» у Харкові. Прикладом закордонного проектування за схожими виділимо спортивний центр Чжунхе, Китай, центр водних видів спорту Хуанлун та спортивний центр університету Вілфріда Лор'є. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Придніпровська державна академія будівництва та архітектури | uk_UA |
dc.subject | спортивні споруди | uk_UA |
dc.title | Принципи функціонально-планувальної організації спортивних комплексів | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Наукові статті |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Турлюн.pdf | 311,89 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.