Аналіз методів оцінки сталого будівництва

Abstract

UK: Будівельна галузь є однією з вагомих секторів економіки, що спричиняє прискоренню зміни клімату та виснаження природних ресурсів. Кожен цикл діяльності будівельної галузі: виробництво будівельних виробів, матеріалів і конструкцій; технології зведення, експлуатація та утилізація будівель і споруд створює значне навантаження на навколишнє середовище. Зростаюче цивільне будівництво в міських районах має значний вплив на навколишнє середовище, економіку та здоров’я населення. На житловий будівельний сектор припадає 40-50 % усієї виробленої в країні енергії, що створює викиди антропогенних парникових газів понад 30 % (в Європі – 40 %). При будівництві будівель витрачається більше третини всієї в країні сировини, 25 % глобальної води і 17 % світової прісної води, у вигляді будівельного сміття залишається понад 30 % твердих відходів. Таким чином, саме ресурсозбереження лягло в основу розробки нової стратегії розвитку будівельної галузі, головним орієнтиром якої стали принципи сталого розвитку. Концепція сталого розвитку з'явилася в результаті об'єднання трьох складових: економічної, соціальної та екологічної. З моменту появи першого методу оцінки сталості будівництва, було розроблено велику кількість різноманітних рейтингових систем/методів оцінки будівель та їх сертифікації критеріям сталого будівництва. Ці рейтингові системи розвивалися на основі коментарів експертів будівельної індустрії, і модернізувалися в міру розвитку технологій, що дозволило поліпшити екологічні показники будівель. Згідно огляду методів було виявлено, що окремо кожен із методів не оцінює всі аспекти відповідності розробленим критеріям стійкості будівлі, а загалом оцінюють енергоефективність та якість внутрішнього середовища.