Шкідливі фактори виробництва: історичний розвиток, економічні наслідки та сучасні підходи до мінімізації ризиків

Abstract

UK: У дослідженні визначено ключові шкідливі фактори виробництва – шум, пил, токсичні викиди, вібрації – та їхній вплив на продуктивність і економічні показники. Сформовано комплексний підхід до оцінки ризиків на основі історичного аналізу (XVIII–XXI ст.) і сучасних даних чотирьох українських металургійних підприємств за 2021–2023 роки. Обґрунтовано необхідність застосування «Коефіцієнта інтегральної небезпеки виробництва» (КІНВ) як інструменту для оцінки сукупного впливу факторів, що забезпечує точність прогнозування втрат і розробку ефективних стратегій управління. Концепція оцінки ризиків набула подальшого розвитку завдяки інтеграції сучасних технологій (IoT, автоматизація), які дозволяють скоротити вплив шкідливих факторів на 20–40%. Удосконалено методи мінімізації економічних збитків (10–15% прибутку) шляхом впровадження адаптивних підходів, зокрема на прикладі ПАТ «Запоріжсталь», де заощаджено 50 млн грн. Дослідження підкреслює важливість системного підходу для досягнення балансу між технологічним прогресом і сталим розвитком у промисловій сфері.

EN: This study delves into the historical evolution, economic consequences, and modern mitigation approaches for harmful production factors–noise, dust, toxic emissions, and vibration–in the metallurgical industry. Through a diachronic lens, it traces their development from the 18th century, when noise levels reaching 100 dB and pervasive smoke diminished worker productivity by 15% due to impaired concentration and respiratory strain, to the 19th–20th centuries, where dust concentrations of 20 mg/m³ and toxic emissions escalated losses to 20%, driven by respiratory illnesses. The 20th–21st centuries introduced vibration (5 m/s²) and gaseous pollutants, pushing productivity declines to 25% via chronic musculoskeletal damage, while the contemporary era grapples with nanoparticles and thermal loads (40°C), resulting in up to 35% losses from microscopic lung damage and heat stress. A novel “Coefficient of Integrated Production Hazard” (CIPH) was formulated to quantify their cumulative impact, leveraging empirical data collected over 2021–2023. The analysis pinpoints dust as the leading economic stressor due to frequent downtime and regulatory penalties, with vibration amplifying overall risks by 10–15%, as evidenced by medical correlations with chronic conditions. Economic impacts are substantial, with direct costs–fines, equipment stoppages, and healthcare–accounting for 10–15% of annual profits, and indirect losses, such as workforce turnover and reputational damage, adding 5–7%. Cutting-edge technologies, including IoT systems and automation, reduce hazards by 20–40%, as demonstrated by a 12% decrease in occupational diseases and an 8% productivity boost in European pilot projects like H2020 SAFER. Advanced materials further curb toxicity by 30%, offering additional cost savings. CIPH emerges as a versatile tool, adaptable for regulatory frameworks and extensible to diverse industrial contexts, with proposed strategies projecting savings of up to 1 billion UAH annually. This research underscores the intricate interplay of technological progress and sustainable industrial practices, advocating a holistic approach to risk management.