Evolution of theories of ecological modernization as a manifestation of the increasing risk of the international economy: actualization of sustainable business practices in the conditions of digital transition

Abstract

EN: The purpose of the article is to study the evolutionary changes in modernization theories with an emphasis on theories of ecological modernization as a special direction in the development of economic science. We recognize the digital transition as a trigger for revising approaches to the interpretation of ecological modernization. The hypothesis of the article is based on the assertion that the increased riskiness of the international economy due to the creation of global valuechains and the strengthening of global interconnectedness, global supply chains leads to an asymmetric distribution of the environmental burden between participants in the world economy, which affects the formation of a specific international division of labor - the green international division of labor. the modernization paradigm of the 1950s and 1960s, which can be called classical, was characterized by focusing research interest on the problems of development, factors and mechanisms of transition from traditionalism to modernity; conducting analysis primarily at the country, national level; operating with endogenous variables, such as social institutions and cultural values; a positive assessment of the modernization process itself as progressive and promising, significantly expanding the potential of human capabilities. The modernization process was viewed as comprehensive, associated with “revolutionary” in significance, radical transformations of models of human existence and activity. The concept of knowledge is characterized by incompleteness, linearity and unambiguous determination, which in itself carries risks. In the modern world, risk begins to be understood as a result of the redundancy of scientific and technological progress. Consequently, within the framework of the theory of ecological modernization, it is accepted as an axiom that the capitalist system contains mechanisms that lead to environmentally friendly activities, and damage to the environment is caused by overexploitation of nature, abuses by the private sector. Social dynamics, which assumes constant modernization, forms a constant interaction of society with various threats and dangers, the result of which are risks. As a result, society itself constantly generates them. They are not a consequence of any exceptional phenomena, but are constantly reproduced in the political, economic, and social spheres of life, and arise as a result of decision-making. The theory of ecological modernization is thus perceived as a model of environmental risk management and political practice that combines direct administrative control and self-regulation, self-restraint in consumption. Ecological modernization is most often defined as a reflexive reorganization of industrial society in an attempt to counter the impending ecological crisis. Ecological modernization in the context of digital transformation is a component of economic reform, which is voluntarily carried out by environmentally and socially responsible businesses. According to the concept of "Industry 4.0", we refer to the "factories of the future" as mechanisms of systemic ecological modernization in the context of digital transformation. In order to maintain material prosperity in modern society, it is important to think together about ecological sustainability as the basis for maintaining life on the planet and about digitalization as the foundation of prosperity.

UK: Мета статті полягає у дослідженні еволюційних змін у теоріях модернізації з акцентом на теоріях екологічної модернізації як особливого напряму у розвитку економічної науки. Ми визнаємо за цифровим переходом тригер до ревізії підходів до інтерпретації екологічної модернізації. Гіпотеза статті базується на твердженні, що посилення ризикогенності міжнародної економіки внаслідок створення глобальних мереж доданої вартості та посилення глобальної взаємопов'язаності, глобальних ланцюгів поставок призводить до неасиметричного розподілу екологічного навантаження між учасниками світового господарства, що впливає на формування специфічного міжнародного поділу праці – зеленого міжнародного поділу праці. Це, в свою чергу, вимагає впровадження конкурентоспроможних сталих стратегій цифрового розвитку, націлених на зелене економічне зростання і підтримку людино орієнтованих соціальних моделей при дотриманні принципів кліматичної нейтральності і раціонального використання природних ресурсів. Відзначено, що озеленення економіки зосереджується на таких ключових цілях: збереження та відновлення природного потенціалу шляхом підтримки біологічного різноманіття, захисту екосистем, раціонального використання ресурсної бази та зниження рівня забруднення навколишнього середовища; позитивні соціальні зміни, що полягають у покращенні якості життя людей (як здоров'я населення, так і природних умов життєдіяльності); підвищення темпів економічного зростання завдяки міжнародній співпраці, глобальним інвестиціям та ефективності новітніх технологій. Акцентовано, що цифровізація призводить до екологічних наслідків у вигляді збільшення споживання енергії та більшої потреби в сировині для електроніки, а також збільшення кількості відходів від електронного обладнання. Перехід до екологічної стійкості зосереджений на збереженні природи та використанні відновлюваних ресурсів без шкоди для навколишнього середовища. Електронні відходи важко переробляти, що призводить до утворення ще більшої кількості відходів. Сучасні теоретичні моделі екологічної модернізації підкреслюють амбівалентний вплив цифрового переходу на навколишнє середовище. Цифрова трансформація промисловості базується на теоретичних концепціях «Індустрії 4.0», «фабрик майбутнього», включаючи цифрові, розумні та віртуальні фабрики. Вони передбачають цифровізацію всього життєвого циклу продукції, використання цифрових моделей як нових розроблених продуктів, так і виробничих процесів, а також поширення цифрових платформ. Ці концепції базуються на цілому спектрі передових технологій, насамперед віртуальному моделюванні, Інтернеті речей, робототехніці, штучному інтелекті, великих даних, хмарних обчисленнях, прогнозній аналітиці, адитивному виробництві. Теоретичні моделі екологічної модернізації не ігнорують розгляд передумов і наслідків посилення конкуренції за традиційні промислові регіони з боку нових центрів проривних технологій. Впровадження проривних зелених технологій може підвищити конкурентоспроможність підприємств у тих країнах, уряди яких приєднуються до глобальних зелених ініціатив щодо скорочення викидів або побудови кліматично нейтральної економіки. Цифровізація сприяє екологічності підприємницької діяльності.