Мережа закладів позашкільної освіти як складова містобудівної системи

Abstract

UK: Постановка проблеми. Вирішення містобудівних проблем побудови розгалуженої та доступної мережі позашкільних навчально-виховних закладів, формування пропозицій щодо розміщення позашкільних установ у структурі забудови та функціонально-планувальних особливостей організації територій позашкільних закладів має системний характер. Системний підхід передбачає дослідження не тільки внутрішньої функціональної структури території, будівель та споруд, а й аналіз зв’язків позашкільних закладів з усією міською забудовою, з промисловими підприємствами та науково-дослідними організаціями, з мережею установ громадського обслуговування та з іншими навчальними закладами. Мета статті ‑ проаналізувати теоретичні дослідження в галузі містобудування, які доцільно враховувати під час розроблення принципів та методів оптимізації мережі закладів позашкільної освіти. Висновки. В дослідженні встановлено, що системний підхід передбачає зв’язок позашкільних закладів освіти зі всією міською забудовою. Формування мережі закладів позашкільної освіти напряму залежить від тенденції розвитку соціально-педагогічних програм та реформування освітньої галузі в цілому. Визначено основні системні властивості мережі позашкільних навчальних закладів. З’ясовано, що у державних програмах реформування освіти зазначається, що кооперація ресурсів позашкільних та загальноосвітніх закладів ‑ один з ефективних шляхів розвитку безперервної освіти. У рамках дослідження ці положення дають можливість значно розширити мережу позашкільних установ та створити нові типи позашкільних закладів у структурі територіальних освітніх округів.

RU: Постановка проблемы. Решение градостроительных проблем построения разветвленной и доступной сети внешкольных учебно-воспитательных заведений, формирование предложений по размещению внешкольных учреждений в структуре застройки и функционально-планировочных особенностей организации территорий внешкольных заведений имеет системный характер. Системный подход предполагает исследование не только внутренней функциональной структуры территории, зданий и сооружений, а и анализ связей внешкольных заведений со всей городской застройкой, с промышленными предприятиями и научно-исследовательскими организациями, с сетью учреждений общественного обслуживания и другими учебными заведениями. Цель статьи ‑ проанализировать теоретические исследования в области градостроительства, которые целесообразно учитывать при разработке принципов и методов оптимизации сети учреждений внешкольного образования. Выводы. В исследовании установлено, что системный подход предполагает связь внешкольных учебных заведений со всей городской застройкой. Формирование сети учреждений внешкольного образования напрямую зависит от тенденции развития социально-педагогических программ и реформирования образования в целом. Оопределены основные системные свойства сети внешкольных учебных заведений. Установлено, что в государственных программах реформирования образования отмечается, что кооперация ресурсов внешкольных и общеобразовательных учреждений является одним из эффективных путей развития непрерывного образования. В рамках данного исследования эти положения дают возможность значительно расширить сеть внешкольных учреждений и создать новые типы внешкольных учреждений в структуре территориальных образовательных округов.

EN: Formulation of the problem. Abstract. Formulation of the problem. The solution of urban development problems of an extensive and accessible network of out-of-school educational institutions, the formation of proposals for the placement of out-of-school institutions in the structure of the building and functional and planning features of the organization of territories of out-of-school institutions has systemically character. The system approach involves studying not only the internal functional structure of the territory, buildings and structures, but also the analysis of the connections of out-of-school institutions with all urban buildings, with industrial enterprises and research organizations, with a network of public service institutions and with other educational establishments. Article purpose: to analyze theoretical research in the field of urban planning, which should be taken into account when developing principles and methods for optimizing the network of out-of-school educational institutions. Conclusions. The research found that the systematic approach implies relation of out-of-school educational institutions with all urban environment, as well as with industrial enterprises and research organizations, with a network of public service institutions and, most importantly, with other educational establishments. The formation of a network of out-of-school educational institutions directly depends on the tendency of the development of social-pedagogical programs and the reform of the educational sector as a whole. The main system properties of a network of out-of-school educational institutions were determined. It was found that the cooperation of the resources of out-of-school and general education institutions is one of the effective ways to develop continuing education. In the state programs of educational reform is noted that the cooperation of the resources between the out-of-school institutions and general educational schools are one of the effective ways of developing continuing education. These provisions to provide an opportunity to significantly expand the network of out-of-school institutions and the creation of new types of out-of-school institutions in the structure of territorial educational districts.