Ієрархічно-компонентний підхід до визначення категорії «інтернаціоналізація підприємства»

Abstract

UK: У статті проаналізовано теорії інтернаціоналізації та з’ясовано взаємозв’язок між різними економічними категоріями, що характеризують міжнародну діяльність із позиції ієрархічного підходу. Визначено місце поняття «інтернаціоналізація підприємства» в даній ієрархії, а також основні форми, в яких вона проявляється. На основі використання блокової логічно-структурної схеми передумов інтернаціоналізації запропоновано розглядати категорію «інтернаціоналізація підприємства» з погляду включення у неї дев’яти компонентів: торговельного, фінансово-економічного, виробничого, технологічного, інфраструктурного, наукового, освітнього, мотиваційного (особистісного), інформаційного середовища. Розроблено авторське визначення категорії «інтернаціоналізація підприємства», що базується на різних теоріях інтернаціоналізації, синтезі понять «глобалізація» та «локалізація» («глокалізація»), компонентному підході з урахуванням того, що інтернаціоналізація підприємства може відбуватися і без виходу на зовнішні ринки.

RU: В статье проанализированы теории интернационализации и выяснена взаимосвязь между различными экономическими категориями, характеризующими международную деятельность с позиции иерархического подхода. Определено место понятия «интернационализация предприятия» в данной иерархии, а также основные формы, в которых она проявляется. На основе использования блочной логически-структурной схемы предпосылок интернационализации предложено рассматривать категорию «интернационализация предприятия» с точки зрения включения в нее девяти компонентов: торгового, финансово-экономического, производственного, технологического, инфраструктурного, научного, образовательного, мотивационного (личностного), информационной среды. Разработано авторское определение категории «интернационализация предприятия», основанного на различных теориях интернационализации, синтезе понятий «глобализация» и «локализация» («глокализация»), компонентном подходе с учетом того, что интернационализация предприятия может происходить и без выхода на внешние рынки.

EN: Theories of internationalization and relationship between different economic categories which characterize international activity, such as “globalization”, “international integration”, “international division of labor”, “international trade”, “foreign economic activity”, “globalization” are analysed and determined in the article from the position of hierarchical approach. Place of the notion “enterprise internationalization” in this hierarchy, as well as its main forms, are determined. It is established that the concept of “enterprise internationalization” is central to the system of notions that characterize international activity, as it stimulates the development of both – world economy and national economies, and ensures their integration. At the same time, the broadest notion of the above mentioned is “globalization”. In accordance with the developed hierarchical model, it is suggested to consider other categories that describe international activity as forms of its internationalization. Based on using the block-logical-structural framework of internationalization preconditions and analysis of internationalization theories, it is suggested to consider the category “enterprise internationalization” in terms of nine components: trade, financial, economic, industrial, technological, infrastructure, scientific, educational, motivational (personal), informational. Category “enterprise internationalization” is considered to be analysed from different points of view – as: (1) process, (2) the form of economic activity, (3) the way to achieve strategic goals, (4) the result. An author's definition of the category “enterprise internationalization” is developed, based on various theories of internationalization, synthesis of the concepts of “globalization” and “localization”(called “glocalization”) and the component approach. It is determined that enterprise internationalization can take place without entering foreign markets, for example, inclusion in the chain of value of domestic enterprises or joint ventures, which carry out foreign-economic activity; an increase in the level of foreign language skills for staff, which facilitates communication at the launch of foreign economic activity etc.