Please use this identifier to cite or link to this item: http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2521
Title: Розвиток національних інноваційних систем країн ЄС у контексті підвищення їхньої ефективності
Other Titles: Развитие национальных инновационных систем стран ЕС в контексте повышения их эффективности
Development of national innovation systems of EU countries in the context of increasing their efficiency
Authors: Гнідіна, Валерія Сергіївна
Гнидина, Валерия Сергеевна
Gnidina, Valeriia
Keywords: національна інноваційна система
країни ЄС
метод оболонкового аналізу даних (DEA)
постійна віддача від масштабу (CRS)
змінна віддача від масштабу (VRS)
ефективність НІС
«ефективний полюс»
национальная инновационная система
страны ЕС
метод оболочечного анализа данных (DEA)
постоянная отдача от масштаба (CRS)
переменная отдача от масштаба (VRS)
эффективность НИС
«эффективный полюс»
national innovation system
EU countries
data envelopment analysis (DEA)
constant return to scale (CRS)
variable return to scale (VRS)
NIS efficiency
“effective pole”
Issue Date: Dec-2019
Citation: Гнідіна В. С. Розвиток національних інноваційних систем країн ЄС у контексті підвищення їхньої ефективності / В. С. Гнідіна // Східна Європа: економіка, бізнес та управління. – 2019. – № 23. – С. 24-33.
Abstract: UK: У статті досліджено особливості розвитку національних інноваційних систем країн ЄС. На основі аналізу показників GII було здійснено ранжування країн за рівнем інноваційного розвитку у складі ЄС та світі загалом. Визначено, що за GII інноваційними лідерами є Швеція, Нідерланди та Великобританія; а аутсайдерами – Хорватія, Греція та Румунія. Розвинуто метод оболонкового аналізу даних (DEA) в аспекті оцінки ефективності національних інноваційних систем (НІС). За результатами аналізу моделей VRS та CRS було зроблено висновок, що деякі лідери не входять до «ефективного полюсу» (Швеція, Данія та Фінляндія), тобто мають потенційні резерви для підвищення обсягу високотехнологічного експорту. У процесі аналізу було отримано рекомендовані значення вхідних та вихідних змінних для НІС країн ЄС, які можуть стати орієнтиром для розроблення інноваційної політики.
RU: В статье исследованы особенности развития национальных инновационных систем стран ЕС. На основе анализа показателей GII было осуществлено ранжирование стран по уровню инновационного развития в составе ЕС и мире в целом. Определено, что по GII инновационными лидерами являются Швеция, Нидерланды и Великобритания; а аутсайдерами – Хорватия, Греция и Румыния. Развит метод оболочечного анализа данных (DEA) в аспекте оценки эффективности национальных инновационных систем (НИС). По результатам анализа моделей VRS и CRS был сделан вывод, что некоторые лидеры не входят в «эффективный полюс» (Швеция, Дания и Финляндия), то есть имеют потенциальные резервы для повышения объема высокотехнологичного экспорта. В ходе анализа были получены рекомендуемые значения входных и выходных переменных для НИС стран ЕС, которые могут стать ориентиром для разработки инновационной политики.
EN: The article investigates the peculiarities of functioning and development of EU countries national innovation systems. As a result of the analysis of indicators of scientific, technical and innovative activity, it was found that there is a significant asynchrony and differentiation of innovative development levels in the EU, since some EU member states don`t have sufficient innovative potential and are not able to fully integrate into the process of formation of the global innovation space. Based on the analysis of key GII indicators, countries were ranked by the level of innovative development within the EU and the world as a whole. It was determined that Sweden, the Netherlands and the UK are the GII innovation leaders in the EU; in turn, Croatia, Greece and Romania are the outsiders (27, 27, 28 ranks in the EU, respectively). The method of DEA in the aspect of assessing the effectiveness of national innovation systems (NIS) was developed. There were two types of DEA models: input-oriented and output-oriented, the specification of the second model (output-oriented) is usually used for practice of evaluation NIS, which is focused on maximizing the output indicator, in this case, the volume of high-tech exports. Based on the analysis of the output VRS and CRS models, depending on the influence of key inputs on the production of high-tech exports, it was concluded that some innovative leaders are not included in the “effective pole” (Sweden, Denmark and Finland), that is, they don`t use the available resources effectively and have potential reserves to improve the efficiency of these NIS. It should also be noted that the analysis identified countries that have 1 in all three efficiency indicators (VRS, CRS and Scale efficiency), that is, they are “reference”, among which are innovative leaders – Germany, France, the Netherlands and Ireland; and the EU's catching up innovators – Malta, Slovakia and Latvia. Also using the values of the VRS model, recommendations were obtained to change the values of indicators for the NIS of the EU countries. It is concluded that by studying the experience of “reference” countries, EU countries can develop a set of measures to improve the efficiency of their NIS, which will allow them to be more competitive on the world stage.
URI: http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2521
Other Identifiers: http://www.easterneurope-ebm.in.ua/journal/23_2019/6.pdf
Appears in Collections:№ 6 (23)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Gnidina.pdf446,53 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.