Оцінювання видового різноманіття біоценозів міста Дніпро

Abstract

UK: Велике значення в корекції та нейтралізації негативного впливу антропогенних факторів на формування екологічно безпечного середовища життєдіяльності людини повинні мати заходи оздоровлення урбанізованого середовища. Враховуючи дані еколого-гігієнічного моніторингу, стан захворюваності мешканців м. Дніпро, стає зрозумілою вагома значущість зелених насаджень, які виконують санітарно-гігієнічні, декоративно-планувальні та емоційно-психологічні функції. Визначення видового різноманіття біоценозів м. Дніпро, таких як парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка, Дніпровсько-Орільський природний заповідник та парк імені Лазаря Глоби, – актуальне науково-практичне завдання в умовах сучасного урбанізованого середовища. Мета дослідження − визначення умов, необхідних для збільшення видового різноманіття біоценозів м. Дніпро; а також підвищення стійкості біоценозів до впливу урбанізації шляхом реконструкції рекреаційних об’єктів за рахунок проведення санітарно-оздоровчих заходів. Методи. З метою оцінювання різноманіття рослинності в природних екосистемах розраховували b-різноманітність (безрозмірні показники − коефіцієнти подібності або, так звані, індекси спільності). Для цього використовували індекси видового багатства Маргалефа, Шеннона–Вівера, Cімпсона, Макінтоша та індекси спільності Жаккара, Сьйоренсена–Чекановського. Встановлено, що збільшення різноманітності видів у міських біоценозах сприятиме підвищенню їх стійкості та продуктивності. Висновки. Високою спільністю видів характеризуються біоценози парків, а дещо меншою − заповідники. Під час оцінювання загальної площі біоценозів урбанізованих ділянок виявлено, що на них висаджено більше видів деревних порід, ніж у парках, площі яких перевищують площі урбанізованих біоценозів у декілька разів. З віком насаджень видове різноманіття біоценозів знижується. Така реконструкція зменшує стійкість біоценозів до впливу урбанізації та потребує проведення санітарно-оздоровчих заходів.

RU: Большое значение в коррекции и нейтрализации негативного влияния антропогенных факторов на формирование экологически безопасной среды жизнедеятельности человека должны иметь способы оздоровления урбанизированной среды. С учетом данных эколого-гигиенического мониторинга, состояния здоровья жителей г. Днипро становится понятной значимость зеленых насаждений, выполняющих санитарно-гигиенические, декоративно-планировочные и эмоционально-психологические функции. Определение видового разнообразия биоценозов Днипра, таких как парк культуры и отдыха имени Т. Г. Шевченко, Днипровско-Орельский природный заповедник и парк имени Лазаря Глобы, является актуальной научно-практической задачей в условиях современной урбанизированной среды. Цель исследования − определение условий, необходимых для увеличения видового разнообразия биоценозов г. Днипро; а также повышение устойчивости биоценозов к воздействию урбанизации путем реконструкции за счет проведения санитарно-оздоровительных мероприятий. Методы. С целью оценки многообразия растительности в природных экосистемах рассчитывали b-разнообразие (безразмерные показатели − коэффициенты сходства или так называемые индексы общности). Для этого использовали индексы видового богатства Маргалефа, Шеннона−Уивера, Cимпсона, Макинтоша и индексы общности Жаккара, Сьёренсена−Чекановского. Установлено, что увеличение разнообразия видов в городских биоценозах приводит к повышению их устойчивости и производительности. Выводы. Высокой общностью видов характеризуются биоценозы парков, а несколько меньшей − заповедники. При оценке общей площади биоценозов урбанизированных участков выявлено, что на них высажено большее количество видов древесных пород, чем в парках, площади которых превышают площади урбанизированных биоценозов в несколько раз. С возрастом насаждений видовое разнообразие биоценозов снижается. Такая реконструкция уменьшает устойчивость биоценозов к воздействию урбанизации и требует проведения санитарно-оздоровительных мероприятий.

EN: Measures for improving the urban environment should be of great importance in the correction and neutralization of the negative impact of anthropogenic factors on the formation of an environmentally safe environment of human life. Taking into account the data of ecological-hygienic monitoring, the state of morbidity of the residents of Dnipro, it becomes clear that green spaces, which perform sanitary-hygienic, decorative-planning and emotional-psychological functions are of significant importance. Determining the species diversity of Dnipro biocenoses, such as the T.H. Shevchenko’s Park of Culture and Recreation, the Dnipro-Oril Nature Reserve and Lazar Hloba’s Park, is an urgent scientific and practical task in the modern urban environment. The purpose of the study is the determination of the conditions necessary to increase the species diversity of biocenoses of Dnipro; as well as increasing the sustainability of biocenoses to the effects of urbanization through reconstruction by sanitary measures. Methods. In order to assess the diversity of vegetation in natural ecosystems b-diversity was calculated (dimensionless indicators − similarity coefficients or the community indices). There were used the species richness indices: Margalef, Shannon-Weaver, Simpson, Mackintosh and the community indices: Jacquard and Sjorensen-Chekanovskyi. As a result of studies, it was found that an increase in species diversity in urban biocenoses leads to an increase in their stability and productivity. Conclusions. Biocenoses of parks are characterized by a high commonality of species, and nature reserves are somewhat smaller. When assessing the total area of biocenoses of urbanized sites, it was revealed that more species of tree species were planted on them than in parks, the areas of which exceed the area of urbanized biocenoses by several times. Such reconstruction leads to a decrease in the stability of the biocenosis to the effects of urbanization, and requires sanitary and recreational measures.