Иллюзия массы

Abstract

RU: Постановка проблемы. Символический характер формулы Эйнштейна в совокупности с противоречивыми трактовками ее физического смысла самим автором порождают самые невероятные идеи и толкования о возможности ее использования в той или иной сфере практической деятельности. Все это вносит определенную сумятицу в правомерность существования этой формулы вообще как зависимости, определяющей общие законы движения в окружающем нас материальном мире. Цель статьи. Анализ физических явлений, которые нашли отражение в указанной формуле, и на основе этого методологическое осмысление области ее адекватной применимости.Результаты. Вскрыты важные аспекты, позволяющие внести определенную ясность в физическую природу взаимозависимости массы, энергии и скорости, показано, что символ m в формуле Эйнштейна не отвечает ньютоновскому (нерелятивистскому) понятию массы как меры количества вещества (именно это обстоятельство породило немало споров по вопросу эквивалентности массы и энергии), вводится понятие инерционно-массового эквивалента энергии m*, который фактически и присутствует в рассматриваемой формуле.Выводы. Сама по себе формула Эйнштейна описывает явления, связанные, прежде всего, с процессами самопроизвольного распада атомных ядер вещества, или, другими словами, с радиоактивным распадом, она непригодна для описания законов движения материальных тел в земных условиях, и ни в коей мере не заменяет в этом смысле основные зависимости механики Ньютона.

UK: Постановка проблеми. Символічний характер формули Ейнштейна в сукупності з суперечливими трактуваннями її фізичного розуміння самим автором породжують найнеймовірніші ідеї та тлумачення про можливість її застосування в тій чи іншій сфері практичної діяльності. Все це вносить певне сум'яття в правомірність існування цієї формули взагалі як залежності, що визначає загальні закони руху в матеріальному світі що оточуючує нас. Мета татті. Аналіз фізичних явищ, які знайшли відображення у зазначеній формулі, і на основі цього методологічне осмислення сфери її адекватної застосовності. Результати. Розкрито важливі аспекти, що дозволяють внести певну ясність у фізичну природу взаємозалежності маси, енергії і швидкості, показано, що символ m у формулі Ейнштейна не відповідає ньютоновському (нерелятивістському) поняттю маси як міри кількості речовини (саме ця обставина породила чимало суперечок із питань еквівалентності маси і енергії), вводиться поняття інерційно-масового еквівалента енергії m*, який фактично і присутній у розглянутій формулі. Висновки. Сама по собі формула Ейнштейна описує явища, пов'язані, перш за все, з процесами мимовільного розпаду атомних ядер речовини, або, іншими словами, з радіоактивним розпадом, вона непридатна для опису законів руху матеріальних тіл у земних умовах і жодною мірою не замінює основні залежності механіки Ньютона.

EN: Problem formulation. The symbolic nature of Einstein's formula in conjunction with the contradictory interpretations of its physical sense by the author produce the most incredible ideas and interpretations about the possibility of its use in a particular area of practice. All of this brings a certain confusion in the legitimacy of the existence of this formula at all, depending on how the general laws defining movement in the material world around us. Purpose. An analysis of the physical phenomena, which are reflected in the above formula, and based on this understanding of the methodological area of its applicability adequate. Results. Revealed important aspects that allow to bring some clarity to the physical nature of the interdependence of mass, energy and speed, it is shown that the symbol m in Einstein's formula does not meet the Newtonian (nonrelativistic) the concept of mass as a measure of the amount of substance (this circumstance has given rise to many disputes regarding the equivalence of mass and energy), the concept of inertial-mass energy equivalent of m*, which is actually present in the given formula. Conclusions. By itself, Einstein's formula describes the phenomena associated primarily with the processes of spontaneous disintegration of atomic nuclei of matter, or in other words, to radioactive decay, it is not suitable to describe the laws of motion of material bodies on Earth, and in no way does not replace in this sense, the main dependence of Newtonian mechanics.