Наномодифицированное гипсовое вяжущее

Abstract

RU: Постановка проблемы. Тенденции развития нанотехнологий в области строительства направлены на разработку продуктов с улучшенными качественными и функциональными характеристиками, повышение эффективности использования уже существующих материалов. Гипсовое вяжущее по сравнению с другими является более экологичным и менее опасными для рабочих. Поэтому устранение недостатков гипсового вяжущего, позволит расширить сферу его применения и улучшить ряд технологических факторов. Цель. Получение гипсового вяжущего с повышенными прочностными характеристиками. Методика проведения исследований. При проведении исследований использовалась стандартная методика определения свойств гипсового вяжущего. Основной материал. Наиболее эффективной, среди исследуемых, является добавка Сика Viscocrete G; так как наблюдается значительный пластифицирующий эффект с существенным приростом прочностных показателей (прочность при изгибе 70%, прочность при сжатии 40%) и достаточным замедлением сроков схватывания – с 12 до 29 минут (конец схватывания). Таурит – это природный полимер кластерного типа, имеющий в своей структуре как органическую, так и минеральную части, не похожий на уже известные углеродсодержащие ископаемые минералы. Несмотря на увеличение водогипсового отношения, введение в состав таурита приводит к увеличению показателей прочности. При этом следует отметить, что введение в составы таурита позволяет получить абсолютно гладкую поверхность образцов – без видимых невооруженным глазом пор. Выводы. Введение в состав гипсового вяжущего добавок пластификаторов позволяет значительно уменьшить водогипсовое отношение. Добавление к составам модифицированного вяжущего таурита приводит к незначительному (до 2%) увеличению водогипсового отношения и приросту показателей прочности. На основании полученных результатов были определены оптимальные составы модифицированного гипсового вяжущего.

UK: Постановка проблеми. Тенденції розвитку нанотехнологій у сфері будівництва спрямовані на розробку продуктів з поліпшеними якісними і функціональними характеристиками, підвищення ефективності використання вже існуючих матеріалів. Гіпсове в'яжуче порівняно з іншими є більш екологічним і менш небезпечними для робітників. Тому усунення недоліків гіпсового в'яжучого, дозволить розширити сферу його застосування і поліпшити ряд технологічних чинників. Мета. Отримання гіпсового в'яжучого з підвищеними характеристиками міцності. Методика проведення досліджень. При проведенні досліджень використовувалася стандартна методика визначення властивостей гіпсового в'яжучого. Основний матеріал. Найбільш ефективною, серед досліджуваних, є добавка Сіка Viscocrete G; так як спостерігається значний пластифікуючий ефект з суттєвим приростом показників міцності (міцність при вигині 70%, міцність при стисненні 40%) та достатнім уповільненням термінів тужавлення – з 12 до 29 хвилин (кінець тужавлення). Таурит – це природний полімер кластерного типу, що має у своїй структурі як органічну, так і мінеральну частини, не схожий на вже відомі вуглецевомісткі копалини. Незважаючи на збільшення водогіпсового відношення, додавання до складу таурита призводить до збільшення показників міцності. При цьому слід зазначити, що введення в склади таурита дозволяє отримати абсолютно гладку поверхню зразків – без видимих неозброєним оком пір. Висновки. Введення у склад гіпсового в'яжучого добавок пластифікаторів дає змогу значно зменшити водогіпсове відношення. Додавання до складів модифікованого в'яжучого таурита призводить до незначного (до 2%) збільшення водогіпсового відношення і приросту показників міцності. На підставі отриманих результатів були визначені оптимальні склади модифікованого гіпсового в'яжучого.

EN: Summary. Statement of the problem. Trends in the development of nanotechnology in the field of construction aimed at the development of products with improved quality and functional characteristics, improved utilization of existing materials. Gypsum binder in comparison with others is more environmentally friendly and less dangerous for the workers. Therefore, the deficiencies of gypsum binder, will expand its scope and improve a number of technological factors. Goal. Obtaining gypsum binder with high strength characteristics. The methodology of the research. When conducting research using the standard methods of determining the properties of the gypsum binder. The primary material. The most effective among the studied is the additive sica Viscocrete G; since there is a significant plasticizing effect with a significant increase in strength characteristics (bending strength 70% compressive strength 40%) and sufficiently slow setting time – 12 to 29 minutes (end of setting). Taurit is a natural polymer of the cluster type, having in its structure both organic and mineral parts that are not similar to the already known fossil based carbonaceous minerals. Despite the increase in vodopiyanova relations, introduction to composition Taurito leads to an increase in strength. It should be noted that the introduction of the compositions of the Taurito allows to obtain an absolutely smooth surface of the samples without visible to the naked eye since. Conclusions. Introduction to the composition of the gypsum binder additives plasticizers can significantly reduce vedogiovane attitude. Add to compositions of modified binder Taurito leads to a slight (2%) increase water gupsum relationships and increase strength. On the basis of the obtained results was determined the optimal compositions of modified gypsum binder.