Екологічна оцінка порушення ґрунту внаслідок будівельної діяльності

Abstract

UK: Постановка проблеми. Створені внаслідок будівельної діяльності урбоекосистеми забезпечують вимоги людини в комфортному житлі, проте ініціюють цілу низку екологічних проблем пов’язаних з погіршенням якості компонентів навколишнього середовища, насамперед, ґрунту – як ланки, що завдяки своїм протекторним функціям забезпечує депонування різноманітних ксенобіотиків та є середовищем існування живих організмів. Екологічна оцінка порушення ґрунту внаслідок будівельної діяльності повинна, по-перше, торкатися всіх його функцій, адже вони забезпечують в значній мірі гомеостаз урбоекосистеми; по-друге, включати найбільш вагомі показники, які є репрезентативними для даного виду діяльності, швидко та інформативно свідчать про порушення. Мета. Провести визначення негативних наслідків впливу будівельної діяльності на ґрунт шляхом екологічної оцінки порушення агрофізичних та агрохімічних властивостей, а також токсичності для живих організмів. Порівняльну екологічну оцінку міського ґрунту трансформованого внаслідок будівельної діяльності проводили відносно зонального ґрунту для Північного Степу України – чорнозему звичайного малогумусного важкосуглинкового за агрофізичними та агрохімічними показниками: вміст гумусу, глибина гумусованого профілю, реакція ґрунтового середовища, гранулометричний склад, каменястість, засміченість. Загальну токсичність ґрунтового середовища визначали за Р.Р.Кабіровим, використовуючи, як тест-культуру, овес посівний за наступними тест-функціями: енергія проростання, довжина кореня, висота проростку, суха біомаса. Висновок. Обґрунтовано основні напрямки негативного впливу будівельної діяльності на педосферу та визначено його наслідки, а саме: трансформація ґрунтового профілю, переущільнення, втрата родючості деградація фітоценозу. Утворений в результаті будівельної діяльності урбанозем хоча й наслідував риси зонального ґрунту – чорнозему звичайного малогумусного важкосуглинкового на лесі, проте мав гірші агрофізичні та агрохімічні властивості, а також відзначався низьким рівнем токсичності внаслідок забруднення ксенобіотиками при функціонуванні урбоекосистеми під впливом антропогенного фактору.

RU: Постановка проблемы. Созданные в результате строительной деятельности урбоэкосистемы обеспечивают потребности человека в комфортном жилье, однако инициируют целый ряд экологических проблем, связанных с ухудшением качества компонентов окружающей среды, и прежде всего, почвы – как звена, которое благодаря своим протекторным функциям обеспечивает депонирование различных ксенобиотиков и является средой обитания живых организмов. Экологическая оценка нарушения почвы в результате строительной деятельности должна, во-первых, касаться всех ее функций, ведь они обеспечивают в значительной степени гомеостаз урбоэкосистемы; во-вторых, включать наиболее значимые показатели, которые являются репрезентативными для данного вида деятельности, быстро и информативно свидетельствуют о нарушениях. Цель. Провести определение негативных последствий воздействия строительной деятельности на почву путем экологической оценки нарушения агрофизических и агрохимических свойств, а также токсичности для живых организмов. Сравнительную экологическую оценку городского почвы, трансформированной в результате строительной деятельности, проводили относительно зональной почвы для Северной Степи Украины –чернозема обычного малогумусного тяжелосуглинистого по агрофизическим и агрохимическим показателям: содержание гумуса, глубина гумусованого профиля, реакция почвенной среды, гранулометрический состав, каменистость, засмусоренность. Общую токсичность почвенной среды определяли по Р.Р.Кабирову, используя, как тест-культуру, овес посевной по следующим тест-функциям: энергия прорастания, длина корня, высота проростка сухая биомасса. Вывод. Обоснованы основные направления негативного воздействия строительной деятельности на биосферу и определены его последствия, а именно: трансформация почвенного профиля, переуплотнение, потеря плодородия, деградация фитоценоза. Образованный в результате строительной деятельности урбанозем хотя и наследовал черты зонального почвы – чернозема обыкновенного малогумусного тяжелосуглинистого на лессе, однако имел ухудшенные агрофизические и агрохимические свойства, а также отмечался низким уровнем токсичности вследствие загрязнения ксенобиотиками при функционировании урбоэкосистемы под влиянием антропогенного фактора.

EN: Raising of problem. Created as a result of the building activities, urboecosystems provide human requirements to the comfortable habitation, but initiate a number of environmental problems, which associated with the degradation of the environmental components, especially soil – a link deposit varieties foreign substance and are the habitat of living organisms due to its protective function. Ecological estimation of soil disturbance of the building activity should, firstly, cover all functions, because they provide a large extent urboecosystem homeostasis; secondly, to include the most important representative indicators of the typical activity, fast and informative indicate disturbances. Purpose. Conduct a determining of the negative effects of the building activities to the soil by the ecological estimation of the disturbance of the agrophysical and agrochemical properties, and toxicity to living organisms. Comparative ecological estimation of the transformed urban soil by the building activities performed with regard zonal soil for Ukrainian Northern Steppe – common chernozem with the high content of the humus for the agrophysical and agrochemical indexes: humus content, depth of the humus profile, the reaction of the soil environment, grain size, stoniness, quantity of the debris. The overall toxicity of the soil environment was determined by R.R.Kabirov using as a test culture, oats sowing for the following test functions: energy of the germination, root length, seedling height, and dry biomass. Conclusion. The basic directions of the negative impact of the building activitieshas been justified to the biosphere and defined its consequences: transformation of the soil profile, soil compaction, loss of the fertility, phytocenosis degradation. Formed as a result of building activities, urbanozem imitated characteristics of the zonal soil – common chernozem with high content of humus in the loess, but had worse agrophysical and agrochemical properties and low toxicity due to a contamination of the harmful substances in the impact of the anthropogenic factors to the urboecosystem.