Вдосконалення методів оцінки виробничого ризику при проведенні аварійно-рятувальних робіт (АРР) на об'єктах будівництва

Abstract

UK: Мета. У наш час відбуваються надзвичайні ситуації (НС), що потребує проведення рятувальними підрозділами невідкладних аварійно-рятувальних робіт (АРР) у несприятливих погодних умовах при наявності щільної забудови, стиснених об’ємів приміщень, горючих газів і матеріалів, зруйнованих та напівзруйнованих конструкцій і елементів будівель, що хаотично обрушилися. При цьому рятувальники працюють у вкрай небезпечних умовах з ризиком травмування, у т. ч. і з тяжкими наслідками, зокрема, за 2015 р. під час проведення АРР травмувалися 60 рятувальників, причому 5 – смертельно. Тому необхідним є розвиток методології визначення кількісних показників їх виробничого ризику, що сприятиме вдосконаленню основних методів і засобів безпеки при проведенні АРР. Методика. Зазначено те, що фізичний стан людини упродовж робочого часу змінюється у сторону погіршення якісного виконання розумових і фізичних навантажень. На-приклад, імовірність безпомилкового виконання людиною операцій з прийняття інформації, її оцінки та приймання рішення щодо працездатності підсистем, які нею контролюються, при числі ознак, що сприймаються оператором, у 5-6 і затримці у часі їх появи у 15-40 с, становить P(t) = 0,4470… 0,7830. Крім того, необхідно враховувати і те, що вимоги до ефективності дій рятувальників відносно забезпечення оптимального використання можливостей обладнання і засобів механізації є не-від’ємними з необхідністю урахування їх індивідуальних особливостей і психофізіології, як найважливіших у системі уп-равління. Тому, при визначенні ризику при проведенні аварійно-рятувальних робіт, необхідно враховувати не тільки напра-цювання на відмову технічних систем, які використовуються рятувальниками, а і імовірність безпомилкового виконання останніми виробничих функціональних дій, окремо враховуючи їх у переліку подій та у дереві ризиків. Результати. Дослідженнями встановлено необхідність введення у складові визначення імовірності виникнення нещасного випадку рятувальника не тільки напрацювання на відмову технічних систем (стосовно виконання АРР – це, у першу чергу, ручний механізований інструмент, засоби зв’язку, індивідуального захисту, пожежогасіння і т. ін.), а і психофізіологічних особливостей рятувальників. Встановлено, що існуючі показники своєчасності, точності діяльності оператора, наприклад, такі, як час його роботи між двома відмовами, кількість та інтенсивність відмов за конкретний період часу чи роботи, не у повній мірі визна-чають і відображають діяльність людини. А ступінь стабільності у дотриманні зазначених показників у різних видах і умовах діяльності є характеристикою надійності роботи оператора. І тому вона відображає його безпомилкову роботу і визначається імовірністю правильного розв’язання задач. Наукова новизна і практична значимість. Визначено перелік подій, що призводять до відмов ручного пневматичного підйомника при проведенні АРР, та імовірність їх виникнення з побудовою «дерева відмов» і розрахунком надійності підйомника, обґрунтовано перелік подій, що призводять до заподіяння шкоди здоров’ю рятувальника, визначено їх імовірність з побудовою «дерева ризиків», вдосконалено математичну модель розрахунку ризику імовірністю «людських» відмов (помилок) поряд з імовірністю «технічних», вперше розраховано виробничий ризик рятувальника

RU: Цель. В настоящее время происходят чрезвычайные ситуации (ЧС), что требует проведения спасательными подразделениями неотложных аварийно-спасательных работ (АСР) в неблагоприятных погодных условиях при наличии плотной застройки, ограниченных объемов помещений, горючих газов и материалов, разрушенных и полуразрушенных конструкций и элементов зданий, которые хаотично обрушились. При этом спасатели работают в крайне опасных условиях с риском травмирования, в т.ч. и с тяжелыми последствиями, в частности, за 2015 г. во время проведения АСР травмировались 60 спасателей, причем 5 – смертельно. Поэтому необходимым является развитие методологии определения количественных показателей их производственного риска, что будет способствовать совершенствованию основных методов и средств безопасности при проведении АСР. Методика. Указано, что физическое состояние человека в течение рабочего времени меняется в сторону ухудшения качественного выполнения умственных и физических нагрузок. Например, вероятность безошибочного выполнения человеком операций по приему информации, ее оценке и принятию решения о работоспособности подсистем, которые им контролируются, при числе признаков, воспринимаемых оператором в 5-6 и задержке во времени их появления в 15-40 с, составляет P(t) = 0,4470... 0,7830. Кроме того, необходимо учитывать и то, что требования к эффективности действий спасателей относительно обеспечения оптимального использования возможностей оборудования и средств механизации являются неотъемлемыми с необходимостью учета их индивидуальных особенностей и психофизиологии, как важнейших в системе управления. Поэтому, при определении риска при проведении аварийно-спасательных работ, необходимо учитывать не только наработки на отказ технических систем, которые используются спасателями, а и вероятность безошибочного выполнения последними производственных функциональных действий, отдельно учитывая их в перечне событий и в дереве рисков. Результаты. Исследованиями установлена необходимость введения в составляющие определения вероятности возникновения несчастного случая спасателя не только наработки на отказ технических систем (относительно выполнения АСР – это, в первую очередь, ручной механизированный инструмент, средства связи, индивидуальной защиты, пожаротушения и т. д.), а и психофизиологических особенностей спасателей. Установлено, что существующие показатели своевременности, точности деятельности оператора, например, такие, как время его работы между двумя отказами, количество и интенсивность отказов за конкретный период времени или работы, не в полной мере определяют и отражают деятельность человека. А степень стабильности в соблюдении указанных показателей в различных видах и условиях деятельности является характеристикой надежности работы оператора. И поэтому она отражает его безошибочную работу и определяется вероятностью правильного решения задач. Научная новизна и практическая значимость. Определен перечень событий, приводящих к отказам ручного пневматического подъемника при проведении АСР, и вероятность их возникновения с построением «дерева отказов» и расчетом надежности подъемника, обоснован перечень событий, приводящих к причинению вреда здоровью спасателя, определена их вероятность с построением «дерева рисков», усовершенствована математическая модель расчета риска вероятностью «человеческих» отказов (ошибок) наряду с вероятностью «технических», впервые рассчитан производственный риск спасателя

EN: Goal. In our time there are emergency situation(es) that requires the rescue units of the emergency rescue operations (RDAs) in adverse weather conditions with dense housing, the compressed volume of areas, combustible gases and materials, ruined and dilapidated structures and elements of buildings, chaotically collapsed. The rescuers are working in extremely dangerous condi-tions with the risk of injury, including serious consequences, in particular for 2015 during the ARR was injured 60 rescuers, and 5 – deadly. Therefore, required is development of a methodology of quantification of their production risk, which will contribute to the improvement of the main methods and means of security to the APP. Methods. Provided that the physical state of a person during working time is changing in the direction of deterioration in the quality of performing mental and physical activities. For example, the probability of smooth execution person transactions for receiving information, evaluation and decision-making about the health subsystems, which it controlled, when the number of symptoms perceived by the operator at 5-6 and the time delay of their appearance in 15-40 C, is P(t) = 0,4470... 0,7830. You also need to take into account the fact that the requirements for the effectiveness of the actions of rescuers regarding the optimal use of the capabilities of the equipment and machinery are integral with the necessity of taking into account their individual characteristics and psychophysiology, as the most important in the control system. Therefore, in determining the risk in conducting rescue operations, it is necessary to consider not only the time to failure of technical systems that are used by the rescuers, and the probability of errorfree execution of the last production of functional actions, considering them separately in the list of events and tree risks. Results. Studies have established the need to introduce in the composite definition of the probability of occurrence of an accident of a rescuer not only to failure of technical systems regarding the execution of the APP is, first and foremost, manual mechanized tools, communications, personal protection, fire fighting, etc.), and psychophysiological characteristics of rescuers. It is established that the existing indicators of timeliness and accuracy of activities of the operator, such as its running time between two failures, the number and intensity of failures for a specific period of time or work, do not fully define and reflect human activity. A degree of stability in respect of these indicators in different types and conditions of activities is a characteristic of the reliability of the operator. And so it reflects its errorfree operation and is determined by the probability of correct task solution. The scientific novelty and practical significance. Defines the list of the events leading to the failure of pneumatic lift while conducting emergency and rescue works, and the likelihood of their occurrence with the construction of the fault tree and reliability calculation of lift and justifies a list of events leading to bodily injury of the rescuer, to determine their probability with the construction "tree of risks" improved mathematical model for calculating the risk probability of "human failures" (errors) along with the probability of a "technical", for the first time calculated the production risk of the professional lifeguard