Концептуальні підходи до визначення і дослідження наукових шкіл в історії будівельної освіти ПДАБА

Abstract

UK: Постановка проблеми. Сьогодні у процесі реформування соціально-економічної системи України відкриваються нові шляхи розвитку науки, підготовки кадрів, здатних забезпечити гідне місце держави у світовому просторі. У сучасній системі вищої школи першочергового значення набуває розвиток фундаментальних наукових досліджень, зокрема, тих, котрі стосуються будівельної галузі. Залучення до наукових теренів талановитої молоді, виховання в неї методологічної та емпіричної культури, підвищення вимог до результатів дослідницької праці, забезпечення високої ефективності і конкурентоспроможності наукової продукції визначається як основне завдання кожного вишу України. Такі зміни зумовлюють потребу в якісно новому підході до організації науково-дослідницької діяльності вищих навчальних закладів, а саме: у відтворенні, розвитку і примноженні наукових шкіл як осередків ефективної підготовки носіїв і творців науково-технічного прогресу в сучасних умовах. Дослідження та вивчення фундаментальних наукових шкіл, зокрема будівельної галузі − складне та диверсифіковане завдання, вирішенню якого протягом тривалого часу не приділялося належної уваги, хоча, здавалося б, будівельна галузь завжди була популярною і потрібною за будь-яких змін, політичних чи економічних. Лише з початку 1990-х років почали з’являтися публікації, автори яких для вивчення здобутків українських учених і учених-будівельників, зокрема, могли керуватися передусім фаховими, а не ідеологічними мотивами. За останній час відповідні дослідження в Україні пройшли певну еволюцію в плані їх спрямованості, комплексності та глибини аналізу. Мета дослідження – виділити та охарактеризувати академічні наукові школи будівельної освіти, зокрема, на прикладі наукових шкіл Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. Це складне методологічно та значне за обсягом первинного матеріалу завдання, що потребує глибинного та системного опрацювання. Виконати його в межах однієї статті неможливо, тому на цьому етапі обмежимося лише окресленням концептуальних підходів до виділення та систематизації наукових шкіл, а також визначенням методологічних проблем, пов’язаних із вирішенням вказаного питання. Аналіз стану вивчення проблеми свідчить, що в наукових доробках багатьох дослідників накопичений значний матеріал для студіювання феномену наукової школи, проте остаточно не узгоджені підходи до нього в різних галузях науки. У 70-х роках ХХ ст. було започатковано вивчення теоретичних аспектів феномену наукової школи. Розвідки багатьох учених, зокрема, П. Анохіна, А. Баєва, К. Ланге, М. Родного, М. Семенова [1; 2; 6; 12; 13] присвячені загальним принципам функціонування наукових шкіл як різновиду дослідницьких колективів, висунули на порядок денний проблему дослідження колективних форм творчості вчених.

RU: Постановка проблемы. Сегодня в процессе реформирования социально-экономической системы Украины открываются новые пути развития науки, подготовки кадров, способных обеспечить достойное место государства в мировом пространстве. В современной системе высшей школы первоочередного значения приобретает развитие фундаментальных научных исследований, в частности, тех, которые касаются строительной отрасли. Привлечение к научным поприщам талантливой молодежи, воспитания у нее методологической и эмпирической культуры, повышения требований к результатам исследовательского труда, обеспечения высокой эффективности и конкурентоспособности научной продукции определяется как основное задание каждого вишу Украины. Такие изменения предопределяют потребность в качественно новом подходе к организации научно-исследовательской деятельности высших учебных заведений, а именно: в воссоздании, развитии и приумножении научных школ как ячеек эффективной подготовки носителей и творцов научно-технического прогресса в современных условиях. Исследование и изучение сложное и диверсифицированное задание, решению которого в течение длительного времени не уделялось надлежащего внимания, хотя, казалось бы, строительная отрасль всегда была популярной и нужной при любых изменениях, политических или экономических. Лишь с начала 1990-х годов начали появляться публикации, авторы которых для изучения достижений украинских ученых и ученых-строителей, в частности, могли руководствоваться прежде всего профессиональными, а не идеологическими мотивами. За последнее время соответствующие исследования в Украине прошли определенную эволюцию в плане их направленности, комплексности и глубины анализа. Цель исследования – выделить и охарактеризовать академические научные школы строительного образования, в частности, на примере научных школ Приднепровской государственной академии строительства и архитектуры. Это сложное методологически и значительное по объему первичного материала задания, которое нуждается глубинной и системной проработки. Выполнить его в пределах одной статьи невозможно, потому на этом этапе ограничимся лишь очерчиванием концептуальных а также определением методологических проблем, связанных с решением указанного вопроса. Анализ состояния изучения проблемы свидетельствует, что в научных работах многих исследователей накоплен значительный материал для изучения феномена научной школы, однако окончательно не согласованные подходы к нему в разных областях науки. В 70-х годах ХХ ст. было основано изучение теоретических аспектов феномена научной школы. Работы многих ученых, в частности, П. Анохина, А. Баева, К. Ланге, М. Родного, М. Семенова [1; 2; 6; 12; 13] посвящены общим принципам функционирования научных школ как разновидности исследовательских коллективов, выдвинули на повестку дня проблему исследования коллективных форм творчества ученых.

EN: Problem statement Today the new ways of scientific development, personel training, can provide a worthy place of state in the world state space are opened in the reform of the social and economic system of Ukraine. In modern sytem of higher school the development of basic scientific research, in particular that concern the construction industry. Involvement in scientific territories of talented youth, education in its methodological and empirical culture, increasing demands for labor research results, ensuring high efficiency and competitiveness of scientific production, defined as the main task of every university in Ukraine. These changes lead to the need for a qualitatively new approaches to research activities of higher education institutions, namely reproduction, development and enhancement of scientific schools as centers of effective training media and creators of science and technology in the modern world.

Research and study of fundamental research schools, including the construction industry is a complex and diversified tasks, its solution was not got a big attention for a long, although construction industry has always been popular and necessary in any political or economic changes. Publications has been appearing since 1990s where authors while studing the achievements of Ukrainian scientists, scientists builders, could guided by primarily professional, not ideological reasons. Resently the relevant studies in Ukraine have got a certain evolution in terms of focus, complexity and depth of analysis.

The purpose of the reseacrh is to identify and to characterize academic schools of construction education, particularly in the case of scientific schools of PSACEA. It is methodologically difficult and significant in terms of primary material task that requires deep and systematic study. To solve it in the same article is impossible, so we confine at this stage of forming the conceptual approaches to the systematization and scientific schools, as well as the definition of methodological problems associated with solution of given task.

Analysis of the problem research shows, that the scientific achievements of many researchers accumulated a considerable material for the study of the phenomenon of scientific school, but finallythe approaches are not agreed to it in various fields. The studying of the theoretical aspects of the phenomenon of scientific school was initiated in 70-ies of XX century. Exploration of many scientists, including P. Anokhin A. Baev, K. Lange, M. Rodney M. Semenov [1; 2; 6; 12; 13] devoted to the general principles of the functioning of schools as a form of scientific research teams and the agenda of the issue of collective forms of creativity research scientists was offered.