Влияние кручения под гидростатическим давлением на формирование текстуры и свойств стали 01ЮТ

Abstract

RU: Аннотация. Постановка проблемы. Прогресс мирового автомобилестроения ставит перед разработчиками автомобильной стали задачи уменьшения массы автомобиля, снижения затрат на его производство, повышения степени безопасности при эксплуатации транспортного средства. Наиболее широкое применение для указанных целей находят низколегированные стали с традиционными механизмами упрочнения (измельчение зерна, дисперсионное твердение и твердорастворное упрочнение), а также перспективные IF-стали. Однако увеличение прочности металлических материалов обычно приводит к снижению их пластичности. Достижение высокой прочности и пластичности, необходимых для создания новых перспективных конструкционных и функциональных материалов, является одной из фундаментальных проблем материаловедения. Представлены результаты исследования формирования текстуры стали 01ЮТ после горячей прокатки с последующей интенсивной пластической деформацией (ИПД) методом кручения под гидростатическим давлением (КГД) при температуре 25 °С. Выводы. Установлено, что после горячей прокатки с последующей деформацией методом КГД сохраняется текстура с компонентами {100} и {111}. Вероятно, пластическое деформирование в металле осуществляется по двум механизмам: сдвиг по границам зерен и кристаллографическое скольжение, хотя вклад последнего в формирование текстуры менее выражен. Определено, что значения твердости горячекатаной стали 01ЮТ с последующей деформацией методом КГД повышаются в 2 раза по сравнению с горячекатаным состоянием, модуль упругости практически не изменяется, а пластичность сохраняется на высоком уровне.

UK: Анотація. Постановка проблеми. Прогрес світового автомобілебудування ставить перед виробниками автомобільної сталі завдання зменшення маси автомобіля, зниження витрат на його виробництво, підвищення ступеня безпеки під час експлуатації транспортного засобу. Найширше застосування для вказаних цілей знаходять низьколеговані сталі з традиційними механізмами зміцнення (подрібнення зерна, дисперсійне твердіння і твердорозчинне зміцнення), а також перспективні IF-сталі. Однак збільшення міцності металевих матеріалів зазвичай спричинює до зниження їх пластичності. Досягнення високої міцності і пластичності, необхідних для створення нових перспективних конструкційних і функціональних матеріалів, − одна з фундаментальних проблем матеріалознавства. Наведено результати дослідження формування текстури сталі 01ЮТ після гарячої прокатки з наступною інтенсивною пластичною деформацією (ІПД) методом крутіння під гідростатичним тиском (КГТ) за температури 25 °С. Висновки. Встановлено, що після гарячої прокатки з наступною деформацією методом КГТ зберігається текстура з компонентами {100} и {111}. Вірогідно пластичне деформування в металі здійснюється за двома механізмами : зсув по границях зерен та кристалографічне ковзання, хоч вклад останнього у формування текстури менше виражений. Визначено, що значення твердості прокатаної сталі 01ЮТ з наступною деформацією методом КГТ підвищуються в 2 рази порівняно з гарячекатаним станом, модуль пружності практично не змінюється, а пластичність зберігається на високому рівні.

EN: Abstract. Formulation of the problem. The progress of the global automotive industry confronts developers of automotive steel task of reducing vehicle weight, reduce its production costs, increase security level during operation of the vehicle. The most widely used for this purpose are low alloy steels with conventional hardening mechanisms (grain refinement, precipitation hardening and solid solution hardening), as well as promising IF-steels. However, increasing the strength of metal materials usually leads to a decrease in their plasticity. Achieving high strength and ductility required for the creation of new advanced structural and functional materials, it is one of their basic materials science problems. Presented results of the texture researches of steel 01AlTi after severe plastic deformation (SPD) by torsion under hydrostatic pressure (HPT) at the 25 °C. Conclusion. It is found that after hot rolling with the next deformation by HPT method saved texture with components stored texture {100} and {111}. It is shown that in the process of deformation has been actively developed mechanisms such as a shift along the grain boundaries and crystallographic slip, although its contribution to the formation of the texture is less pronounced. Hardness after HPT 2 times higher, modulus of elasticity hardly changes in comparison with the initial state, and the ductility is retained at a high level.