Розвиток державно-приватного партнерства в забезпеченні соціально відповідальної поведінки суб’єктів господарювання

Abstract

UK: У статті розглянуто умови розвитку державно-приватного партнерства (ДПП) в Україні. Визначено важливість формування нового механізму державно-приватного партнерства, реалізація якого буде взаємовигідною для держави та бізнесу з позицій отримання економічного, соціального та екологічного ефекту в умовах забезпечення сталого розвитку. Визначено ДПП як процедуру, яка є послідовним процесом, який може мати декілька основних етапів. При цьому відзначено, що важливою є саме управлінська складова частина в цьому процесі, де чітко будуть виконуватись функції планування, організації, мотивації та контролю під час створення та реалізації проєктів ДПП. Важливим є етап формування загальних цілей таких проєктів саме державою, визначення зацікавленості бізнесу, формування менеджменту та команди проєкту, моніторинг та контроль за їх виконанням. Розглянуто організаційні моделі ДПП, які хоча мають різний ступінь участі держави та бізнесу в проєктах, проте спрямовані на реалізацію загальних цілей. Визначено особливості, переваги та недоліки кожної моделі ДПП. Визначено особливі риси ДПП, що відрізняються від інших форм співпраці бізнесу та держави. Перспективними є дослідження методичного та нормативного забезпечення механізму реалізації ДПП. Обґрунтовано необхідність розроблення узгодженої та взаємовигідної для держави й бізнесу концепції корпоративної соціальної відповідальності, яка була б адаптованою до нинішніх умов та буде підтримуватися системою законодавчих і заохочувальних заходів, вжитих державою для стимулювання проєктів ДПП.

RU: В статье рассмотрены условия развития государственно-частного партнерства (ГЧП) в Украине. Определена важность формирования нового механизма государственно-частного партнерства, реализация которого будет взаимовыгодной для государства и бизнеса с позиций получения экономического, социального и экологического эффекта в условиях обеспечения устойчивого развития. Определено ГЧП как процедура, которая является последовательным процессом, который может иметь несколько основных этапов. При этом отмечено, что важной является именно управленческая составляющая в этом процессе, где четко будут выполняться функции планирования, организации, мотивации и контроля при создании и реализации проектов ГЧП. Важным является этап формирования общих целей таких проектов именно государством, определение заинтересованности бизнеса, формирование менеджмента и команды проекта, мониторинг и контроль над их выполнением. Рассмотрены организационные модели ГЧП, которые хотя имеют разную степенью участия государства и бизнеса в проектах, однако направлены на реализацию общих целей. Определены особенности, преимущества и недостатки каждой модели ГЧП. Определены особые черты ГЧП, отличающиеся от других форм сотрудничества бизнеса и государства. Перспективными являются исследования методического и нормативного обеспечения механизма реализации ГЧП. Обоснована необходимость разработки согласованной и взаимовыгодной для государства и бизнеса концепции корпоративной социальной ответственности, которая была бы адаптирована к нынешним условиям и будет поддерживаться системой законодательных и поощрительных мер, принятых государством для стимулирования проектов ГЧП.

EN: The article considers the conditions of the development of public-private partnership (PPP) in Ukraine. The importance of forming a new mechanism of public-private partnership is outlined. The implementation of such mechanism will be mutually beneficial for the state and business from the standpoint of obtaining economic, social, and ecological effects in terms of sustainable development ensuring. The innovative orientation of cooperation is also in the formation of a new format of government functioning through the transfer of knowledge and experience from business to government, in the formation of a mechanism that will make public managers market participants. In addition, PPP is defined as a procedure that is a sequential process which can have several main stages. It is noted that it is the management component that is important in this process, where the functions will be clearly performed: planning, organization, motivation, and control in the formation and implementation of PPP projects. The stage of formation of general objectives of such projects by the state is crucial, with definition at the same time of interest of business, formation of management and team of the project, monitoring and control over its execution. Organizational models of PPP are considered, which, although differ in the degree of participation of the state and business in projects, are aimed at achieving joint goals. Features, advantages, and disadvantages of each of the PPP models are identified. The special features of PPP, which differ from other forms of cooperation between business and the state, are defined, such as: clearly established and sufficiently long-termed partnership agreements; special forms of financing PPP projects at the expense of state-business investments; implementation of PPP projects under terms of competition; risks distribution between project participants; special forms of distribution of responsibility between the partners, namely the state sets the project objectives, forms and then controls the main indicators of the project, provides monitoring, and business – operates at different stages of the project. Research on methodological and normative support of the PPP implementation mechanism is promising. The necessity to develop a coordinated and mutually beneficial for the state and business concept of corporate social responsibility, which would be adapted to current conditions and will be supported by a system of legislative and incentive measures taken by the state to stimulate PPP projects, is substantiated.