Європейський досвід збереження родючості ґрунтів сільськогосподарського призначення

Abstract

UK: У статті розглянуто передовий досвід розвинутих країн-членів Європейського Союзу у питаннях запобігання деградації ґрунтів сільськогосподарського використання й збереження їх родючості. Визначено, що основними екологічно небезпечними проблемами у Європі є ерозія, зсуви, занедбаність і вилучення земель, наслідки застосування зрошування. Розглянуто ефективність застосування Загальної сільськогосподарської політики “Common Agricultural Policy”, яка базується на законодавчій базі та політиці підтримки сільського розвитку. Обґрунтовано необхідність поширення такого екологічного землекористування в Україні. Зроблено висновок, що серед підходів до збереження родючості ґрунтів сільськогосподарського призначення в Україні основними мають стати раціональне використання потенціалу земельних і природних ресурсів, використання успішного досвіду європейських країн, які вже досягли значних успіхів в екологізації сільськогосподарського виробництва, та запровадження системного контролю за екологічним станом орних ґрунтів.

RU: В статье рассмотрен передовой опыт развитых стран-членов Европейского Союза в вопросах предотвращения деградации почв сельскохозяйственного использования и сохранения их плодородия. Определено, что основными экологически опасными проблемами в Европе являются эрозия, оползни, заброшенность и изъятие земель, последствия применения орошения. Рассмотрена эффективность применения Общей сельскохозяйственной политики “Common Agricultural Policy”, которая базируется на законодательной базе и политике поддержки сельского развития. Обоснована необходимость распространения такого экологического землепользования в Украине. Сделан вывод, что среди подходов к сохранению плодородия почв сельскохозяйственного назначения в Украине основными должны стать рациональное использование потенциала земельных и природных ресурсов, использование успешного опыта европейских стран, которые уже достигли значительных успехов в экологизации сельскохозяйственного производства, и внедрение системного контроля над экологическим состоянием пахотных почв.

EN:The article examines the best practices of developed European member states of the European Union in preventing the degradation of agricultural soils and preserving their fertility. The European Union pays considerable attention to establishing the causes of soil degradation. Specialists have identified regions with predominant negative processes, identified areas of land that need priority protection, developed systematic measures to combat the effects of soil degradation on a scientific basis to prevent the formation of irreversible negative phenomena. It has been studied that the main environmentally hazardous problems in Europe are erosion, landslides, neglect and withdrawal of land and the consequences of irrigation. Other important issues of environmental degradation and degradation are invasive species, the use of genetically modified crops (GMOs), climate change, salinization, and desertification and forest fires. The effectiveness of the Common Agricultural Policy, which is based on the legal framework and policy to support rural development, is considered. The necessity of spreading such ecological land use in Ukraine is substantiated. All of these European problems of soil degradation also occur in our country. The current state of crisis in Ukraine’s land resources, declining soil fertility and the widespread spread of soil degradation processes necessitate significant changes in human economic activity and nature management. Ukraine has favorable climatic conditions for agricultural production, significant world reserves of chernozems and large areas of other soils with high potential fertility. Therefore, the preservation of natural resources in Ukraine, and especially land, should become a priority. It is concluded that among the approaches to preserving the fertility of agricultural soils in Ukraine the main ones should be the rational use of the potential of land and natural resources, the use of the successful experience of European countries, which have already achieved significant success in the greening of agricultural production and the introduction of systematic control over the ecological condition of arable land.