Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/5505
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorДугінець, Ганна Володимирівна-
dc.contributor.authorDuginets, Hanna-
dc.contributor.authorМазаракі, Наталія Анатоліївна-
dc.contributor.authorMazaraki, Nataliia-
dc.date.accessioned2021-02-19T09:25:36Z-
dc.date.available2021-02-19T09:25:36Z-
dc.date.issued2019-12-
dc.identifierhttp://www.prostir.pdaba.dp.ua/index.php/journal/article/view/424-
dc.identifierDOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/152-2-
dc.identifierJEL:F13, F40-
dc.identifier.citationДугінець Г. В Преференційні торговельні угоди як складові нового світового порядку / Г. В. Дугінець, Н. А. Мазаракі // Економічний простір. – 2019. – № 152. – С. 17-28.en_US
dc.identifier.urihttp://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/5505-
dc.description.abstractUK: Стаття присвячена аналізу особливостей регіональних угод на преференційних умовах. Такі угоди стали популярним інструментом в сфері міжнародної торгівлі в ХХІ столітті. Визначено, що угоди про зони вільної торгівлі між країнами є найбільш поширеними у світі і становлять майже 60% від загальної кількості преференційних торговельних угод. Запропоновано використання терміну «преференційна торговельна угода» предметом якої є надання преференцій у торгівлі між державами як на односторонній, так і на взаємній основі. Проаналізовано вигоди як в торговельній, так і економічній сферах що надають державам преференційні торговельні угоди. Визначено, що підписання угоди може стати інструментом захисту як вже функціонуючої виробничої мережі, так і стимулом та умовою розвитку торговельних відносин країн-партнерів. З іншого боку, спрощення доступу до більш сприятливого інституційного середовища або до більш якісних послуг, роль яких у виробничому процесі збільшується, призведе до пере-міщення виробництв, тим самим, змінить маршрути руху доданої вартості та зменшить експорт доданої вартості з даної країни (яка ввійшла до інтеграційного угруповання). Доведено, що головною метою мегарегіональних преференційних партнерств є досягнення нових стандартів у галузі торгівлі товарами та послугами, інвестицій, навколишнього середовища, умов праці, інтелектуальної власності, боротьби з корупцією, конкуренцією. З іншого боку це спроба створити інституційно сумісні правові та регулятивні середовища для світової преференційної торгівлі (інструмент збереження та підвищення конкурентоспроможності держав в умовах формування нового світового порядку). Отримані результати свідчать, що поширення в ХХІ ст. преференційних торговельних угод є певною інституційною відповіддю на проблеми та потреби торгівлі, пов’язані з винесенням виробництв за кордон. Обґрунтовано що, подальша багатостороння лібералізація у форматі СОТ на глибшому, ніж у форматі преференційних торговельних угод є більш перспективним напрямом розвитку міжнародної торгівлі, оскільки преференційна лібералізація повністю не позбавлена недоліків у порівнянні з багатостороннім регулюванням.en_US
dc.description.abstractEN: The article is devoted to the analysis of features of regional agreements on preferential terms. Such agreements have become a popular instrument in international trade in the 21st century. Free trade area agreements between countries are found to be the most common in the world and account for almost 60% of the total number of preferential trade agreements. The term “preferential trade agreement” has been suggested, the subject of which is the granting of preferences in trade between the participant states, both unilaterally and on a reciprocal basis. Benefits of preferential trade agreements in both trade and economic spheres have been analyzed. It is determined that the signing of such an agreement can be a tool to protect both the already functioning production networks and an impetus and condition for the further development of trade relations of the partner countries. On the other hand, facilitating access to a more favorable institutional environment or to higher quality services, whose role in the production process increases, will lead to relocation of production, thereby altering the routes of value added and reducing the export of value added from that country (which is included) to the integration group. It is proven that the main goal of the mega-regional preferential partnerships is to reach new standards in the field of trade in goods and services, investments, environment, working conditions, intellectual property, fight against corruption, competition. On the other hand, it is an attempt to create institutionally compatible legal and regulatory environments for global preferential trade (an instrument of preserving and enhancing the competitiveness of states in the context of a new world order). The results obtained indicate that the spread of preferential trade agreements in the 21st century is an institutional response to the problems and needs of trade related to outsourcing of production. It is justified that further multilateral liberalization in WTO format at a deeper level than in preferential trade agreements is a more promising direction for the development of international trade, since preferential liberalization is not completely without its disadvantages, compared to multilateral regulation.-
dc.language.isouken_US
dc.subjectСОТen_US
dc.subjectновий світовий порядокen_US
dc.subjectпреференційні торговельні угодиen_US
dc.subjectвиробничі мережіen_US
dc.subjectthe WTOen_US
dc.subjectthe new world orderen_US
dc.subjectpreferential trade agreementsen_US
dc.subjectproduction networksen_US
dc.titleПреференційні торговельні угоди як складові нового світового порядкуen_US
dc.title.alternativePreferential trade agreements as components of the new world orderen_US
dc.typeArticleen_US
Розташовується у зібраннях:№ 152

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Duginets.pdf897,75 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.