Механізми адаптації підприємств агропромислового виробництва до траєкторії сталого економічного розвитку

Abstract

UK: Розкрито методологічні підходи до розуміння теорії адаптації, серед яких акцентовано увагу на таких, як інституціоналізм, поведінковий підхід, теорія організаційної етології, кібернетика (теорія управління), теорія систем, синергетична теорія. Виділено мережу основних (найбільш значущих) понять, що визначають сутність адаптації. У результаті запропоновано розуміння адаптації як процесу пристосування внутрішніх властивостей підприємства до вимог динамічного зовнішнього середовища на основі використання організаційно-економічних і соціальних регуляторів із метою забезпечення стійкості функціонування в довгостроковій перспективі. Здійснено декомпозицію системи адаптаційного механізму з виділенням таких елементів, як: адаптивний потенціал, адаптаційні можливості, зовнішні сили, елементи адаптації, вектор адаптації, адаптаційний процес, точки біфуркації, атрактори. Досліджено структуру детермінант адаптаційного потенціалу підприємств із визнанням збільшення ваги такого фактору, як тип ринкової структури, у рамках якої діє суб’єкт господарювання, отже, саме цим фактором визначається множина адаптаційних можливостей (інструментів).

EN: The article is devoted to the study of the adaptation mechanism that can ensure the transition of agro-industrial enterprises to the trajectory of sustainable economic development. Methodological approaches to understanding the theory of adaptation are revealed, among which attention is focused on such as institutionalism, behavioral approach, theory of organizational ethology, cybernetics (management theory), systems theory, synergetic theory. Based on the use of the software product TextAnalyst, a network of basic (most significant) concepts that define the essence of adaptation is identified. As a result, the understanding of adaptation is proposed as a process of adaptation of internal properties of the enterprise to the requirements of a dynamic external environment based on the use of organizational, economic and social regulators in order to ensure the sustainability in the long run. The system of the adaptation mechanism was decomposed with the selection of the following elements: adaptive potential, adaptive capabilities, external forces, elements of adaptation, vector of adaptation, adaptation process, bifurcation points, attractors. The structure of determinants of adaptive potential of enterprises is studied with the recognition of increasing the weight of such a factor as the type of market structure within which the business entity operates, so this factor determines the set of adaptive capabilities (tools). A number of conclusions have been made on the peculiarities of adaptation of agro-industrial enterprises to the conditions and principles of sustainable economic development: reformatting the value vector of interaction of economic entities with the environment imposes restrictions and defines framework trends of adaptation mechanism to mainstream economic development; the role of the active element of adaptation increases; businesses with a high degree of homeostasis very often refrain from choosing radical adaptation strategies. It is proved that the active element of adaptation plays a crucial role in the implementation of mechanisms of adaptation of agro-industrial enterprises to the conditions and principles of sustainable economic development.