Використання методу індикативного планування в системі інвестиційного кредитування підприємств

Abstract

UK: Необхідним компонентом інвестиційної діяльності є процес акумулювання необхідних коштів для фінансування капіталовкладень. Природний стан обмеженості внутрішніх власних коштів підприємства вимагає залучення додаткових (зовнішніх) коштів фінансування у вигляді кредитів і позик. Інвестиційне кредитування – це перспективний напрям діяльності банків, головне завдання якого – виділення фінансових ресурсів на становлення і розвиток виробництва. Вирішуючи проблеми інвестиційного кредитування, переслідуються дві мети: стабілізація банківської системи у сфері раціонального розміщення фінансових ресурсів і підйом економіки через зміцнення позицій комерційних банків і підприємств малого і середнього бізнесу. Комерційні банки, які займаються інвестиційним кредитуванням, повинні вивчати й аналізувати стан банків-партнерів, як тих, з ким уже йде спільна робота, так і тих, які є потенційними партнерами.

EN: A necessary component of investment activity is the process of accumulating the necessary funds to finance investments. The natural state of limited internal own funds of the enterprise requires the attraction of additional (external) financing in the form of loans and borrowings. Investment lending is a promising area of activity of banks, the main task of which is the allocation of financial resources for the for-mation and development of production. Solving the problem of investment lending as a real sector of the economy pursues two goals: stabilization of the banking system in the rational allocation of financial resources and economic recovery through strengthening the position of commercial banks and small and medium enterprises (by attracting credit resources). Therefore, commercial banks engaged in investment lending should constantly and carefully study and analyze the condition of partner banks, both those with whom they are already working and those who are potential partners. The essence of the normative method of planning is to use a set of norms and standards when calculating the indicators of the indicative plan. The norm is the absolute value of the maximum allowable amount of material resources (ie, raw materials, fuel), as well as the cost of living labor for the manufacture of a unit of production. Standard – a relative indicator that characterizes the degree of use of tools, objects of labor, living labor costs. Norms and standards of consumption of paid services is a system of estimating the level of consumption by one person of certain types of services, which is based on scientifically based calculations of rational consumption. At the same time, in order to make specific decisions of the bank, it is necessary to be guided by a pre-thought-out strategy based on the "goal tree" and the system of plans of a commercial bank. In tactical terms, the main standard solutions can be provided in the credit policy of the bank for the period corresponding to the term of the project. At the same time, in the world economic literature, the standard deviation is called risk and is one of the most common absolute indicators of risk measurement.