Варианты развития сети внешкольного образования в Украине на основе анализа мировых концепций

Abstract

RU: Постановка проблемы. Украинская национальная модель внешкольного образования уникальна и отражает национальную специфику развития общества и педагогической науки. Она не приемлет прямого заимствования механизмов другой системы. Все интегрируемые нововведения должны быть четко проанализированы, осмыслены и переработаны. Зарубежный опыт включает в себя лучшие образцы развития внешкольного образования [5]. В ряде стран Европы, Китае, США, Японии внешкольное образование сформировано согласно концепции «непрерывного образования». На сегодняшний день в Украине модель внешкольного образования представляет собой симбиоз из сети заведений, подотчетных Министерству образования и науки Украины, а также частных и коммунальных клубов. Положительная черта этой системы – ее гибкость. Недостаток – ограниченная территориальная развитость. Внешкольных учебных заведений хронически не хватает: старые дворцы пионеров не функционируют, кружки и секции при школах малочисленны и депрессивны, вплоть до полной ликвидации. Развитие модели внешкольного образования может начаться с ревизии материальной базы объектов сети внешкольного образования.

Остаточный сетевой принцип размещения внешкольных заведений в структуре города имеет высокую степень свободы для развития образовательных услуг. В очагах спроса формируются градостроительные узлы из заведений или групп заведений частной формы собственности, направленных на удовлетворение потребностей в вопросах внешкольного образования. Таким образом, общество определяет структуру сети заведений внешкольного образования и требования к местам их расположения в застройке. К сожалению, сложившаяся нормативная база пока недостаточна для создания полноценной сети внешкольных учебных заведений.

Цель статьи: проанализировать исторические, современные отечественные и зарубежные модели сетей внешкольного образования и сформировать концептуальные варианты восстановления и развития сети учреждений внешкольного образования в Украине. Выводы. Исходя из экономических, демографических и градостроительных условий, в Украине наметилась тенденция формирования сети внешкольного образования в виде двух возможных моделей согласно «концепции попечения» и «концепции развития». Модель сети внешкольных учебных заведений, сформированная на основе «концепции развития», требует значительных затрат на реновацию и формирование разветвленной сети государственных внешкольных учебных заведений с максимальным охватом молодежи. В свою очередь, «концепция попечения» создает менее затратную модель. На базе существующей сети государственных учреждений внешкольного образования организовывается работа исключительно с проблемными детьми. Удовлетворение спроса на внешкольное образование оставшейся части молодежи возложено на частные учреждения. Трудность заключается в регулировании частного сектора сети. Следует отметить, что модернизация сложившейся сети учреждений внешкольного образования согласно предложенным вариантам развития даст положительный результат

UK: Постановка проблеми. Українська національна модель позашкільної освіти унікальна і відображає національну специфіку розвитку суспільства та педагогічної науки. Вона не сприймає прямого запозичення механізмів іншої системи. Всі інтегровані нововведення повинні бути чітко проаналізовані, осмислені та перероблені. Зарубіжний досвід включає в себе кращі зразки розвитку позашкільної освіти [5]. У ряді країн Європи, Китаї, Японії та США, позашкільна освіта сформована згідно з концепцією “безперервної освіти”. Наразі в Україні склалася модель позашкільної освіти, яка являє собою симбіоз із мережі закладів, підзвітних Міністерству освіти і науки України, а також приватних і комунальних клубів. Позитивна риса цієї системи – її гнучкість. Недолік – обмежена територіальна розвиненість. Позашкільних навчальних закладів не вистачає: старі палаци піонерів не функціонують, гуртки та секції при школах нечислені і депресивні, аж до повної ліквідації.

Розвиток моделі позашкільної освіти може початися з удосконалення матеріальної бази об'єктів мережі позашкільної освіти. Залишковий мережевий принцип розміщення позашкільних закладів у структурі міста має високий ступінь свободи для розвитку освітніх послуг. В осередках попиту формуються містобудівні вузли із закладів або груп закладів приватної форми власності, спрямовані на задоволення потреб у питаннях позашкільної освіти. Таким чином, суспільство визначає структуру мережі закладів позашкільної освіти та вимоги до місць їх розташування в забудові. На жаль, існуюча нормативна база недостатня для створення повноцінної мережі позашкільних навчальних закладів.

Мета статті: проаналізувати історичні, сучасні вітчизняні та зарубіжні моделі мереж позашкільної освіти та сформувати концептуальні варіанти відновлення і розвитку мережі закладів позашкільної освіти в Україні. Висновки. Виходячи з економічних, демографічних та містобудівних умов, в Україні намітилася тенденція формування мережі позашкільної освіти у вигляді двох можливих моделей згідно з «концепцією піклування» і «концепцією розвитку». Модель мережі позашкільних навчальних закладів, сформована на основі «концепції розвитку», вимагає значних витрат на реновацію і формування розгалуженої мережі державних позашкільних навчальних закладів із максимальним охопленням молоді. У свою чергу, «концепцією піклування» створює менш витратну модель. На базі існуючої мережі державних закладів позашкільної освіти організовується робота тільки з проблемними дітьми. Задоволення попиту на позашкільну освіту решти молоді покладено на приватні установи. Складність полягає в регулюванні приватного сектора мережі. Слід зазначити, що модернізація мережі закладів позашкільної освіти згідно із запропонованими варіантами розвитку дасть позитивний результат

EN: Problem statement. Ukrainian national model of extracurricular education, co-opted cultural, historical and mental peculiarities, is unique and reflects social and pedagogical development’s national specifics. Extracurricular education’s Ukrainian national model refutes another educational system mechanisms’ adopting. All integrated innovations should be thoroughly comprehended and analyzed. Extracurricular education’s foreign experience in the most economically developed countries deserves consideration and analysis because it includes the best examples of extracurricular education. Nowadays Extracurricular education’s Ukrainian national model is an extracurricular educational establishment’s network’s symbiosis, being subordinated to Ministry of Education and Science in Ukraine such as children centers, youth palaces and private clubs. The positive feature of this system is its flexibility. The imperfection is limited territorial development. There was marked a shortage of extracurricular educational establishments. Old youth palaces don’t work. School clubs are not numerous, depressive, right up to the liquidation. Extracurricular educational model’s development can be started from improving extracurricular educational network’s resource base. Residual network principle of extracurricular establishments’ placement in urban structure (such as state institutions, extracurricular educational establishments etc.) promotes educational service’s development. According to market requirements urban planning’s hubs are formatted from establishments or private buildings’ groups, aimed to want satisfaction in extracurricular education’s issue. Thus society defines extracurricular educational establishments’ structure and location’s demands. Unfortunately existing normative base is still insufficient for complete extracurricular establishments’ network’s creation. Article’s purpose. To analyze historical, modern domestic and foreign extracurricular educational network’s models. To form conceptual variants of extracurricular educational establishments’ network’s reconstruction and development in Ukraine. Conclusions. In the immediate future, in terms of economical, demographical and urban planning conditions inUkraine there was outlined tendency of extracurricular educational network’s formation in the form of two possible models according to “the charge concept” and “the development concept”. Extracurricular educational establishments’ network’s model, formed on the base of “the development concept”, demands substantial expenditure for state extracurricular educational branchy network’s renovation and formation with maximal youth’s scope. In its turn “the charge concept” creates less cost-intensive model. Work merely with troubled children is organized on the base of existing state extracurricular educational establishments’ network. Satisfaction of demand for extracurricular education of the rest youth’s part is laid on private establishments. The difficulty consists in private sector’s regulation. It should be noted that according to proposed variants of development, existing extracurricular educational network’s modernization will have effect