Переваги та недоліки молу як міської будівлі на прикладі Києва

Abstract

UK: Постановка питання. Сьогодні однією з найбільш ефективних форм організації торговельного простору міста є моли – багатофункціональні торговельні комплекси, які стали невід’ємним атрибутом великих міст. Спочатку моли створювались для заміського простору і, перетворившись на міську будівлю, зазнали низки трансформацій. Незважаючи на це, мол і досі не вважається повноцінною одиницею урбаністичного простору. За таких умов актуальними стали дослідження впливу міського середовища на моли, що дозволить стимулювати їх подальший розвиток у міському середовищі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Матеріали цієї статті спиралися на такі праці: Маріанна Давиденко “Мол та місто: хроніки змагання титанів”, К. Мезенцев “Публічні простори Києва: забезпеченість населення та сучасна трансформація”, “Трансформація публічних просторів у великих містах України на прикладі торговельно-розважальних центрів”, Jeffrey Hardwick “Mall Maker: Victor Gruen, Architect of an American Dream”, Олег Прокопенко “Автомобілізація в США”. Мета статті. Простежити трансформацію молу із заміської споруди на міську, зокрема, визначити негативні та позитивні характеристики міських молів. Висновок. Проаналізовано передумови виникнення молів. Основні з них - це автомобілізація та активний розвиток передмість. Досліджено поетапну трансформацію терміна “мол”, що почав використовуватись як характеристика планувальної організації. Саме ця планувальна організація лежить в основі торговельного комплексу – комунікативний простір, обабіч якого розташовані магазини, ресторани та зони іншого функціонального призначення. Це свідчить про доцільність використання терміна “мол”. Трансформація молу із заміської на міську споруду викликала зміни об’ємно-просторових рішень молів: збільшення поверховості, підземне розташування молів, поділ молу на функціональні блоки. Проаналізовані вище приклади молів свідчать про привабливість та доцільність будівель даного типу навіть за наявності великого різноманіття функціонального вибору за його межами. Адже мол пропонує сконцентрованість товарів та послуг у просторі, що не залежить від зовнішніх впливів. Проте недоліком міських молів є їх комерціалізація. Негативні наслідки цього, зокрема, - це скупчення молів в одному районі, недостатня увага до зовнішнього вигляду споруди

RU: Постановка проблемы. Сегодня одной из наиболее эффективных форм организации торгового пространства города являются моллы - многофункциональные торговые комплексы, которые стали неотъемлемым атрибутом крупных городов. Сначала моллы создавались для загородного пространства и, превратившись в городское здание, претерпели ряд трансформаций. Несмотря на это, молл до сих пор не считается полноценной единицей урбанистического пространства. При таких условиях актуальными являются исследования влияния городской среды на моллы, что позволит стимулировать их дальнейшее развитие в городской среде. Анализ последних исследований и публикаций. Материалы этой статьи опирались на следующие работы: Марианна Давыденко «Молл и город: хроники соревнования титанов», К. Мезенцев “Публичные пространства Киева: обеспеченность населения и современная трансформация”, “Трансформация публичных пространств в крупных городах Украины на примере торгово-развлекательных центров”, Jeffrey Hardwick “Mall Maker: Victor Gruen, Architect of an American Dream”, Олег Прокопенко “Автомобилизация в США”. Цель статьи. Проследить трансформацию молла из загородного здания в городское, в частности, определить недостатки и положительные характеристики городских моллов. Вывод. Проанализированы предпосылки возникновения моллов. Основными из них являются автомобилизация и активное развитие пригородов. Исследована поэтапная трансформация термина “молл”, который использовался как характеристика планировочной организации. Именно эта планировочная организация лежит в основе торгового комплекса - коммуникативное пространство, вдоль которого расположены магазины, рестораны и зоны другого функционального назначения. Это говорит о целесообразности использования термина “молл”. Трансформация молла из загородного здания в городское привела к изменению объемно-пространственных решений моллов: увеличение этажности, подземное расположение моллов, разделение на функциональные блоки. Проанализированные выше примеры моллов свидетельствуют о привлекательности и целесообразности здания такого типа даже при наличии большого разнообразия функционального выбора за его пределами. Ведь молл предлагает концентрацию товаров и услуг в пространстве, которое не зависит от внешних воздействий. Однако недостатком городских моллов является их коммерциализация. Негативными последствиями этого, в частности, является скопление моллов в одном районе и недостаточное внимание к внешнему виду здания

EN: Problem statement. Today shopping mall is one of the most effective forms of city retail space organization. These multifunctional shopping complexes became an inherent part of any big modern city. From the beginning the mall was created for suburbs, having changed in urban buildings, had a lot of transformation. Inspite of this, mall has not yet been considered a full-fledged unit of urban space. Study of influence of urban environment is actual and it will allow to make another step in malls development in the city. Analysis of recent research and publications. The materials of this paper is generally based on the following works: M. Davydenko "Mall and the city: titans battle chronicles", K. Mezentsev "Kyiv public spaces: provision of population and modern transformation" and "Transformation of public spaces in large cities of Ukraine: malls case study", J. Hardwick "Mall Maker: Victor Gruen, Architect of an American Dream", O. Prokopenko "Motorization in the US". Purpose. The purpose of the paper is to trace mall's transformation from a suburban building to an urban, defining positive and negative features of city malls. Conclusion. The article analyzes the background of malls. Among the main prerequisites of malls' formation are motorization of city inhabitants and active suburbs. The phased transformation of the term "mall" is analized and having been used as a characteristic of a layout of organization. This is the type that lies in the basis of retail spaces: social space, both sides of which are shops restaurants and areas of other functionality. This shows the feasibility of using the term "mall". The transformation of a suburban mall into an urban construction has led to a number of changes in its volume-spatial solutions: increase in number of floors, frequent underground location, division into functional blocks etc. The performed analysis of malls showed the attractiveness and feasibility of this type of building even with a large selection of functional diversity beyond. The reason is that malls provide the concentration of goods and services in a space independent of external influences. The disadvantages of urban malls is their high commercialization level and lack of attention to the building appearance