Концептуалізація імперативів формування та позиціонування інжинірингових шкіл

Abstract

UK: Завданням представленого наукового дослідження є виявлення потенціалу наявних імперативів формування та позиціонування інжинірингових шкіл, оскільки з огляду на процеси розвитку науково-технологічного бізнесу, саме трансформація підходів щодо організації інжинірингових шкіл є першочерговою прерогативою для формування інновацій в зазначеній сфері. На основі узагальнення концептуальних імперативів формування та позиціонування інжинірингових шкіл, що акцентують увагу на вивчені досвіду Американської, Європейської та Азійської моделей, у авторській статті було виявлено існуючи характерні властивості кожної із моделей та обґрунтовано наявний потенціал застосування аналізованих моделей. Також у статті автор акцентує увагу на тому, що кожна з аналізованих моделей має свої характерні недоліки, що не дозволяють стати основою для організації інноваційної активності науково-технологічного бізнесу. Вирішення поставленого завдання дає змогу стверджувати, що організація інжинірингових шкіл повинна акцентувати увагу не тільки на науковій та контрактній складових, але й базуватися на комерційних аспектах, які добре організовані в інноваційних акселераторах та інкубаторах, проте майже відсутні в інжинірингових школах.

EN: This scientific research is aimed to identify potential of the existing imperatives for establishment and positioning of engineering schools as far as, in view of the processes of scientific and technological business development, it is transformation of the approaches to organization of engineering schools that is a basic prerogative in progress of implementing the innovations in this sphere. Based on generalization of the conceptual imperatives for establishment and positioning of the engineering schools, laying emphasis on learning from the experience of American, European and Asian models, the author’s paper identifies the existing distinctive features of each model and substantiates the potential, available for application of the analyzed models. The author also highlights the fact that each of the analyzed models has inherent weaknesses, making it impossible to become a basis for the innovative activities of scientific and technological business. By solving this problem one can assert that organization of engineering schools should not be only focused on scientific and contractual elements, but should also be based on commercial aspects, which are well organized in innovative accelerators and incubators, but are almost entirely absent in engineering schools.