Влияние температуры аустенитизации на дисперсность перлита углеродистой стали

Abstract

RU: Показано влияние температуры аустенитизации на дисперсность перлита углеродистой стали. Дисперсность перлита углеродистых сталей зависит от величины аустенитного зерна, от которой зависит устойчивость аустенита, и ряда других факторов. Влияние величины зерна на дисперсность перлита проявляется благодаря уменьшению зернограничной поверхности и, следовательно, энергии границ аустенита. С повышением температуры аустенитизации увеличивается количество специальных границ, что также приводит к снижению энергии границ. Также показано, что при повышении температуры аустенитизации проявляется действие теплотехнических факторов. К важнейшему из этих факторов относится повышение фактической скорости охлаждения в подкритическом интервале температур (700–720 °С) при повышении температуры аустенитизации. Влияние температуры аустенитизации на фактическую скорость охлаждения в подкритическом интервале температур можно также показать, если рассматривать процессы охлаждения металлопроката с применением теории регулярного режима. При регулярном режиме охлаждения прокат охлаждается с максимальной скоростью. Наступление регулярного режима в интервале температур ферритно-перлитного превращения происходит при повышении температуры аустенитизации, а для бейнитного и мартенситного интервалов температур фактическая скорость охлаждения практически не зависит от этого фактора. Регулярный режим охлаждения наступает при условии, что критерий Фурье равен или больше числа 0,25. Если повысить температуру аустенитизации, то время установления регулярного режима не изменится, поскольку оно определяется физическими и геометрическими характеристиками металлопроката. При выборе режима охлаждения стальных изделий со специального нагрева следует учитывать фактическую скорость охлаждения в фер­рито-перлитном интервале, которая может быть значительно меньше максимально возможной скорости при этих температурах. Как прави­ло, фактическая скорость охлаждения в ферритно-перлитном интерва­ле увеличивается при повышении температуры аустенитизации, а в бейнитно-мартенситном интервале фактическая скорость охлаждения практически не зависит от этого фактора.

UK: Показано вплив температури аустенітизації на дисперсність перліту вуглецевої сталі. Дисперсність перліту вуглецевих сталей залежить від величини аустенітного зерна, від якої залежить стійкість аустеніту, і низки інших факторів. Вплив розміру зерна на дисперсність перліту проявляється завдяки зменшенню зернограничної поверхні і, отже, енергії границь аустеніту. З підвищенням температури аустенітизації збільшується кількість спеціальних границь, що також викликає зниження енергії границь. Також показано, що у разі підвищення температури аустенітизації проявляється дія теплотехнічних факторів. До найважливішого із цих чинників належить підвищення фактичної швидкості охолодження в підкритичному інтервалі температур (700–720 °С) під час підвищення температури аустенітизації. Вплив температури аустенітизації на фактичну швидкість охолодження в підкритичному інтервалі температур можна також показати, якщо розглядати процеси охолодження металопрокату із застосуванням теорії регулярного режиму. За регулярного режиму охолодження прокат охолоджується з максимальною швидкістю. Настання регулярного режиму в інтервалі температур феритно-перлітного перетворення відбувається при підвищенні температури аустенітизації, а для бейнітного і мартенситного інтервалів температур фактична швидкість охолодження практично не залежить від цього фактора. Регулярний режим охолодження настає за умови, коли критерій Фур'є дорівнює або більший числа 0,25. Якщо підвищити температуру аустенітизації, то час установлення регулярного режиму не зміниться, оскільки він визначається фізичними та геометричними характеристиками металопрокату. Вибираючи режим охолодження сталевих виробів зі спеціального нагріву, слід враховувати фактичну швидкість охолодження у феритно-перлітному інтервалі, яка може бути значно меншою, максимально можливої швидкості за цих температур. Як правило, фактична швидкість охолодження у феритно-перлітному інтервалі збільшується під час підвищення температури аустенітизації, а в бейнітно-мартенситному інтервалі фактична швидкість охолодження практично не залежить від цього фактора.

EN: Shows the effect of temperature austenitization on the dispersion of the pearlite carbon steel. The dispersion of pearlite in carbon steels depends on the size of austenitic grains, which determines the stability of the austenite, and a number of other factors. The influence of grain size on the dispersion of perlite is manifested through the reduction of the grain boundary surface and, consequently, the energy boundaries of the austenite. With increasing temperature austenitization increases the number of special boundaries, which also leads to lower energy boundaries. It is also shown that with increasing temperature austenitization shows the effect of thermal factors. The most important of these factors include the actual increase of the cooling rate in the subcritical temperature range (700–720 °C) with increasing temperature, austenitization. The effect of temperature of austenitization on the actual cooling rate in the subcritical temperature range can also be displayed, if the processes of rolled steel with the application of the theory of regular mode. With regular cooling mode, the rolled steel is cooled at maximum speed. The onset of the regular mode in the temperature range of ferrite-pearlite transformation occurs at higher temperature austenitization, and for bainite and martensitic temperature actual cooling rate is practically independent of this factor. Regular cooling mode occurs, provided that the criterion of the Fourier equal to or greater than the number of 0,25. If you raise the temperature of austenitization, while establishing a regular mode will not change because it is determined by the physical and geometrical characteristics of the rolled steel. When selecting the cooling mode of steel products with special heating should take into account the actual cooling rate in ferrite-pearlite spacing, which may be significantly less than the maximum possible rate at these temperatures. Usually, the actual cooling rate in ferrite-pearlite spacing increases with increasing temperature, austenitization, and in bainite-martensitic interval the actual cooling rate is practically independent of this factor.