Генезис концепції сталого розвитку як динамічна реакція на виклики індустріальної епохи

Abstract

UK: В статті доводиться об’єктивний характер формування парадигми сталого розвитку як відповіді на виклики індустріальної епохи. Розглянуті чинники формування та розвитку цієї парадигми від середніх сторічь до сучасно-го постіндустріального етапу розвитку людства. Автор запропонував періодизацію теоретичного дискурсу пробле-матики сталого розвитку та запропонував систему відповідних історичних етапів. Першим етапом в авторській періодизації названий передпарадигмальний етап, що охоплює п’ять століть формування теоретичної думки щодо ролі ресурсних, екологічних чинників у формуванні суспільного добробуту. В статті глибоко аналізуються особливості другого – парадигмальний – етапу розвитку концепції сталого розвитку. Автор також виокремлює та характеризує чинники формування наступного етапу теоретичного дискурсу щодо сталого розвитку – стадії нормальної науки. В межах цього етапу виділені та охарактеризовані такі його періоди: період оформлення парадигми зеленої економіки та період становлення її неопарадигми.

EN: The article proves the objective nature of the formation of the paradigm of sustainable development as a response to the challenges of the industrial era. The factors of formation and development of this paradigm from the middle centuries to the modern post-industrial stage of human development have been considered. The author proposed a periodization of the theoretical discourse of sustainable development based on the methodological approach of T. Kuhn. It has been emphasized in the article that according to this approach, the evolution of scientific thought regarding its development can be divided into several stages according to the system of criteria. The first stage in the author's periodization is called the pre-paradigmatic stage, which covers five centuries of the formation of theoretical opinion about the role of resource and environmental factors in the formation of social well-being. The main theories have been analyzed and a conclusion has been made regarding the distinctive features of this stage of the theoretical discourse of sustainable development issues. The author proves that the revolutionary qualitative change in the conceptual understanding by scientists of the processes of interaction of society and the environment at the levels from local to international and global lays the foundations for the second – paradigmatic – stage of development of the concept of sustainable development. The article deeply analyzes the features of this stage. The author also singles out and characterizes the factors of formation of the next stage of the theoretical discourse on sustainable development –the stage of normal science. The article emphasizes the main characteristic of this stage: acquisition of a dominant status by the green economy paradigm in the theoretical discourse. Within the framework of the proposed stage, the following periods are highlighted and characterized: the period of design of the green economy paradigm and the period of formation of its neo-paradigm. The author emphasizes that the main task of forming the neo-paradigm of the green economy is a qualitative update of the concept of sustainable development, the previous version of which did not lead to a solution to the global environmental problem.