Оцінка втрат у сфері зайнятості України внаслідок військових дій

Abstract

UK: В статті досліджені підходи до оцінки втрат у сфері зайнятості України внаслідок військових дій. Опрацювання методології систематизації збитків і втрат сфери зайнятості внаслідок військових дій створить передумови для як-найповнішого врахування генерованих ними нагальних і віддалених проблем та ризиків у послідовній стратегії та дер-жавній політиці повоєнного відродження, а також прискорення соціально-економічного розвитку. За впливом на пер-спективи повоєнного відродження та прискорення соціально-економічного розвитку України найбільшої значущості набувають втрати сфери зайнятості від: загибелі, інвалідизації, скорочення тривалості життя, погіршення якості життєдіяльності, відтворення, професійно-кваліфікаційного потенціалу робочої сили; знищення, скорочення виробни-чої бази, руйнування схем і механізмів постачання, збуту, логістики підприємств, закладів, окремих видів економічної діяльності та ланок спеціалізації територіальних господарських підсистем і країни в цілому; підвищення страхових та інвестиційних ризиків господарювання.

EN: The article examines approaches to assessing losses in the employment sphere of Ukraine as a result of military actions. The negatives and losses generated by the armed conflict will have a direct or indirect long-term impact on the quality of national human potential reproduction, its productive implementation in business and non-economic spheres of life. The development of methodological approaches to the systematization of the employment sphere’ losses due to military operations on Ukrainian ter-ritory will create the prerequisites for the most complete consideration of the urgent and remote problems and risks generated by them in the consistent strategy and state policy of post-war revival, as well as the acceleration of socio-economic development. In this context, it is appropriate to allocate public costs for ensuring the functioning and maintenance of the employment sphere under martial law conditions, some of which are forced within the framework of the fastest possible increase in the efficiency of the country’s economy functioning according to the criteria of optimizing its crisis resistance and defense capability. At the same time, we should single out direct losses, caused primarily by: the workforce death or disability; destruction, reduction of enterprises, institutions, as well as job offers in the territories of hostilities and in the regions of the civilian population mass evacuation; expenses for wages, compensations, targeted assistance for employees, entrepreneurs, self-employed who were forced to be unemployed. Indirect losses from the war include: a decrease in labor productivity and wages, a reduction in total and paid working hours, an increase in personnel turnover, the spread of structural unemployment, workforce marginalization and disqualification in communities; losses from causing damage to life, health, reproduction, psycho-physiological, profes-sional and qualification, as well as other components of the workforce productive potential in the multi-term perspective of the post-war period; manifestations of the deterioration of the workforce living’ and reproduction’ socio-economic environment generated by military actions.